Художні особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло”

Схожі твори:

1. Художні особливості п’єси «Мина Мазайло» Неоціненним для української культури є творчий доробок, який залишив Микола Куліш. Він увів новітні жанри гумору та сатири, збагатив арсенал зображально-виражальних засобів п’єс Сюжет цієї комедії нескладний: новітній міщанин, службовець одного з управлінь Донвугілля соромиться свого «мужицького» прізвища. На його переконання, воно заважає успішному просуванню по щаблях кар’єри, і тому його негайно треба замінити російським […]...
2. Твір на тему: “Особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло Любов’ю до України, свідомістю національної гідності пройнята п’єса Куліша “Мина Мазайло”. Політична комедія Миколи Куліша є нищівною сатирою на малоросійщину, російський великодержавний шовінізм, духовний інфантилізм. Цей твір називають “філологічним водевілем”, його складно перекласти на будь-яку іншу мову, оскільки сюжет п’єси побудований на грі двох мов – української та російської. Сам Микола Куліш зазначив, що тема […]...
3. Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою. Знав її досконало, як небагато […]...
4. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин загубив почуття приналежності до своєї нації, потребу користуватися рідною мовою. […]...
5. Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” І. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.) ІІ. Комедія “Мина […]...
6. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло’ вчора і сьогодні У цьому творі найввдатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. Ї саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української […]...
7. Проблема українізації у драмі Миколи Куліша “Мина Мазайло” Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею наш дух. Наша свідомість мізерніє. […]...
8. Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) “Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів” (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) Микола Куліш жив і творив у добу великих соціальних перетворень. Він мріяв про такі часи, коли розквіту культури не буде заважати міщанство, коли свої власні автори будуть писати такі сатиричні творі, що можна буде говорить про власних Марк Твенів. Саме таким […]...
9. Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови їм формування національної свідомості. […]...
10. Проблема українізації в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – видатний драматург першої половини XX століття. Художньо довершені, гостроконфліктні його твори здобули визнання їх автору не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси М. Куліша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним різьбленням характерів. У 20-х роках нашого століття дуже актуальною стала тема міщанства, що намагається будь-що пристосуватися у […]...
11. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора й сьогодні У творі “Мина Мазайло” найвидатніший український драма­тург XX ст. Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що вона не втратила своєї актуальності, свого виховного значення й примушує нас смія­тися з комічних ситуацій, у які потрапляють герої, і разом […]...
12. Художнє відтворення проблеми українізації в комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Про комедію “Мина Мазайло” відомий літературознавець Юрій Шерех писав: “Український театр дістав свою найкращу комедію, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на гіід-ложжі глибокого, але тільки натякненого змісту. У цих словах – висока оцінка художніх принад твору. Сучасні дослідники визначають комедію “Мина Мазайло” як політичну. Адже політичний підтекст закладений […]...
13. Художнє втілений проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця…” Мина – реальна істота, перевертень: “Двадцять три роки, […]...
14. “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. (Уже з перших реплік героїв комедії М. Куліша “Мина Мазайло” стає зрозуміло, що це “філологічна п’єса”. Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище і шукає вчительку, яка б навчила його правильно говорити “по-руському”, а син Мокій, навпаки, мріє доповнити прізвище словом “Квач”.) ІІ. Процес українізації у 20-х роках XX століття. 1. […]...
15. Актуальність п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” в наш час Другий цар із роду Романових Олексій Михайлович ставився до України як до завойованої території. Почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. Українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. І це було неминуче через чуже панування. А коли не було чужого панування, то треба було обціловувати “власть […]...
16. Мій погляд на конфлікт п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалась непросто. Які тільки культури не намагалися підім’яти їх під себе й поглинути. Українську мову не визнавали (“не было, нет и быть не может”), калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, надмірно вживали іншомовні слова, хоч не бракувало українських синонімів. У роки радянської […]...
17. Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами національної самосвідомості, своєї мови, держави. І в цьому сила і […]...
18. Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” 1. “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса (в ній багато мовознавчої уваги слову, емоційному забарвленню та відтінкам. Слово для Куліша – це зброя у повному і абсолютному розумінні). 2. Мокій – носій думок М. Куліша щодо рідного слова (літературознавець Н. Кузякіна так характеризує Мокія – сина головного героя: “Свою любов до рідного слова у “Мині […]...
19. Викривальна сатира на пристосуванців за комедією М. Куліша “Мина Мазайло” Двадцяті роки XX століття були бурхливими. Старий світ, повалений двома революціями 1917 року, поступово відступав, але чинив шалений опір. І драматурги того часу намагалися продемонструвати як зміни на краще в міжлюдеьких стосунках, так і звичайний абсурд перехідного часу, – адже саме такими були двадцяті роки в новона­родженій країні Рад. Микола Куліш – один з непересічних […]...
20. Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, […]...
21. “Мина Мазайло” М. Куліша – “філологічний водевіль” За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих” слів, а українську мову знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Згодом М. Куліш створює одну з найкращих своїх п’єс – “Мину Мазайла”, яку хтось із […]...
22. Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої […]...
23. Структурна своєрідність тексту драми М. Куліша “Мина Мазайло” Творчість Миколи Куліша – це багатогранне, гранично загострене зображення побуту, психології, соціально-культурних процесів в Україні перших десятиліть XX століття. Доля українського села, духовні пошуки інтелігенції, морально-психологічні тенденції в робітничому середовищі, аспекти національно-історичного розвитку та перспективи України – ось такі основні проблеми його творів. Творчість Миколи Куліша – це складна система різноманітних художніх чинників, концепцій. Якщо […]...
