«Я не можу бути там, де зневажають мій народ» (за повістю «Слово матері»)
Творчість Бориса Антоненка-Давидовича довгі роки замовчувалася, не видавалися його повісті, оповідання. Чудовий романіст і повістяр, новеліст і репортер знайшов свого читача, на жаль, тільки після своєї смерті. Мого оповідання щирі і людяні, автор торкається в них загальнолюдських проблем.
Гортаємо сторінки повісті Антоненка-Давидовича «Слово матері», і серце щемить від того, що є люди, які зневажають свій народ, його мову, свої духовні корені. Для сім’ї коваля Сметани було дуже важливо, щоб єдиний синочок Івасик був письменним, умів
Хоч як важко було батькові, однак він знайшов можливість оплатити навчання сина в місті. Перший раз приїхавши на канікули додому, Івась привітався з матір’ю зовсім незвично: «Бонжур, мамаша!» Бідна жінка образилася, що її син, спілкуючись із паненятами, почав забувати свої духовні витоки. «Мати скрушно похитала головою і з таким жалем подивилася, наче мене тяжко покалічили на все життя».
Після смерті матері сім’я Сметани переїхала до міста. Час спливав швидко, і Івась забув материне застереження: «Горнись, дитино моя, до простих, до роботящих людей…» Аж ось одного разу наче полуда з очей хлоп ця
Під час вистави популярної в народі трупи Саксаганського хлопець був у захваті, він відчув себе, «як і багато хто в залі та на гальорці, часткою цього скривдженого, знедоленого народу…» І саме в цю хвилину, коли Іван відчував душевне піднесення, йому плюнула в душу дівчина, яку він щиро покохав. Придивившись уважно, хлопець побачив, як щось хиже блиснуло на мить в зелених очах панночки. Тоді хлопець уперше за такий довгий час згадав слова матері, вони болем озвалися в його душі, наповнили її смутком.
Вдруге слова матері згадує Іван через кілька днів, коли завітав до Караваєвих. Тут він зрозумів, шкірою відчув, як пани ставляться до селян, до бідних людей. До Зіньки, селянської дівчини, приїхала мати. Соромлячись її вбогого вбрання, покоївка «кинулась їй назустріч, немов хотіла перейняти стару».
Іван зніяковів, йому стало боляче за нещасну Зіньчину матір, що стояла, як на позорищі, серед веранди, «з неї сміялися, кепкували, на неї гримали, і рідна донька відкинулась від неї і ладна була зо всіма ганити свою засмучену матір». Цей випадок обурив Івана Сметану, і він не побоявся високого товариства, а різко та гнівно кинув їм в обличчя, що не може бути там, де зневажають його народ.
Коли я читала повість, то відчувала спочатку сором і сум за Івана. Але коли хлопець збагнув мудрість материних слів, я змінила своє ставлення до нього.
Схожі твори:
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Події повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері” досить далекі від нас за часом, але як же потрібен твір тепер, особливо для молоді, щоб вона вчилася вірності рідній землі, рідному народу, його духовним скарбам. Майбутній письменник зростав у російськомовному середовищі. Зрусифіковані батьки не могли дати синові національного виховання. Свою приналежність до українського роду хлопчик відчув завдяки бабусі, яка […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він […]...
- Вірність материнському заповіту (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Борис Антоненко-Давидович до шести років зростав у російськомовному середовищі, адже батько працював у Брянську машиністом. Та саме родина дала йому національний характер: бабуся Олександра вчила онука берегти пам’ять про свій рід, плекала любов до рідної мови, виховувала в ньому почуття національної гідності. Повість “Слово матері” письменник присвятив своїй родині. Образи цього твору багато в чому […]...
- «Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім» (за новелою «Intermezzo») І. Франко Герой і громада… Поет і суспільство… Література і життя… Думаю, що цей ряд слів синонімічний. Всі вони продиктовані життям. Роль митця і призначення мистецтва – проблеми віковічні. Передові мужі українського народу не відокремлювали мистецтво від суспільних проблем. Великий Кобзар свою Музу присвятив «отим малим рабам німим» і на сторожі коло їх поставив слово; […]...
