“Я син народу, що вгору йде”(за Мойсеєм)

Видатний український поет І. Франко відноситься до тих письменників, в творчості яких талановито втілені світові теми нарівні з національними мотивами. Це безперечний факт, оскільки І. Франко досить часто звертався до української народної творчості, переосмислюючи відображені в них події згідно зі своїми поглядами на життя. Не залишалися без уваги і епічні твори та міфологічні образи, найвидатнішим з яких поет завжди вважав образ пророка Мойсея.
Написана у період піднесення визвольної боротьби українського народу поема “Мойсей” стала визначною віхою в житті та творчості Великого Каменяра. Вона розкрила нові грані поетичного генія видатного українського поета та письменника, які стали свідченням глибокої віри І. Франка у невичерпні сили свого народу та у світле майбутнє своєї Батьківщини. Створенню поеми “Мойсей” сприяли роздуми письменника над незавидною долею поневоленого, але нескореного українського народу.
На все життя тема минулого та майбутнього своїх співвітчизників, їх долі та історичного місця серед інших слов’янських народів стала одною

з провідних у творчості І. Франка. Особливо могутньо ця тема відображена в поемі “Мойсей”, бо в центрі цього твору поставлена проблема зв’язку народу і його поводиря та їх взаємовідносини під час боротьби за кращу долю та незалежність. В цих взаємовідносинах вдало розкриваються суперечності між народом і Мойсеєм, в які потрапляє лідер, не визнаний тими, кому він прагнув допомогти, тими, кого він хотів вивести з неволі, до чого приводить зневіра и пасивність. Оспівуючи в своєму творі пробудження суспільства, усвідомлення ним своєї великої місії, Франко бажав не лише висловити свої думки щодо минулого свого народу, розбитого та замученого, але й спрямувати своїх співвітчизників на активні дії, на здобуття незалежності, людських прав та свобод.
У поемі образ поводиря Мойсея представлений у плоті і крові та відображається в самих різних життєвих ситуаціях. Він сповнений благородними намірами вивести свій народ в Землю Обітовану, щоб звільнити його з рабства та розкрити всі його духовні сили:

“Тих невільників підняв
Вивів їх в пустиню дику,
Водив блудом сорок літ,
Та навчив їх здобувати,
Збудувати новий світ.
Для цієї ідеї він:
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї.”

Уже знайомлячись з прологом поеми можна побачити алегоричність цього твору, написаного по біблейському сюжету. Він являє собою живий духовний міст між стародавніми часами та сучасністю, пророцтво, яке вистраждане у болях і муках свого народу та освячене безмежною до нього любов’ю. У вступі твору І. Франко осмислює основні етапи історичного розвитку українського народу, висловлює свої думки про його боротьбу і життя, а також розкриває його сподівання на краще майбутнє своєї Батьківщини. Своїм великим твором, поемою “Мойсей” І. Франко вдалося виконати важливу історичну місію, яка складалася в піднесенні на новий, більш високий художній і ідейний рівень зображення українського народу в національній літературі кінця XIX – початку XX століття. Невмируща віра в щасливе майбутнє свого народу, жагуче бажання бачити його вільним та щасливим, добре відчувається навіть у тривожних та сумнівних рядках:

“Невже тобі лиш не судилось діло
Що б виявило твоїх сил безмірність?
Невже задарма скільки серць горіло
До тебе найсвятішою Любов’ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?”

“Я син народу, що вгору йде” – це концепція, на основі якої будується увесь твір. В ньому висловлюється ставлення письменника до свого народу, який гідний жити у красоті, свободі і здоров’ї, народу талановитого і волелюбного. В поемі є і сила, і потуга, й м’якість, і все те, що може підняти вгору народ, в піснях якого дзвенить сила і краса, надія та глибока печаль, пекуча біль та наявне підтвердження багатих духовних сил.

“О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу Духа
І в день воскресний твойого повстання.”

В поемі Ш. Франка ще раз доводиться, що шлях народу до перемоги и незалежності нелегкий та тернистий, і не всі досягають кінцевої мети боротьби. Але оптимістичні рядки твору вселяють надію и віру в неминучу перемогу народу, який нарешті стане господарем своєї долі і по всій землі задзвенить гомоном волі.
Безцінним даром нашому народові є не лише поема “Мойсей”, але й вся невмируща творчість І. Франка, яка стала надбанням національної та світової культури як неперехідна художня цінність.






Твір опис про ліс.
“Я син народу, що вгору йде”(за Мойсеєм)