Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі
Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” (“Opіmіa”, 1885), “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти тиранії і прагнення до соціальної справедливості є основоположними для історичних романів Джованьолі.
Популярний
У його творі Рим епохи Цезаря – твердиня тиранії. Основну увагу автор приділяє образу Спартака, трактуючи його в романтичному плані. Спартак зображений у таких ситуаціях, в яких якомога повніше виявляється його відданість справі свободи, безкорисливість, віра в майбутнє звільнення. Патетичний стиль роману посилює це звучання. Пафос розповіді об’єднується з важливістю подій, які відбуваються. Головний герой втілює риси етичного ідеалу Джованьолі: силу, мужність, красу, розум, чуйність. Образ головного героя виник під впливом особистості Гарібальді. Повстання під проводом Спартака перегукується із сучасними Джованьолі подіями, з боротьбою, втіленої в гарібальдовском русі. Автор зображує Спартака насамперед в історичній і суспільній сферах. Інтимна лінія також підкреслює велич головного героя і привносить творінню романтичне звучання. Важлива у романі проблема історичної особистості.
Побудовані характери Цезаря, Сулли, Катіліни, Катона. Дві життєві філософії, два світосприйняття окреслюються в результаті зіставлення Цезаря і Спартака. Багато характерів, побудованих за принципом романтичної типізації, грунтуються на об’єднанні контрастних рис. Роман має низку недоліків: зустрічаються фактичні помилки, характери дещо схематичні, деякі сцени дуже розлогі, мова героїв іноді вельми патетичний, їх вчинки не завжди виправдані. Чим же пояснюється популярність роману? Хоча роман присвячений минулого, створювався він під впливом особистого життєвого досвіду. Джованьолі орієнтувався на своїх сучасників і однодумців. Слово “свобода” було написано і на прапорі гарібальдійців, і на прапорі повсталих гладіаторів. Давність Джованьолі розглядав через призму сучасності.
У “Спартаку” наявні елементи пригодницького роману, на тлі панорами побуту і звичаїв Стародавнього Риму захоплююче розгортається сюжет – Повстання Спартака. Роман Джованьолі неодноразово перевидавався і перекладався багатьма мовами. Скорочені переклади роману “Спартак” здійснили Г. Хоткевич (1924) та С. Ковчанюк (1937). Повний переклад твору зробили П. Мохор і А. Іллічівський.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)