В. Я. Брюсов – представник і вождь російського символізму

1. Значення творчості Брюсова. 2. Ранні вірші поета. 3. Брюсов – метр російського символізму. У мистецтві важлива проба строгий Перерви душі мертвущий полон И вийди полум’яною дорогою До потоку вічних змін. В. Я. Брюсов В. Я. Брюсов по праву займає одне із провідних місць в історії символізму Росії.

Саме він став натхненником першого колективного виступу “нових” поетів. Брюсов – теоретик символізму. Народився поет у заможній купецькій сім’ї. З дитинства він тяжів до читання. На творчий шлях поета вплинуло знайомство з поезією французьких символістів У своєму щоденнику молодий поет писав: “Так! Що не говорити, ложно чи воно, чи смішно, але воно йде вперед, розвивається, і майбутнє буде належати йому, особливо, коли воно знайде гідного вождя.

А цим вождем буду Я! Так, Я!” І він цілком віддався втіленню своєї мрії вжизнь. Поет згадував: “Знайомство на початку 90-х років з поезією П. Верлена й С. Малларме, а незабаром і Бодлера, відкрило мені новий мир. Під враженням їхньої творчості створені ті мої вірші, які вперше з’явилися в пресі”. В 1893 році Брюсов написав

лист Верленові, у якому сказав про своє призначення поширювати символізм у Росії. В 1890-х роках Брюсов написав ряд статей про французьких поетів, створив драму “Декаденти (Кінець століття)”, у якій розповів про життя П. Верлена і його взаємин з М. Моте й А. Рембо.

У той же період він видав три збірники “Російські символісти”. В 1895 році вийшов перший збірник віршів Брюсова “Chefs d’oeuvre” (“Шедеври”), У цій книзі особливо яскраво виявилися риси, характерні для ранньої творчості поета: тема боротьби з віджилим миром патріархального купецтва, прагнення піти від “буденної дійсності” до нового миру. Уже в першому збірнику поета можна побачити принцип “мистецтва для мистецтва”. Поет – “самотній мрійник”, байдужий до людей.

Часом бажання його відірватися від миру доходить до теми самогубства. Попри все те поет шукає нові форми вірша, створює незвичайні образи. Наприклад, у наступному вірші дуже сильно відчувається вплив Верлена, як, втім, і у всіх віршах збірника: Тінь нестворених створень Колишеться в сні Немов лопаті латаній На емалевій стіні. Фіолетові руки На емалевій стіні Напівсонно креслять звуки У звонкозвучной тиші… Наступний поетичний збірник Брюсова вийшов в 1897 році Він одержав назву “Me eum esse” (“Це я”), Брюсов тут усе ще холодний мрійник, відсторонений від незначного, брудного миру.

Період перших своїх збірників сам поет згодом називав декадентським. Книга відкривається програмним віршем “Юному поетові”. Пізніше Брюсов став одним з керівників видавництва “Скорпіон”, що об’єднало прихильників нового мистецтва. В “Скорпіоні” в 1900 році був виданий наступний поетичний збірник “Tertіa Vіgіlіa” (“Третя варта”). Він відкрив новий урбаністичний етап творчості поета Збірник був Присвячений К. Д. Бальмонту.

Помітне місце в ньому займають міфологічні теми. Крім них, Брюсов оспівував темп життя великого міста, соціальні протиріччя, міський пейзаж. Брюсов по праву вважається метром символізму Росії Він був основною діючою особою в журналі “Терези”, друкованому органі російського символізму. Брюсов був і автором, і редактором “Терезів”.

У журналі друкувалися й вірші А. Білого, К. Д. Бальмонта, В. І. Іванова, М. А. Волошина. Роль Брюсова в російському символізмі складно переоцінити. “Терези” завдяки поетові стали найбільш авторитетним модерністським журналом Брюсов вплинув на творчість багатьох поетів своєю критикою. Він мав величезний авторитет серед сучасників. У віршах Брюсова можна простежити основні тенденції російського символізму.

Читач бачить протилежні початки: життєстверджуючі й песимістичні З одного боку, поет говорить про любов, призиває до творення, боротьбі за існування. З іншого боку, смерть для поета – блаженство, прагнення до смерті вище всього, самогубство спокусливо. Головна діюча особа поезії Брюсова може бути відважним бійцем або зневіреної в житті людиною. Брюсов вніс величезний вклад у розвиток віршованої форми, він використовував вільний вірш, неточні рими, розробляв довгі розміри із внутрішніми римами. Біля повільного Нила, там, де озеро Мерида, у царстві полум’яного Ра Ти давно мене любила, як Озириса Изида, друг, цариця й сестра…

Брюсов, починаючи з 1893 року, виступав як літературного критика. “Далекі й близькі” – це найбільш повний збірник критичних статей поета-символіста. У своїх статтях він розкриває теорію символізму, виступає з висловленнями про взаємозв’язок форми й змісту в літературі.

Зразки нового стилю, які Брюсов прагнув прищепити на російський грунт, створювалися під величезним впливом віршів Ш. Бодлера, П. Верлена, раннього М. Метерлинка. Вірші ці відрізнялися скороминущістю настроїв, випадкових асоціацій. У ранніх збірниках Брюсов ще лише пробує свої сили в символістській поезії. Як він сам згодом визнавався, що його ранні вірші деякою мірою зухвалий епатаж, орієнтовані вони були на вузьке коло таких же поетів нового часу, символістів. Зовсім інакше справа обстоит з його більше пізніми віршами Збірник “Urbі et Orbі” (“Граду й миру”), що зробив величезний вплив на младосимволистов, таких як А. А. Блок, А. Білий, був задуманий як зразок збірника символістської поезії Брюсов у передмові писала: “Книга віршів повинна бути не випадковим збірником різнорідних віршів, а саме книгою, замкнутим цілим, об’єднаним єдиною думкою…

Книга віршів розкриває свій зміст послідовно від першої сторінки до останнього. Вірш, вихоплений із загального зв’язку, втрачає стільки ж, як окрема сторінка зі зв’язного міркування. Відділи в книзі віршів – не більш як глави, що пояснюють один іншу, котрих не можна переставляти довільно”. Сам поет уважав вершиною своєї поетичної творчості збірник “Stephanos” (“Вінок”). От що він писав: “”Вінок” завершив мою поезію, надяг на неї воістину “вінок””.

На думку Іванова, кожний вірш у збірнику представляло собою “нове відкриття в царстві поетичних форм”. Брюсов прагнув до усе більше доконаної закінченості своїх поетичних створінь, продумував домірність частин. Брюсова з повним правом можна назвати метром російського символізму.

Внесок у вітчизняну поезію його складно переоцінити И хотілося б завершити свій твір рядками з вірша самого Брюсова, що виразили його поетичні устремління. Вірш називається “Поетові” (1907): Ти повинен бути гордим, як прапор; Ти повинен бути гострим, як меч; Як Данту, підземне полум’я Повинне тобі щоки обпалити…






Скласти листа до бабусі.
В. Я. Брюсов – представник і вождь російського символізму