Єдність природи і людини в ліриці С. Єсеніна

І. С. Єсенін – великий російський поет.

ІІ. Краса природи і людини у віршах Єсеніна:

1. Захоплення поета красою рідного краю (“Как бы ни был красив Шираз, Он не лучше рязанских раздолий”).

2. Бачення в природі одухотвореної істоти, одухотворення природи (“по пруду лебедем красным плавает тихий закат”, “весна-странница с посошком в постолах берестяных”).

3. Підкреслення принадності образу улюбленої дівчини образами природа (“С алым соком ягоды на коже, Нежная, красивая была. На закат ты розовый похожа, И как снег, лучиста и светла”).

4. Нерозривний зв’язок душевних переживань людини зі змінами в природі (осінь – у природі, осінь – у душі поете; “Отговорила роща золотая Березовым веселым языком”).

5. Підпорядкування життя людини природним законам (“Все мы, все мы – этом мире тленны… Будь же ты вовек благословенно, Что пришлось процвесть и умереть”).

ІІІ. Єсенін – поет, який розкрив світ душі людини, закоханої в красу рідного краю, для якої природа – джерело натхнення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Єдність природи і людини в ліриці С. Єсеніна