Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції
Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XІX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка.
Євген був сиротою. Його опікуном був сільський священик, а репетитором – Валеріан Стальський. Хлопець був оптимістом; “у всьому вмів… віднайти добру сторону”.
Для Євгена головною метою життя є навчання селян, він “поклав собі головним правилом говорити кожному щиру правду, не дурити нікого марними надіями”. Рафалович зробив свою канцелярію україномовною. Це зумовило те, що селяни “почали домагатися пошанування для своєї народності і для своєї особи”. “Євген пильно слідив не тільки за політичними і економічними справами, але також за красною літературою, і то не лише руською. Він належав до того покоління,
Рафаловичу не подобаються дії Шпадельського, який був вигнаний з адвокатів через крадіжки, фальшиві векселі. Шпадельський обманював селян, обіцяючи відкупити їх синів з армії за гроші. Намагається Євген розібратися зі смертю сімох селянських дітей, що загинули через недбалість лікаря. Але вийшло так, що винні залишилися на волі.
Викликає повагу бажання адвоката зібрати віче і законним шляхом вирішувати проблеми “хлопів”.
Мені подобається, що він не обурюється, коли селяни йому не вірять: “Що ж від селян годі надіятись чогось іншого. Так довго всі дурили та туманили їх,
Що вони й розуміти не можуть сурдутовця такого, котрий би не хотів дурити їх”.
Не втрачає самоконтролю адвокат і тоді, коли його заарештували. Усі вважали, що він вбив Стальського, а не Регіна. Звичайно, Євгена виправдали. Але чи стане він щасливим? Кохана загинула… Правда, залишилось бажання присвятити своє життя народу. Можливо, Євген реалізує себе саме на цій ниві.
Схожі твори:
- Базаров – представник різночинської інтелігенції Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти”. Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й […]...
- Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Мы все глядим в Наполеоны.. О. Пушкін Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XІX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але […]...
- Базарів представник інтелігенції (по романі “Батьки й діти”) Роман И. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дварян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести […]...
- Тема денаціоналізації української інтелігенції Тема денаціоналізації української інтелігенції входить до повісті з образом Йоганнеса Шварца. Його образ виписаний рельєфно, розкритий різнобічно. При першому знайомстві з “чужим йоганнесом” людям здавалося, що це дуже витончена, культурна й цікава людина. І коректною поведінкою, і розмовами на різні теми, і гарною зовнішністю він міг заімпонувати будь-кому. Аглаї йоганнес багато чим нагадує Чорная. “Між […]...
- Гуцало Євген Пилипович Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 р. в Старому Животові на Вінниччині, в родині учителів. Коли почалася війна, батьки переїхали у с. Нова Гребля, де жила вся їхня велика родина. Саме тут пережили вони тяжкі роки окупації. Після закінчення війни вчителі переїжджають до села Гулівці Калинівського району. Тут Євген вступає до школи. Після закінчення […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат […]...
- Твір на тему: “Чи згодні ви з твердженням, що Микола Гоголь – яскравий представник української культури? Доведіть свою думку прикладами з його біографії та художніх творів” Видатний письменник Микола Васильович Гоголь народився на Полтавщині у селі Великі Сорочинці 20 березня 1809 року. Він закінчив Полтавське повітове училище, а згодом – Ніглинську гімназію вищих наук. У 1828 році письменник переїхав до Петербурга, де з 1834 року працював професором на кафедрі загальної історії Петербурзького університету. З самого початку своєї творчої діяльності письменник увійшов […]...
- Гребінка Євген Павлович Народився Євген Павлович Гребінка 21 січня (2 лютого) 1812 р. поблизу Пирятина на великому хуторі Убєжище. Родинний маєток звичайно називали просто Яром, жило в ньому всього двадцять душ селян, однак батько, Павло Іванович Гребінка, вважався поміщиком. Початкову освіту Є. Гребінка здобув вдома, потім навчався у Ніжинській гімназії вищих наук (1825 – 1831 рр.). Після закінчення […]...
