Виховуючи громадянина
Виховуючи громадянина – носія кращих надбань національної та світової культури, учитель літератури прагне створити атмосферу повної довіри між дорослим і дитиною, залучити останню до навчального процесу так, аби учень сам міг мотивувати свою діяльність як на уроці, так і в позаурочний час, формуючи власну систему морально-естетичних цінностей. Окрім того, бути одним із наріжних каменів подальшого професійного вдосконалення свого педагога-наставника. Представлені нижче матеріали мають на меті презентувати шляхи створення та використання
Інноваційні ідеї, покладені в основу досвіду. Головним об’єктом у навчально-виховному процесі взагалі повинна бути кожна конкретна дитина. На цьому й має будуватися вся система педагогічної діяльності вчителя, спрямована на всебічний особистісний розвиток кожного вихованця. В основі представленого педагогічного досвіду особистісно-орієнтоване навчання,
Тому необхідним є на даному етапі формування життєвих компетенцій школяра, створюючи методичний апарат навчального процесу, використовуючи як традиційні, так і новітні технології, регіональні та всеукраїнські програми, розроблені з урахуванням стандартів освіти, що відповідають вимогам сучасного суспільного життя нашої держави.
Теоретична база досвіду. Модернізація ж навчально-виховного процесу передбачає створення умов для реалізації кожним школярем власної освітньої траєкторії, визначеної його навчальними можливостями, запитами, інтересами, задатками і здібностями. У таких умовах актуалізується необхідність подолання традиційної суперечності навчання – між вимогами суспільства щодо рівня освіченості і вихованості підростаючого покоління та потребами й інтересами самих учнів. Отже, з одного боку, має бути забезпечений достатньо високий освітній рівень громадян України, що є передумовою конкурентоспроможності нації в усіх сферах життя, а з іншого боку, покладений в основу навчально-виховного процесу особистісно зорієнтований підхід передбачає задоволення інтересів та потреб особистості, що можуть не співпадати з визначеними вимогами.
Я глибоко переконаний в тому, що розуміння учнем значення творчості того чи іншого письменника відбувається безпосередньо – через призму власних асоціацій, спостережень і висновків. І вчитель має виступати тут у ролі “диригента хору”, а не “першої скрипки”.
Так, опановуючи тему “Старий і море” – повість-притча про людину. “Життєподібний” сюжет і філософсько-символічний зміст повісті” (2000/2001 навч. рік ), одинадцятикласникам була запропонована міні-творча робота на розвиток асоціативних та абстрактних процесів мислення з ключовими поняттями “море” і “людина”.
“Людина і море – це дві загадкові стихії, сповнені невідомості й краси. Море наділяє людину прекрасними почуттями могутності її природи. Морські хвилі ще більше надають водним просторам чаруючої привабливості. А людина серед цього безмежжя, немов чайка, дрейфує, милуючись вічною красою…”
(Ігор Пономаренко)
Уроки зарубіжної літератури – це уроки естетики художнього тексту, вияву непересічного таланту письменника на тлі певної епохи і культури. Застарілою є домінуюча виховна функція літератури. Виховання має рути не моралізаторським, а естетизованим, тобто таким, що спонукає учнів до самовіддачі через власну творчість.
Важливим етапом для досягнення синтезуючих моментів на уроках і в позаурочний час є систематизована робота над усіма етапами навчального матеріалу (постійне виконання письмових домашніх завдань свого рівня, самостійне прочитання художнього твору, робота на уроці в ситуативних групах за видом домашніх завдань, у групах за єдиним і диференційними завданнями, індивідуальна робота на моделювання хроното-пу, елементи літературознавчого аналізу). Згадані види навчання втілюються через такі форми, методи і прийоми, як тренінг (“Місце під сонцем”. Створення каліграми “Людина і тваринний світ” у вигляді сонця – за казкою Р. Кіплінга “Мауглі”, 5 клас), образну форму побудови простору і художніх явищ (Створення будинку “братерства”на основі ключових понять – за казкою Р. Кіплінга “Мауглі”, 5 клас; діаграма злету – падіння Цахеса за твором Гофмана, 8 клас).
Ефективними засобами навчання як на уроці, так і в позаурочний час є дистанційні освітні програми, елементи літературознавчого аналізу на фоні віртуального простору, створення і перегляд веб-, графічних і мультимедійних проектів, робота з електронними енциклопедіями, колажування. Проте відсутність у кабінеті зарубіжної літератури комп’ютерної системи унеможливлює втілення їх у реальність. Використовування ж застарілих програм на комп’ютерах кабінету інформатики спотворює візуальне сприйняття навчального матеріалу, а отже часто школяр приходить до неправильних узагальнень.
Важливим етапом засвоєння програмового (і позапрограмового) матеріалу є використання міжпред-метних зв’язків у їх органічному поєднанні. На уроках твори музики, живопису, художні тексти, історичні факти можуть бути як об’єктом дослідження, так і першоджерелом у творчому процесі, або фоновим матеріалом, що дозволяє сприймати художній твір і світовідчуття школяра цілісно, “по-іншому”, тобто “по-новому” якісно (дослідження історичного факту і вимислу за творами “Пісня про Роланда”, “Рукавичка” (6,8 класи), читання в оригіналі та аналіз творів німецької, англійської, польської, японської національних літератур (5,7,8, 11 класи), їх художній переклад, сприйняття інтимної та пейзажної лірики на фоні симфонічного року (7,8, 11 класи), створення образів-шифрів за танка Ісікави Такубоку).
Одним із шляхів реалізації навчально-виховних цілей в умовах формування особистості учня, стимуляції його прагнення до самореалізації стала розробка та апробація методичного проекту “Формування активної читацької діяльності. Система різнорівневих та індивідуальних завдань” для 5-9 класів. Це постійна систематична робота учнів над завданнями (схемами, таблицями, різножанровими творчими роботами) вдома і на уроці, під керівництвом батьків і вчителя-предметника.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)