Хто такий Пузир, або Як написати твір за комедією І. Карпенка-Карого “Хазяїн”
Яким ви уявляєте собі пузир? Звичайно ж, великим, круглим, бо він зібрав в собі багато-багато повітря. І щоб йому вирости, потрібно ще й ще. Отак і Терентій Гаврилович Пузир із п’єси “Хазяїн” забрав собі багато-багато грошей, землі, овець. А хоче ще й ще. В основі кожного драматичного твору, якщо ви не забули, завжди лежить конфлікт, що є наслідком життєвих суперечностей. Який же конфлікт у п’єсі “Хазяїн”? Він досить своєрідний. Капіталіст-мільйонер Терентій Пузир перебуває в постійному непримиренному конфлікті не просто з окремими
Отже, не власна чесна праця, а “бариші” – ці зматеріалізовані в грошах наслідки експлуатації інших людей – сприяли тому, що Пузир став капіталістом-мільйонером. Якими ж рисами позначений характер Пузиря? Провідною, визначальною рисою капіталіста-аграрія є ненаситна жадоба до збагачення. Нею й породжені такі його риси, як безчесність, несправедливість, жорстокість, некультурність, честолюбство, скупість. Простежимо, якими засобами автор досягає сатиричного зображення Пузиря. Для цього драматург протиставляє те, що про себе думає сам “хазяїн” і що є насправді. В образі Пузиря показано людину, яка щиро переконана у своїй правоті. Більше того, Пузир вважає себе чесним і справедливим. Це неодноразово підкреслюється і його власною самохарактеристикою, і репліками інших персонажів, які в даному випадку намагаються догодити хазяїнові. Наприкінці четвертої дії, наприклад, Пузир обурюється, що його, “чесного” хазяїна, “грабитель” Петька Михайлов “тягне за собою в тюрму”. А чи сам Пузир не такий же “грабитель”?
Ще більше розкривається безчесність і несправедливість Пузиря в інших сценах. Особливо важлива з цього погляду сцена ділової зустрічі хазяїна зі своїми економами в першій дії. Тут Пузир виступає як жорстокий експлуататор, що породжує злидні. Його робітники за важку працю одержують копійки, а годують їх “гірше, ніж свиней”. Бездушність хазяїна проявляється не лише в його ставленні до робітників, а й у сім’ї, зокрема в ставленні до рідної дочки. Пузир не зважає на почуття Соні, відмовляється дати згоду на її шлюб з учителем Калиновичем, бо хоче мати зятем багатого Чоботенка. Як справжній деспот він вигукує: “Ні! Так не буде!” “Дика, страшенна сила”, – говорить про Пузиря автор устами Золотниць-кого. Справжнісінький варвар, який має силу, та не має розуму побачити, що він не один існує на землі, що є поряд люди, які мають власні почуття.
Але в комедії капіталіст показаний не тільки страшним, а й смішним. Хазяїн-мільйонер через свою некультурність, духовну вбогість неодноразово викликає глумливий сміх. Згадайте, коли в його присутності згадали про опис степу в Гоголя, Пузир кинув репліку: “Не знаю, я на степах у Гоголя не бував!”, а Котляревський йому “без надобності”. А яка смішна сцена з орденом, одержаним хазяїном за пожертвування на приют! Він навіть бороду собі підстриг, щоб було видно цей орден. У багатьох сценах комедії (згадайте історію з халатом) гостро висміюється виняткова скупість Пузиря. Зрештою, хазяїН-мільйонер сам стає жертвою власної скупості і ненаситності. Це показано у фіналі твору. В день своїх іменин Пузир поїхав оглядати копи зібраної пшениці. Недалеко від хати побачив, як чиїсь гуси скубли його копу. Страшенно розізлившись, що гуси “таку потерю роблять”? він погнався за ними, спіткнувся, упав і відбив собі нирки. “Класична птиця! – дотепно іронізує ЗолотницькИЙ. – Рим спасла, а хазяїна погубила!” Навіть смертельно хворий Пузир сам поривається їхати скуповувати за безцінь овець у голодних селян. З цією невгамовною ненаситністю “стяжатель” сходить зі сцени. Мине іДе два-три дні, і фантастична скупість зведе його в могилу. Підтвердиться слушність народного афоризму: “Пузир дувся, дувся та й лопнув”.
Коли будете писати твір, також зверніть увагу на типовість цього образу. У Пузиреві сконцентровані типові, спільні риси, властиві загалом “стяжателям”, хоч прототипом був хтось один. Зокрема, така домі-нуюча риса його характеру, як ненаситна жадоба до збагачення, є найсуттєвішою рисою всіх капіталістів-визискувачів. Що ще є смішного в образі Пузиря? Іронічний підтекст має репліка Феногена, коли той, довідавшись, що хазяїн “упали і не можуть піднятись”, наказує робітникам: “Беріть ті носилки, що гній виносять з конюшні, і бігом туди…” Вносять скаліченого Пузиря, Соня поспішає за лікарем, але батько перебиває її: “Не треба. Фельшара краще… Ой… фельшара, лікаря не треба” (сатиричний підтекст: фельдіНеР обійдеться дешевше, ніж лікар). Уявили собі образ Пузиря, знайшли, в яких епізодах він страшний, а в яких смішний? Виписали цитати, бо без них ніяк не обійтися.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)