24. П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”. Дослідження стисло “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене […]...
25. Значення п’єси “Мина Мазайло’ М. Куліша в наші дні Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наші дні Я запитую в себе, питаю у вас, у людей; Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці. Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми українці?.. В. Баранов Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання […]...
26. Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцисти ку, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту пси хології українців. На Україні у перші десятиліття XX століття відбувалися складні соціально культурні процеси, точилися гострі політичні й літературні дискусії. […]...
27. Засоби творення комічного у “Мина Мазайло” Двадцяті роки минулого століття в історії розвитку і становлення української літератури чи не найтрагічніші. Лише зараз ми відкриваємо для себе творчу спадщину багатьох письменників, яких за тоталітарного режиму було викреслено з Національного і культурного життя або розстріляно чи репресовано. Від України відірвали частку її серця – найкращих синів і дочок, які в немилосердно важких умовах […]...
28. “Мина Мазайло” – філологічна п’єса 1923 року Микола Куліш пише п’єсу “Мина Мазайло”, темою якої є міщанство й українізація. Свою комедію письменник створив на “живому матеріалі”, чкий дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові? Комедію цю свого часу хтось із критиків назвав “філологічним водевілем” – малося […]...
29. Твір-роздум: “Значення п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні” Згадуючи різні твори української літератури, цілком можна прийти до раціонального висновку про те, що вони можуть мати зовсім різне значення і розуміння в різні історичні періоди. Приміром, таке можна сказати про п’єсу авторства Куліша під назвою “Мина Мазайло”. Вона дуже цікава, захоплююча і навіть вражаюча, але, насправді, в ній криється певний сенс, який необхідно розкрити, […]...
30. Любов до рідної мови у п’єсі Куліша “Мина Мазайло” Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене на долоню – мінилось перед ним і сяяло веселкою. Чуйне вухо драматурга сприймало найтонші […]...
31. Актуальність проблематики п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Уже від моменту своєї появи на світ п’єса М. Куліша “Мина Мазайло” викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію “епохальним” для української літератури явищем. Остап Вишня говорив про п’єсу як […]...
32. Твір за комедією «Мина Мазайло» Проблема національного самовизначення в комедії М. Куліша «Мина Мазайло» Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: «Микола […]...
33. Міщанство яи спосіб мислення (за драмою “Мина Мазайло”) І. Що об’єднує образи-антагоністи? (Дійові особи драми М. Куліша протидіють одне одному, тобто є образами-антагоністами. Вони мають принципово різ ні погляди щодо мовного, національного питання тощо. Але що об’єднує усіх цих людей? Насамперед дріб’язковість, поверховість, якесь душевне міщан­ство. Саме це міщанство міцно оселилося у душах дійових осіб, воно стає їх ньою життєвою філософією, способом мислення.) […]...
34. Художнє відтворення М. Кулішем проблем українізації (за комедією “Мина Мазайло”) І. Українізація України після революційних перетворень. (Після повного утвер­дження радянської влади на Україні відбулося багато соціаіьних перетворень, у тому числі була об’явлена українізація України. В усіх державних устано­вах працівники повинні були говорити і вести документацію українською мо­вою, у школах навчання велося рідною мовою і т. ін. Звичайно, важко пере­оцінити позитивні моменти цієї державної політики, але […]...
35. Проблема українізації в комедії «Мина Мазайло» Свою комедію Микола Куліш писав на «живому» матеріалі процесу українізації, запроваджуваної у 20-х роках. У своїй комедії драматург порушив проблему, яка його дуже хвилювала – бути чи не бути українській нації. Головний герой Мина Мазайло зрікається свого національного «я», намагаючись «вилущитись» у російську культуру. Він – не літературний привид, а реальна істота, український тип перевертня. […]...
36. Твір на тему: Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” П’єса „Мина Мазайло” посідає особливе місце в драматургічному розвитку М. Куліша не тільки тому, що стала вершиною його комедіографії, а ще й тому, що створення й постановка цієї комедії виявилися піком його літературної популярності. У цьому творі видатний український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме […]...
37. Значення п’єси “Мина Мазайло” в наші дні Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником. Людиною виняткової творчої та громадської енергії, самобутнім новатором-експериментатором. Одна з п’єс, де виявляються політичні погляди автора, – “Мина Мазайло”. Роботу над комедією “Мина Мазайло” Микола Куліш завершив наприкінці 1928 року. Ніхто в багатонаціональній літературі ще так нещадно не оголював й не висміював пухлин зловісного, войовниче настроєного великодержавного шовінізму. Доля […]...
38. Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) Микола Куліш у своїй комедії “Мина Мазайло” намагався зобразити побут старої інтелігенції, якої залишилося не так вже багато серед представників його сучасності. Багатьох знищило суспільство, яке вважало їх за зайвих людей, багатьох вбили революція і війна. Тому дуже важливо прислухатися до їхніх думок, сподівань, спостережень, незважаючи навіть на деяку кумедність їхніх зауважень. Єдиним представником старої […]...
39. Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” У цьому творі видатний український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти й у наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української […]...
40. Аналіз “Мина Мазайло” Українізація – політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, “антипатріоти” почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього “малоросійського”. Цей процес яскраво показаний […]...