Виховний потенціал драми «Дикий ангел»

Г. Дущак Особливістю нинішньої програми в середній школі є те, що багато письменників у різні роки були вилучені з літературного процесу. До них належить й Олексій Коломієць, творчість якого була найпліднішою в 60-80 роки.

Оскільки з життям письменника не всі знайомі, я хочу привести деякі біографічні відомості.

Олексій Федотович Коломієць, 1919 року народження, – виходець з Полтавщини. Навчався на робітфаку Харківського інституту торгівлі, а потім у Харківському університеті. Фронтовик. У мирний час працював журналістом. У літературу

ввійшов я» прозаїк і як драматург.

Перша збірка оповідань вийшла в 1960 році під назвою «Біла криниця». Назавжди утвердився Коломієць в літературі з 1961, коли надрукована була його перша п’єса «Фараони». Написаний твір в найважчому драматургічному виді – комедії ситуацій. Коломієць повернеться до цієї форми в 1968 році («Келих вина для адвоката»), а також у 80-ті роки («Репортаж з того світу»). Отже, про Коломійця можна говорити як про новатора в сучасній драматургії.

Персонажі п’єс Коломійця – переважно представники молодого покоління, носії двох природних сил – праці та кохання. Праця для них – засіб

очищення, облагородження, становлення особистості.

Найбільш знайомий читачеві твір О. Коломійця «Дикий Ангел». Поставлена одночасно на кількох сценах українських театрів і відразу за межами України, п’єса зразу ж принесла славу драматургу.

У центрі драми Коломійця складна, неоднозначна постать робітника – пенсіонера, глави сім’ї, який ніколи не знав відпочинку. Ліда згадує слова Петра: батько ніколи не відпочивав. Своїх дітей Платон Ангел виховує в суворому трудовому ритмі. Головний напрямок у системі виховання, на його думку, трудовий.

Павлик молодший син Платона. Він студент і в той же час працює на заводі, а батько радить йому ще записатися у ті бригади, «що на Північ їдуть». Середнього сина Федора батько хоче залучити до надурочної роботи, старшого Петра навчає побільше працювати на роботі. Як розуміти Платона?

Невже він такий жадібний, що заради грошей не жаліє здоров’я своїх дітей? Так дехто вважає. А сам батько дбає про те, щоб діти більше заробляли, адже від цього залежить добробут їхньої сім’ї. Крім того, в нього є своя економічна теорія: «…жити треба неабияк, а добре, багато, – вкорінятися в життя, щоб усе було, і про запас було. І це не гріх. Заробила моя сім’я на «Запорожця», а державі два «Запорожці» ми зробили; телевізор – їй два телевізори. Більше ми робимо – краще державі. Більше труда – міцніша держава».

У п’єсі чимало міркувань і про працю, і про неробство, і гроші, ї про достаток. І це природно: адже сам Платон Ангел – людина трудова з діда-прадіда, він знає ціну і праці, і грошам. Ось батько дізнається, що його старший син живе добре, і дає йому пораду; держись. Та коли йому стало відомо, що син – один з тих, хто дав дозвіл на будівництво житлового будинку в місці, де людям заважатиме гуркіт, він вимагає від сина написати заяву й визнати свою помилку.

Коли ж син не погоджується, батько категорично заявляє: «…знаєш, хто найбільше шкоди приносить землі нашій, людям, державі нашій? Маленькі временщики… У тобі теж временщик обізвався… За п’ять років, мовляв, може, мене на цій роботі й не буде. Мовляв, інший буде відповідати – ось і вся філософія временщика».

Ми не знаємо подробиць їх стосунків далі. Та в кінці п’єси знову зустрічаємо Петра у батька і дізнаємося про те, що він працює рядовим інженером і у нього книжки, «як у Сковороди».

Отже, на цьому прикладі ми можемо ствердити, що, крім проблеми праці та кохання, в п’єсі є і морально-етичні проблеми.

Найемоційніша та найзворушливіша п’ята картина драми. На і подвір’ї в батька збирається вся родина. Повертається додому молодший син Павлик, який поза волею батька одружився з Ольгою (батько не радив одружуватися, бо в сина не було грошей на утримання сім’ї); до сина Федора приходить Клава, покинувши чоловіка-п’яничку, і Федір не ховається зі своєю любов’ю; повертається до Петра дружина Ліда, яка, було, покинула чоловіка, коли він написав заяву.

Збирається родина,… та її покидає батько, старий Платон, сер. це якого після скількох життєвих прикрощів не витримує.

На думку літературної критики, драма несе в собі потужний морально-виховний заряд. Вона допомагає молоді зорієнтуватися у калейдоскопічному коловороті нашого життя і осмислити людські цінності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Виховний потенціал драми «Дикий ангел»