- Євген Маланюк (1897-1968) Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 р. в Ново-архангельську, тепер Кіровоградщина, в сім’ї просвітянського діяча, хоча коріння його було чумацьке. Мати походила з сербського роду. У 1914 р. закінчив Єлисаветградську реальну гімназію і подався до Петрограда, де навчався в політехнічному інституті. Але воєнна завірюха покликала його до Київської військової школи, звідти він і потрапив […]...
- Хто він, Євген Маланюк? На це риторичне питання В. Винниченка не знайшли відповіді багато українських письменників, і доля їх розкидала по всій планеті. За межами рідної землі опинився і Євген Маланюк. Життя склалося так, що його муза була покликана служити державотворчій ідеї, будити й формувати націю. Майбутній письменник вітав українське відродження 1917-1918 pp., про що пізніше написав у своїх […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові у романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він, повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ Володьки Лободи. У праці “Собор у риштованні” Євген Сверстюк писав: “Лобода – […]...
- Маланюк Євген Євген Маланюк народився 20 січня 1897 р. в с. Ново-Архангельське на Херсонщині. Батько його був із чумаків, осілих запорожців. Дід замолоду чумакував. Мати була дворянського походження, батька ж сам Маланюк називав “українським інтелігентом”. Батько співпрацював у різноманітних часописах, був режисером, учителював, але постійного заняття не мав. Євген Маланюк здобув середню освіту у реальній школі Єлисаветграда, […]...
- Український князь б’є чолом рідній Україні (Євген Маланюк) Український князь б’є чолом рідній Україні (Євген Маланюк) Євген Маланюк (1897-1968) – один із найобдарованіших і найінтелектуальніших митців української еміграції та новітньої вітчизняної літератури в цілому. Походив із старого козацького роду, здобув непогану різнобічну освіту. В буремні 10-ті був спочатку поручиком царської армії, потім – старшиною армії Української національної Ради (УНР). Після упадку УНР 1920 […]...
- Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Серед тих, кому судилося «Розстріляне Безсмертя», постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і засланий до концтабору на Соловки, там і помер. Скільки їх, молодих, талановитих, люблячих світ і життя, розтоптав чобіт сталінських інквізицій?! Особливих провин не шукали, варто було лише потрапити у […]...
- Проблема інтелігенції й революції Початок XX століття З’явилося переломною епохою в долі Росії. Революція, Громадянська війна змінили не тільки соціально-політичну обстановку в країні, вони сильно вплинули на думки, настрої людей. Багато хто втратили віру, опору в житті. Все навколо перевернулося з ніг на голову. Людині важко було орієнтуватися в божевільної світі, де старі, існуючі протягом сторіч цінності зруйновані, а […]...
- Слон і муха Євген Дудар Слон і муха Зібрався симпозіум учених мух, щоб розглянути походження приказки “Неробіть з Мухи Слона”. Муха – доповідач переконувала, що приказка неправильна. Адже тоді виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. На її думку, вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха – співдоповідач додала, що Слон взагалі […]...
- В. Я. Брюсов – представник і вождь російського символізму 1. Значення творчості Брюсова. 2. Ранні вірші поета. 3. Брюсов – метр російського символізму. У мистецтві важлива проба строгий Перерви душі мертвущий полон И вийди полум’яною дорогою До потоку вічних змін. В. Я. Брюсов В. Я. Брюсов по праву займає одне із провідних місць в історії символізму Росії. Саме він став натхненником першого колективного виступу […]...
