Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу”

Схожі твори:

1. Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом […]...
2. Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати […]...
3. Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничому училищі. З перших […]...
4. Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших […]...
5. Втілення в образі Павла щирості, працьовитості (за повістю «Вогник далеко в степу») Повість «Вогник далеко в степу» – це твір про тяжкі повоєнні роки дитинства письменника. Він пише про життя своїх однолітків з великою теплотою та любов’ю. Зображуючи Павла, головного героя повісті, Григір Тютюнник, мені здасться, розповідає про свою власну юність, про навчання в ремісничому училищі. З великою симпатією ми ставимося до цього доброго, чуйного і працьовитого […]...
6. Життя підлітків повоєнних років у повісті «Вогник далеко в степу» Повість «Вогник далеко в степу» – не художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця і відданий одноліткам, усім повоєнним ремісничатам, моральний борг. Перед нами постають в усіх труднощах і непоказному героїзмі правдиві картини нашої повоєнної дійсності. Автор хоче, щоб усі знали про наших ровесників, про їхнє життя, що було хоч і важким, проте […]...
7. Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма її труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
8. Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
9. Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор начебто реально доторкається до теми, яка актуальна і зараз – в […]...
10. Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” З давніх-давен народ складав казки, в яких героями були не тільки люди, а й тварини. Ми вже звикли, що лисичка в народних казках завжди хитра та нечесна. Таким же хитрющим є герой казки І. Франка “Фарбований Лис”. Автор так і говорить, що Лис Микита був хитрим-прехитрим: “Кілька разів бачили його стрільці, травили його псами, заставляли […]...
11. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, […]...
12. Засудження егоїзму Клода Фролло в романі Гюго «Собор Паризької Богоматері» Роман «Собор Паризької Богоматері» – твір, що змушує кожного читача глибоко замислитися над сутністю життя, над проблемами моралі та духовності. Один з головних персонажів твору – священик Клод Фролло. З юнацьких літ він прагнув займатися наукою і до 35-річного віку досяг великих знань. Цілком віддавшись улюбленій справі, він відмовився від усіх земних благ і насолод: […]...
13. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це не […]...
14. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
15. Засудження жаху війни у повісті «Альпійська балада» та в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Василь Биков, пройшовши пекло війни, тяжко вистраждав гірке лихоліття партизанської Білорусі. Пізніше, в повоєнні роки, він сказав своє щире, перейняте нещадною правдою і синівським болем слово від імені тих, тодішніх вісімнадцятилітніх солдатів, яким довелося нести на своїх юних плечах жорстокий тягар війни. У центрі повісті «Альпійська балада» – самовіддане й зворушливе кохання, що спалахнуло в […]...
16. Трилогія Михалкова “Дядько Степу” У кожного літературного героя, що зачарував “Дядько Степу” серце читачів, є свій секрет чарівності. Добрий і весел дитячий улюбленець дядько Степу із трилогії “Дядько Степу” (1935), “Дядько Степу – міліціонер” (1954) і “Дядько Степу і Єгор” (1968). У безпосередності й добродушності головний секрет чарівності героя. Відношення дядька Степи до людей визначається по-детски беззавітною вірою в […]...
17. Протест проти жорстокості та байдужості за романом В. Голдінга “Володар мух” Творчість Вільяма Голдінга – найоригінальніше явище англійської прози XX століття. Письменник-гуманіст спробував застерегти людство від втрати людяності, справеДЛИВОСТІ, доброти. Перед лицем жорстокої цивілізації, яка впевнено йде в прірву, письменник ніби закликає нас схаменутися. Свої роздуми щодо тверджень про безгрішність людської природи Вільям Голдінг втілив у романі “Володар мух”. Майже за сто років до появи “Володаря […]...
18. Протест проти жорстокості життя Твір за повістю Архипа Тесленка “Страчене жаття”. Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку називають “художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про епоху “чорної тиші”. Ця повість-роздум про добро і зло, про те, як і навіщо жити. Недаремно ще на початку століття вона вважалась окрасою української літератури. Цей твір створювався тоді, коли в […]...
19. Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”) Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальніших письменників-психологів. Головною рисою світогляду письменника був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. Серед багатьох творів новела “Пампушка” принесла Гі де Мопассану успіх. Тема франко-пруської війни розкрита через звичайний побутовий анекдот, який тільки […]...
20. Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли […]...
21. У степу Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом; суворою лінією стоять на ньому сторожові могили, насипані, можіе, татарвою, а може, волелюбним козацтвом, що шаблею та мушкетом боронило оці степи від ворожих навал; весною могили оборюють, і ціле літо зеленіють вони густою пахучою травою; росте на них подорожник, біленькі невісточки, чіпкий […]...
22. Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домів­кою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. […]...
23. Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) І. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, матері, України.) ІІ. Новела М. Хвильового “Я (Романтика)”. 1. Трагізм долі героїв новели. (Складність […]...
24. Твір по романі Серафімовича “Місто в степу” Найбільше глибоко і яскраво життя Россі того часу показані в найбільшому творі Серафімовича дожовтневого періоду – романі “Місто в степу” (1912). Письменник розповідає про виникнення в Донськой області, серед голого степу, нового міста, про проникнення сюди капіталізму, зображує й те, що супроводжує цьому процесу капіталізації Росії, який людина, утягнена в цей потужний і страшний вир. […]...
25. Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. […]...