- Мої роздуми після прочитання повісті «Слово матері» …Коли я дочитав повість «Слово матері», надворі вже був глибокий вечір Він тихо вкрив землю, його тепла ковдра лягла і на моє ліжко. Знаю, що зараз закрию очі – і пам’ять подарує диво: загойдається паді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, неначе вертає мене у безтурботне дитинство: Голуби-голубочки, Несіть щастя синочку! – чую […]...
- «Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?» (за повістю «Перехресні стежки») Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті «Перехресні стежки» Євгенія Рафаловича: «…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу […]...
- Твір на тему: “Чим я можу бути корисним для України?” Кожна сучасна людина просто зобов’язана замислюватися про те, чим вона може бути корисна своїй державі. Сьогоднішній світ досить непростий, в ньому практично немає країн, в яких не було б проблем. Тому допомога з боку людини по відношенні до своєї країни ніколи не втрачає своєї актуальності. Втім, більшість країн сьогодні досить демократичні та не обтяжують своїх […]...
- Засудження бездуховності у творі “Слово матері” Ім’я українського письменника Б. Антоненка-Давидовича донедавна було майже невідоме читачам, бо твори його заборонялися, виключалися з літературного процесу. Проте сьогодні ми маємо можливість ближче познайомитися з творчістю цього письменника, який і у складних суспільних умовах продовжував відстоювати право української мови на існування. “… Може, й справді, нам бракує часто тої “твердості” щоб створити умови, за […]...
- Образ матері в поезії Підпалого «Матері» Головне джерело художніх творів – невичерпна народна пісня. У багатьох українських народних піснях оспівується образ матері-трудівниці, виховательки, берегині роду. Мотивом подяки неньці перейнята поезія В. Підпалого «Матері». Ліричний герой вдячний матері за те, що «вчила правді і добру», за те, що «до праці привчала змалку». Виховуючи дитину, вона передавала свій життєвий досвід. І тому всім, […]...
- Твір на тему: “Яким повинне бути ставлення до матері” Мати – найближча людина для кожної дитини. Вона не тільки народжує дитину в муках, але в той же час дуже любить, і дає малюкові те, без чого він ні за що не вижив би. Мама завжди готова прийти на допомогу своїй дитині не тільки словом, а й ділом. Думається, що багато мам готові віддати навіть […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства’ Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
- Серце матері, сповнене любові (за баладою “Смерть матері Юговичів”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Скільки існує людський рід, стільки йде боротьба за незалежність, свободу, мирну працю на своїй землі, за свою родину. І українські думи, і руські билини сербські юнацькі пісні розповідають нам по далеке минуле, у якому людей різних національностей поєднувало одне: бажання жити у злагоді, ростити дітей, пишатися ними, вчити […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки […]...
- Твір опис на тему: Слово “мати” – особливе слово Воно народжується, здається, разом з нами, супроводжує нас у зрілі роки, з ними ми йдемо з життя. Писати про неї можна довго, безкінечно, бо тема ця воістину невичерпна. Здається, якого боку буття не торкнися – скрізь знайдеш її відклик. Вона віддається болем чи радістю у серці, вона гріє і дарує те, чого в людському житті […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. […]...
- Що означає бути справжньою людиною (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Тим, хто вперше відкрив цю книгу, одразу впадає в очі незвичайна назва повісті – “Людина”. Ця назва – не випадкова. Цим почесним званням нагороджує О. Кобилянська головну героїню своєї повісті. Так, саме “почесним званням”. Адже далеко не всі мають право зватися цим словом. Це право треба ще заробити. І той, хто зветься людиною, повинен виправдати […]...
- Твір на тему: “Якою повинна бути дружина державного діяча?” за повістю О. Назарука “Роксоляна” Усім мешканцям Стамбула добре відомі білі стіни найбільшої мечеті міста, поряд з якою розташована гробниця української жінки, яка відома в Туреччині як Хуррем чи Хосені, а наші співвітчизники знають її як Роксолану. Мечеть була збудована ще за життя цієї видатної жінки, а якщо бути ще точнішими, то збудована була вона саме Роксоланою. На цьому місці […]...
