Всіх з Різдвом Христа

У місті Назареті, що у Галілеї, проживала молода дівчина Марія, дочка Якова й Анни. Побожні батьки ще дитиною присвятили її службі Богові. З чотирьохлітнього віку Марія виховувалась при Єрусалимському храмі, а коли вона стала дорослою, заручили її з теслею Йосипом із Назарета. Багато годин кожного дня Марія проводила у щирий молитві, благаючи, щоб Господь здійснив свою обітницю й дав людям Месію, який визволить народ з тяжкої неволі. Аж раз серед молитви побачила Марія ангела, що з’явився перед нею.

Йосип немало хвилювався, дізнавшись про

те, що заручена з ним Марія має незабаром стати матір’ю. Але з наказом Божим у сні з’явився йому ангел і сказав:
Янгол. Не бійся, Йосипе, бо Дитя, яке вона має народити, від Духа святого походить. А народить вона сина, якому ти даси ім’я ісус, бо Він спасе людей від гріхів їхніх. Йосип повірив Божому посланцеві. З того часу він щиро опікувався Марією. І от у той саме час, коли мало прийти на світ Боже Дитятко, вийшов указ від імператора Августа про загальний перепис населення всієї Римської імперії. Кожен громадянин був зобов’язаний записатися там, звідки виводився його рід. Для Йосипа й Марії це був великий тягар, бо
вони були нащадками славетного царя Давида, який походив з міста Вифлієма в Юдеї, віддаленого на 160 км від Назарета. Але не виконати наказу імператора не можна було, і вони вирушили в далеку дорогу.

Стомлені подорожжю, у Вифліємі прибульці стали шукати ночівлі, але в заїзді не було місця, і ніхто з мешканців міста не хотів прийняти їх на ніч. Знайшли за містом стаєнку, до якої пастухи заганяли в час негоди худобу. На той час стаєнка була порожня, всього один віл та осел стояли біля ясел. І саме там прийшов на світ Син Божий, Володар Всесвіту, Спаситель людства. Мати поклала його в ясла, на сіно.

Були у тій стороні пастухи, що вночі стояли на сторожі своїх. отар. Аж ось ангел Божий їм з’явився і його світло осяяло їх. Й великий страх огорнув пастухів. Та ангел промовив:
Янгол. “Не бійтеся. Звіщаю вам велику радість, що буде рал;стю всього народу: сьогодні народився у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах”.

Пастухи один до одного заговорили: Пастухи. “Ходімо до Вифлієму і подивимося, що там сталося”. І пішли вони, і знайшли Марію, Йосипа і дитину, що лежала в яслах. Вони дивилися і розповідали, що їм Бог сповістив про цю дитину. Всі, хто чув їх, дивувалися тому, що пастухи оповідали. Пастухи повернулися до своїх отар. Вони хвалили Господа і дякували йому за все, що побачили й почули. Як дитині виповнилося 8 днів, дали їй ім’я Ісус, про яке сказав ангел Гавриїл, явившись Марії.

Довгі роки Українська Церква була найміцніше зв’язана зі’своїм народом, а це двом їм надавало сили та духу. У нас завжди віра та нація ототожнювалася, а тому збереження батьківської віри було збереженням і своєї національності, а втрата віри була зрадою нації. У цьому сила йзначення нашої церкви не тільки в давнину, але так само й тепер.
Огієнко

Люди народжуються один для одного, і кожний зі своєю місією є сходинкою для іншого. І всі ми, хто жив колись, хто живе зараз і хто буде жити у майбутньому, являємось єдиним цілим для більш високого єдиного цілого… У педагогічному процесі Дорослий і Дитина – це єдине самовиховуюче і саморозвиваюче ціле, всередині якого вони один для одного – і вихователь, і вихованець, і учитель, і учень.
Ш. О. Амонашвілі

Духовний розвиток, духовне виховання людини зокрема і народу взагалі здійснюється не лише школою, а кількома великими вихователями: природою, життям, наукою і релігією. Є тільки один ідеал довершеності, перед яким схиляються всі народності, це ідеал, що його дає нам християнство. Усе, чим людина, як людина, може і повинна бути, виражена цілком у божественному вченні, і вихованню залишається тільки, раніше всього і в основу всього, вкоренити вічні істини християнства.
К, Д. Ушинський

Я під метою виховання розумію програму людської особистості, програму людського характеру, при цьому н поняття “характер” я вкладаю весь зміст особис тості, тобто і характер зовнішніх проявів і внутрішньої переконливості, і політичне виховання, і знання – абсолютно всю картину людської особистості. Я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особистості, до якої маємо прагнути.
О. С. Макаренко

Я мав нагоду сотні разів переконатися в тому, що емоційне схвилювання, радість чи сум, захоплення чи подив, викликані яскравим, повнокровним словом вчителя, живим образом з твору письменника – ті найтонші душевні рухи, які ми пробуджуємо в дитині, – це й є серце того організму, що його ми називаємо переконанням. Уміти донести до дитини емоційність художнього твору чи життєвої історії, про яку ви розповідаєте, – значить відкрити перед очима вихованця вікно в багатий, безмежний світ високих ідей.

Ми прагнемо того, щоб усе життя вихованців було сповнене творіння в світі природи. Ми не уявляємо собі повноцінного виховання без того, щоб кожний наш вихованець за роки навчання в школі не перетворив кілька десятків квадратних метрів глини, мертвого пустиря в родючу землю.
Діти розуміють ідею лише тоді, кола вона втілена у яскравих образах Казка – благородне і нічим не замінне джерело виховання любові до Вітчизни. Патріотична ідея казки – в глибині її змісту, створені народом казкові образи, що живуть тисячоліття, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона – творіння народу.
В. О. Сухомлинський






Іван бунін легке дихання.
Всіх з Різдвом Христа