Художні особливості п’єси «Мина Мазайло»

Неоціненним для української культури є творчий доробок, який залишив Микола Куліш. Він увів новітні жанри гумору та сатири, збагатив арсенал зображально-виражальних засобів п’єс Сюжет цієї комедії нескладний: новітній міщанин, службовець одного з управлінь Донвугілля соромиться свого «мужицького» прізвища.

На його переконання, воно заважає успішному просуванню по щаблях кар’єри, і тому його негайно треба замінити російським Мазснін. Дія твору зосереджується саме навколо цієї ситуації. Фінал п’єси – парадоксально-комічний,

бо у той день, коли Мина нарешті досяг омріяної мети, він дізнається, що звільнений з роботи «за систематичний зловмисний опір українізації».

Проте п’єса М. Куліша відзначається оригінальністю в осмисленні того життєвого матеріалу, що ліг в її основу, яскраво виписаними персонажами, які всі без винятку – комічні, має багато цікавих філологічних спостережень над мовою.

Деякі сторінки твору – це справжній гімн мові рідного народу, такій багатій, щедрій, милозвучній. Один з героїв комедії Мокій, звертаючись до Улі, каже: «Бринить» має декілька відтінків. По-українському кажуть; орел бринить. Це означає

– він високо, ледве видко. Або кажуть – думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна – бринить».

І навіть міщаночка Уля, для якої увесь інтерес життя обертається навколо вдалого заміжжя, у розмові з подругою сама стає на захист цієї мови: «І знаєш, «дружина» – це краще, як «жінка» або «супруга». Ця ситуація змальована з м’яким гумором. Проте драматург вдається до гостро викривальних художніх засобів, коли йдеться про міщанську обмеженість, тупість.

Об’єктом сатири М. Куліша стала українізація в Україні. А це вже в основі своїй парадоксальний факт. Сутність усіх персонажів комедії виявляється у їхньому ставленні до цього процесу. М. Куліш висміює обивателя як велике суспільне зло.

Драматург вкладає в уста своїх персонажів іронічні репліки, на зразок «прілічєє бути ізнасілованной, нежелі українізірованной». Ці слова справляють трагікомічний ефект. Загалом діалоги, окремі репліки персонажів відіграють велику роль у творенні комічного ефекту. Так, наприклад, коли Мина Мазайло повертається із загсу, то ділиться своїми враженнями:

– Отак і отак! Виберіть прізвище, яке до вподоби. Жінка і дочка руками,

мов крилами птиці, наввипередки:

– Сіренєв! Сіренський!

– Розов! Де Розе!

– Тюльпанов!

– Фон Лілієн!»

Цей діалог яскраво розкриває духовну убогість персонажів. Кожен з них має індивідуалізовану мову, у якій безліч русизмів, перекручених слів. І це теж є джерелом створення комічного.

М. Куліш використовує і пародію, коли відтворює сцену диспуту в родині Мазайлів з участю родичів і комсомольців, ілюзію багатоманіття думок і права їх вільного висловлювання у диктаторській тоталітарній державі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Художні особливості п’єси «Мина Мазайло»