26. Засудження війни у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Самобутній поет екрану і слова, Олександр Довженко залишив по собі велику творчу спадщину і добру пам’ять. Він був переконаним гуманістом, натхненним творцем краси в кінематографі, літературі та житті. Його бентежили солов’їні травневі світанки, чарували дівочі задушевні співи, зворушувало дитяче щебетливе пустування. І дратувало зло, тупе та безтямне, що спричиняло людські страждання, біль, сльози. Але талановитому […]...
27. Засудження фальші поміщицького лібералізму в драмі «Не судилось» В історії української культури серед постатей, які викликають подив і шану розмаїттям таланту, неминуче згадується Михайло Старицький – поет і драматург, прозаїк і перекладач, режисер, актор, керівник театральних труп. У 1883 році він очолив професійну українську театральну трупу. Старицький створив новий хор і оркестр, обновив декорації, костюми й реквізит, поліпшив умови життя театральних працівників. Дбав […]...
28. Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою «Пампушка») Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальних письменників-психологів. Головною рисою його світогляду був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. У новелі «Пампушка» тему франко-пруської війни розкрито через звичайний побутовий анекдот. Після окупації Нормандії ворожими військами група людей (фабрикант, представники […]...
29. Засудження безглуздості війни в оповіданні Генріха Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – жахливе слово. Вона несе з собою стражданн смерть, поневіряння – усе, що руйнує гармонію людськи стосунків. Пройшовши криваве пекло жорстоких боїв та поло: будучи чотири рази пораненим, німецький письменни Генріх Белль до глибини душі зненавидів війну, яка зал шилася в його пам’яті “жахливою машиною отупіння”. Пр страшні роки фашистського терору, про воєнні злочин […]...
30. Протест проти байдужості та жорстокості у романі Голдінга «Володар мух» Свої роздуми про природу людини В. Голдінг утілив у романі «Володар мух». Але майже за сто років до появи його повісті інший англійський письменник Баллантайн створив роман «Кораловий острів». У ньому розповідалося про те, як група англійських хлопчиків внаслідок аварії на кораблі опинилася на безлюдному острові. Діти впевнено протистояли стихії, перемагали людожерів і піратів, з […]...
31. Засудження загарбницької війни в поемі “Кавказ” Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XІX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували “покорителей Кавказа”, вражаючим протестом сприйнялась поема генія України “Кавказ”, у якій […]...
32. Засудження війни у кіноповісті “Україна в огні” Війна… Це страшне для кожного з нас слово, адже воно означає кінець безхмарному небу, кінець рідній природі – кінець усьому. Кінець людському існуванню. Це дуже страшно, коли одного дня не прийде лист від батька з фронту, або колись не зможеш дочекатися любої матусі з магазину, де від продуктів залишилися хіба тільки назви. Ти відчуватимеш себе […]...
33. Засудження бездуховності у творі “Слово матері” Ім’я українського письменника Б. Антоненка-Давидовича донедавна було майже невідоме читачам, бо твори його заборонялися, виключалися з літературного процесу. Проте сьогодні ми маємо можливість ближче познайомитися з творчістю цього письменника, який і у складних суспільних умовах продовжував відстоювати право української мови на існування. “… Може, й справді, нам бракує часто тої “твердості” щоб створити умови, за […]...
34. Засудження моральних пороків у народних байках Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з […]...
35. Твір на тему: “Моє сприйняття степу” Глибока ніч накрила своєю чорною шапкою землю. Навіть цвіркуни замовкли, не доспівавши своїх розвеселих пісень. Так тихо, що чути, як теплий дим від нашого багаття чіпає довірливі листя акацій. Ми мовчимо, вслухаючись у потріскування дров, що згорають у вогні. Ніч у степу. У моєму серці – спокій і нескінченна відкритість світу. Ми з друзями прийшли […]...
36. Поэта далеко заводит речь (по лирике М. И. Цветаевой) Поэзия Цветаевой, чуткая на звуки, различала голоса бесчисленных дорог, уходящих в разные концы света, но одинаково обрывающихся в пучине войны: “Мировое началось во мгле кочевье…”. В канун революции Цветаева вслушивается в “новое звучание воздуха”. Родина, Россия входила в ее душу широким полем и высоким небом. Она жадно пьет из народного источника, словно предчувствуя, что надо […]...
37. Моральний подвиг у повісті В. Бикова “Обеліск” Василь Биков – автор багатьох книг про Велику Вітчизняну війну. Він сам був учасником війни у вісімнадцять років. Було військове училище, був фронт. Спочатку піхота, потім винищувальна протитанкова артилерія. Подібно Василю Тьоркіну з поеми Олександра Твардовського, він все випробував, що покладено було випробувати бійцеві: був поранений, був без звістки зниклим, навіть ім’я його залишилося на […]...
38. Гнівне засудження винуватців аварії (за поемою “Чорнобильська мадонна” І. Ф. Драча) Майже два десятиріччя минуло з того часу, як сталося те, чого ми й досі не можемо усвідомити до кінця. Страшна трагедія відбулася у чарівному поліському краї на північ від Києва, там, де спорудили Чорнобильську атомну електростанцію, найбільшу, наймогутнішу в світі. Але вибухнув “мирний атом”, розніс смертоносну радіоактивну хмару по всій планеті Ця страшна трагедія знайшла […]...
39. Засудження війни в кіноповісті «Україна в огні» «Кривава», «попалена», «розбита», «порубана», знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті «Україна в огні» Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. […]...
40. Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма […]...