- “Нове життя нового прагне слова…” Життя не стоїть на місці. Людство пройшло багато етапів у своєму розвиткові: був і родоплемінний, і рабовласницький, і феодальний лад. Відповідно до змін суспільного устрою змінювалась культура, а разом з нею мистецтво, зокрема література. Зараз ми живемо у перехідну добу: перш за все, у час будування нової держави, та не тільки. Ми вперше дізнаємося про […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка «Перехресні стежки» Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому «у однім кінці чхнеш, у другім чути». Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, «вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому». Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Печорін – портрет свого покоління (за романом “Герой нашого часу”) У романі “Герой нашого часу” Михайло Юрійович Лєрмонтов зачіпає ті ж проблеми, які часто звучать в його ліриці: чому розумні й енергійні люди не можуть знайти собі місце в житті, чому вони “старіють в бездіяльності”? Роман складається з п’яти частин: “Бела”, “Максим Максимович”, “Тамань”, “Княжна Мері”, “Фаталіст”. Кожна з них представляє самостійний твір і в […]...
- Доля інтелігенції в революції на прикладі роману О. Фадєєва “Розгром” Читаючи роман О. Фадєєва “Розгром”, мимоволі замислюєшся, хто більше потрібен Росії: думаючий, освічений, багато знає і розуміє людина або ж беззаперечний виконавець чужої волі. У всі часи по-справжньому талановитим і розумним людям у нашій країні всіма силами перегороджували дорогу. Створюється враження, що Росія навмисно хоче залишатися останньою серед інших країн. Скільки великих вчених було піддано […]...
- Гребінка Євген Павлович – Байкар, белетрист, видавець, громадський діяч 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. 1829 року почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна “Полтава”. Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М. Гоголя, Н. Кукольника, М. Прокоповича, Г. Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того року на сторінках “Украинского альманаха” в Харкові […]...
- Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” Що є критерієм вірогідності історичної літератури? Може, точний добір фактів і дат? Або справжні, славнозвісні персонажі? Чи, може, побут та колорит епохи? Поема “Гайдамаки” будується Шевченком на історично обгрунтованому матеріалі, з одного боку, і на народній пам’яті – з іншого. Пісні й думи про гайдамаків не обов’язково містять певні дати та реалії, але сповнені того, […]...
- Тема інтелігенції в революції (“Дні Турбіних”) У 1934 році у зв’язку з п’ятисотим спектаклем “Днів Турбіних” друг М. Булгакова П. С. Попов писав: “”Дні Турбіних” – одна з тих речей, які якось входять у власне життя і стають епохою для самого себе”. Відчуття, виражене Поповим, відчували чи не всі люди, які мали щастя бачити спектакль, якій йшов у Художньому театрі з […]...
- Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Початок XX століття увійшов в історію України як “смутний час”, коли починалися селянські бунти, підпали й погроми панських маєтків, нових форм набирало політичне життя. Об’єктивним і уважним літописцем цього часу став Володимир Винниченко – активний політичний діяч і видатний письменник. Зі сторінок його ранньої прози постала […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – комедія нового типу Український театр довгий час змушений був розробляти селянську тематику з етнографічним ухилом, бо інакше б українське слово не звучало зі сцени. Та це дало можливість театру розвиватися, швидко пройти шлях оновлення. Своєрідним знаком оновлення української драматургії була п’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого. Соціально-сатирична комедія – це новий тип твору для тогочасного театру, бо в ній розв’язуються […]...
- Доля покоління: Базарів і брати Кірсанови Безліч спокус повинен був пережити Тургенєв у Парижу щодо кращого, совершеннейшего свого добутку, починаючи з ради зрадити його вогню, даного сім’єю Тютчевих…” – згадував П. В. Анненков. Та і його самого неприємно вразила в характеристиці Базарова “монотонність, прямолінійність заперечення” героя роману, на що він і вказав Тургенєву. Але “Тургенєв був задоволений романом і не приймав […]...
- Євген Дудар Червона Шапочка Червона Шапочка Жила собі в одному селі гарненька дівчина Червона Шапочка. Носила вичовгані джинси й розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові була червона шапочка – подарунок бабусі на шістнадцятиріччя. Тому так її і звали. Якось мама дала Червоній Шапочці пиріг, вина й звеліла віднести бабусі. Відійшла дівчина подалі, сіла під кущ, випила вино, з’їла пиріг, […]...