- Матері (за віршем Сингаївського «Від серця поклонюсь») Здавна мати вшановувалась як берегиня роду, як господиня, як порадниця. У поезії М. Сингаївського «Від серця поклонюсь» вшановуються матері, які, співаючи дітям колискових, «ніжне серце сповнили добром». За материнськими заповітами діти вчаться йти по «найперших на землі стежках», виростають роботящими й щирими. Матері навчають дітей ходити по землі з піснями й оберігати мир та спокій […]...
- Величальна матері (за поезією Олійника) Уся краса світу, його безмежність і незбагненність втілилися для нас у жінці-матері. Вона – наша порадниця й розрадниця, наша наставниця й заступниця. Перше слово, яке ми вимовляємо, звернене до матері, що подарувала нам життя, навчила нас говорити, бачити сонце, слухати пісню. І тому з образом матері пов’язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний дім, квітучий сад, […]...
- “Кохання повинне бути трагедією, найбільшою таємницею у світі” (за повістю О. Купріна “Гранатовий браслет”) І. О. Купрін – співець піднесеного кохання (автор повістей “Олеся”, “Суламіф”, “Гранатовий браслет”; протест письменника проти непристойності й цинізму буржуазного суспільства, продажних почуттів, проявів “тваринних” інстинктів; пошуки надзвичайних за красою і силою прикладів ідеального кохання). ІІ. Повість “Гранатовий браслет” – розповідь про високе, трагічне кохання (кохання – найбільша таємниця у світі!). 1. Кохання дрібного чиновника, […]...
- Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська Мадонна’ Івана Драча Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні. Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати […]...
- Твір на тему: “Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка “Наймичка” А наймичка невсипуща Щовечір небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче, І ніхто того не чує, Не знає й не бачить. (Тарас Шевченко) Іван Франко назвав “Наймичку” “безсмертним твором поетичним”, що є найкращим доказом геніальності Тараса Григоровича Шевченка. Не останню роль тут відіграє тема, яку обрав для цієї поеми поет – тема споконвічна, тема складна. Українські […]...
- Образ матері у творах Т. Шевченка Матір… Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. Образ матері у творах Т. Шевченка – це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом […]...
- Твір на тему: “Матері” Твір За творчістю українських поетів і письменників. Кожному з нас дорогу в цей світ дала найдорожча людина. Хто що-дня проводжає нас до школи, зігріваючи нашу путь ласкавим поглядом? Хто переживає за наші успіхи й поразки більше, ніж за свої? Хто любить нас не за досягнення й результати, а за те, що ми є? Мама. Найніжніше […]...
- Любов до матері, Батьківщини у поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає […]...
- Ким бути, яким бути (твір-мініатюра) Одним із найважливіших питань, яке вирішують ті, хто стоїть на порозі самостійного життя, – ким бути і яким бути в цьому житті. Замислюючись над цим, я схиляюся до думки, що хочу оволодіти потрібною суспільству професією соціолога. З цією професією я можу оцінити ступінь розвитку суспільства, окремих його складових і висловити свою думку про шляхи його […]...
- Твір-роздум: “Образ матері у творчості Т. Г. Шевченка” Серед величних постатей героїчних борців за свободу і незалежність вільного краю і народних месників, поряд з видатними діячами визвольного руху України Т. Г. Шевченко у багатьох своїх творах зображує надзвичайний своєю моральною чистотою і силою образ звичайної української жінки, трудівниці, сестри, коханої і матері. Матір – це людина, якій кожен з нас зобов’язаний своїм життям, […]...
- Матері не куняти, не заслужити (твір-мініатюра) Найближча людина для кожного – це його мати. Любов до матері закладена в нас самою природою. Мати допомагає нам робити перші кроки у житті, вона – і порятунок у скрутну хвилину, і допомога у нещасті, і радість у добрий час. Матір не вибирають. її нам дає доля – єдину і неповторну у своїй любові. У […]...