- Початок нового періоду в біографії Марка Вовчка До Олександровського, яв – і до Саратова, ва Михайлом Дем’яновичем потяглися дрібні службовці ;і Гинуславської удільної контори. Приїхав працювати і Степан Ращенко, якого письменниця пам’ятала в Хохітві ще хлопчиком, тоді вона подарувала йому цілий пакунок книг. При першій зустрічі І’аіцепкові впало в око, як сильно змінилася письменниця за останні десять – дванадцять років, перетворившись із […]...
- Під чужим небом Маланюк Євген Під чужим небом 1 Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золото-срібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. Десь кревний край кона в останній муці, Дикун над ним заносить ятаган, А він скажений біль терпить, як Муцій, І крапле кров росою з чорних ран. Чому ж я тут? […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) Микола Куліш у своїй комедії “Мина Мазайло” намагався зобразити побут старої інтелігенції, якої залишилося не так вже багато серед представників його сучасності. Багатьох знищило суспільство, яке вважало їх за зайвих людей, багатьох вбили революція і війна. Тому дуже важливо прислухатися до їхніх думок, сподівань, спостережень, незважаючи навіть на деяку кумедність їхніх зауважень. Єдиним представником старої […]...
- Трагедія інтелігенції у романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Роман Б. Пастернаку “Доктор Живаго” показує нам стан інтелігенції в переломну епоху. Революції, що відбулися на початку століття, круто змінили тоді життя кожної окремої людини. Від революційних подій, як правило, чекають змін, хто радикальних, а хто поступових. Однак ті, хто підштовхує суспільство до революційного перевороту, часом не замислюються до яких наслідків у підсумку прийдуть. Не […]...
- Євген Дудар Лісова казка (для дорослих) Лісова казка (для дорослих) У лісовому господарстві отримали колоду, на якій були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Коли прочитали, зясувалося, що просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали загальні збори, намітили […]...
- Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою Тараса Шевченко “Гайдамаки”) Над поемою “Гайдамаки” Т. Шевченко працював з 1839 до 1841 року у вільний час від занять в Академії мистецтв. Поема вийшла друком 1842 року власним коштом автора. Ця поема стала подією не лише в українській, а й в усій європейській літературі. Головне джерело поеми – народні перекази і пісні. Є тут і реальні постаті, і […]...
- Істотне Маланюк Євген Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. […]...
- Роман “Капітанська дочка” і проблема виховання молодого покоління Роман написаний у вигляді мемуарів Петра Андрейча Гринева, де він згадує свою молодість і зустрічі з розбійником Пугачовим. Дитинство і юність Гринева нічим не відрізнялися від життя інших барчат-недорослей, тому у романі про це сказано мимохіть, а от про майбутню службу в армії Гринев розповідає докладно, тому що мріяв служити в Петербурзі, у гвардії, сподівався […]...
- Утрачене покоління – що це? (за романом Е. Ремарка “Три товариші”) Важко перелічити війни ХХстоліття: крім Першої та Другої світових війн було безліч так званих “малих війн”, які своєю жорстокістю та запеклістю майже нічим не відрізнялись від війн “великих”. Скільки поламаних доль, перекручених життів, химерних думок! Шкода, що війна як засіб вирішення проблем з легкістю увійшла за людством до третього тисячоліття. Але ті, хто завжди виступав […]...
- Печорін як представник “зайвих людей” (твір-роздум за романом М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу”) Герой нашого часу… то портрет, Складений із пороків усього нашого Покоління, у повному їхньому розвитку. М. Лєрмонтов У романі М. ІО. Лєрмонтова “Герой нашого часу” вирішується злободенна проблема: чому люди розумні й енергійні не знаходять застосування своїм незвичайним здібностям і в’януть без боротьби на самому початку життєвої ниви? На це питання Лєрмонтов відповідає історією життя […]...