- Що я можу зробити власноруч Мені дуже подобається щось робити самій. Адже так добре, коли з твоїх рук з’являється щось гарне й оригінальне! Я дуже люблю бісероплетіння й часто роблю для себе та подружок браслети й намиста. А ще – маленьких звіряток. Я їх дарую друзям як сувеніри або залишаю в себе, прикрашаю ними кімнату. Іноді я можу щось пошити […]...
- Хліб і слово (за однойменним віршем Білоуса) Пошана до хліба передається із покоління до покоління. Тому так багато звичаїв і обрядів пов’язано з хлібом, який завжди символізував гостинність, доброзичливість, щирість нашого народу. З такою ж святістю люди ставляться і до рідного слова. Бо ним можна передати і гнів, і любов. Рідне слово зберігає почуття, традиції, духовні цінності народу. І як заповідь, звучать […]...
- Твір на тему: Що я можу зробити для рідної мови Минають дні, спливають роки, позаду залишаються століття. Змінюється світ, а разом із ним – людство. Чого тільки не довелося зазнати йому за весь вік свого існування! Від тихого, затишного Едему і до бурхливих міст з мільйонами мешканців – неймовірна відстань. За цей час людина дуже змінилася, іншими стали й умови її існування. Проте є одне, […]...
- Монолог “Бути чи не бути?” – пік роздумів і сумнівів Гамлета Монолог “Бути чи не бути?” – пік роздумів і сумнівів Гамлета Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл її терпіти, Чи зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому? Заснути, вмерти – І все… В. Шекспір Трагедія Шекспіра, і особливо образ Гамлета, завжди викликали суперечливі відгуки. Німецький поет В. Гете пояснював трагедію […]...
- Втілення в образі Павла щирості, працьовитості (за повістю «Вогник далеко в степу») Повість «Вогник далеко в степу» – це твір про тяжкі повоєнні роки дитинства письменника. Він пише про життя своїх однолітків з великою теплотою та любов’ю. Зображуючи Павла, головного героя повісті, Григір Тютюнник, мені здасться, розповідає про свою власну юність, про навчання в ремісничому училищі. З великою симпатією ми ставимося до цього доброго, чуйного і працьовитого […]...
- Параня – гордість матері (За оповіданням Т. Бордуляка “Перший раз”) Она мала перший раз в своїм життю йти в поле жати, І вже страх як з великою нетерпеливістю очікувала она того ранку… Т. Бордуляк Чотирнадцятирічна Параня, донька вдови Мариськи, цього літа мала перший раз працювати на полі нарівні з дорослими. Радість переповнювала серце дівчини, а ранок, коли вона повинна була вийти на жнива, “видався для […]...
- Мій народ Український народ має славну і водночас трагічну історію. Відстоюючи право на свободу, незалежність, вільний розвиток, він вів багатовікову боротьбу з половецькими, литовсько-польськими, турецькими загарбниками, свавіллям російського царату. Україна пишається справжніми синами й дочками, що своєю боротьбою, творчістю наближали час утворення самостійної держави. Назву лише деякі імена: Ярослав Мудрий, Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван […]...
- Образ матері в літературі українських письменників Мама… Найтепліше, найсвятіше слово для кожної людини. Мама – це символ любові і ласки, ніжності і найвірнішого кохання. І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші слова присвячують письменники і поети матерям. І образу матері як вічному уособленню безкорисливої любові і відданості. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мама, Твою […]...
- Що я можу зробити для рідної мови Українська мова сьогодні існує в новому вимірі. Україна здобула незалежність. Наша мова розвивається абсолютно вільно, без перешкод. Якщо ще кілька десятиліть тому мова українського народу потребувала захисту й навіть порятунку, то сьогодні вона вимагає від нас дещо іншого. Насамперед, повноти існування, повноти втілення, повноти буття. Щоб мова тобі підкорялась, треба просто любити її. Повірте, що […]...