Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива”

Схожі твори:

1. Любов до рідного слова в поезії М. Рильського О рідне слово, що без тебе я? Дмитро Павличко “Ну що б, здавалося, слова”, – розмірковував Тарас Шевченко більше ніж півтора століття тому і приходив до висновку про надзвичайну силу рідної мови: почуєш, і “серце б’ється – ожива”. Адже це духовна схованка народу, в яку віками він складав біль пережитого і досвід свій, і миті […]...
2. Ні, я жива! Я буду вічно жити! Однією з найкрасивіших мов у світі є українська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, та річ не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через віки крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі та багатогранності. Протягом […]...
3. Ні! Я жива, я вічно буду жити… (Леся Українка) Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як гартувався її характер? Усі свої надії вона покладала на […]...
4. Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. […]...
5. Відповіді до теми: “Творчість А. Малишка – роздуми над людською долею, жива краса рідного краю” 1. Згадайте поезії А. Малишка, яке дерево було його найулюбленішим? А. Малишко дуже любив українську природу, зокрема дерева, серед яких по­чесне місце відведено явору. Навіть одну із своїх останніх книжок поет назвав “Дорога під яворами”. 2. Чому присвятив А. Малишко свою поезію “Вогник” ? Ця поезія швидко стала піснею. Вона є ліричним спогадом про рідну […]...
6. Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського М. Рильський надавав проблемам мови великого значення впродовж усієї творчості. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення україн-ської мови. Прикладом такого звернення є вірш “Мова”, в якому поет з великою ніжністю і любов’ю говорить про мову. Вона звучить […]...
7. Краса і велич рідного слова в поетичній творчості Максима Рильського Ставлення до слова як до магічної сили – прикметна риса поетичного таланту Максима Рильського. Хоч слово для всіх поетів є, так би мовити, “матеріалом” для творчості, проте в українській літературі знайдеться небагато таких, хто б його поважав і обожнював настільки, як Максим Тадейович Рильський. Великий знавець рідної мови, він кожним віршем засвідчував красу і велич […]...
8. Я вірю у відродження рідного краю (Звернення) До вас звертаюся, до тих, хто живе в моїй рідній Україні! До тих, хто тисячолітнім корінням вріс у цю благодатну землю, до тих, кого доля занесла з інших країв, але Україна стала для них рідною домівкою. До вас моє слово, моє прохання, моє благання. Боже, допоможи знайти відповідні слова, щоб вони краще відобразили суть того, […]...
9. Мрії про національне відродження рідного краю (за віршем “Товаришам із тюрми” Під час свого першого ув’язнення у львівській тюрмі І. Я. Франко написав вірш “Товаришам із тюрми”, в якому відбилися його мрії про щасливе майбутнє Батьківщини. Це один із кращих прикладів громадсько-політичної лірики поета. В цьому вірші І. Франко засуджує світ пригнічення, в якому живуть люди, закликає їх прагнути до нового щасливого життя: Через хвилі нещасть […]...
10. Твір:”Без поваги, без любові до рідного слова не може бути людської вихованості?” Іноді доводиться чути, ніби мова – найлегший предмет у школі. Мовляв, це щось загальновідоме, само собою зрозуміле, тому її викладати може будь-хто, не те, що математику. Але яка це прикра помилка, якої великої шкоди такий погляд завдає освіті й вихованню! Насправді ж викладання мови – найважча справа. Викладати цей предмет повинні найздібніші й найталановитіші. Бо […]...
11. Барви українського слова Рідне слово – таке ніжне, барвисте, найдорожче. Воно хвилює серце, бо мо­ва українська – це невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Коли чуєш українську мову, здається, що це співа­ють лісові пташки, шумлять бурхливі гірські водоспади. Мова – порадник і вчитель тим, хто її шанує і любить, і суддя тих, хто її […]...
12. Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
13. Тема твору: Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка “Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка – служити інтересам мого рідного народу…”, – писав Іван Франко наприкінці свого життя. З великою емоційною силою це твердження втілене в численних його поезіях. Роздуми про долю Батьківщини та українського народу є постійною темою поетичних творів Франка. (Народе мій… Твоїм будущим душу я тривожу…). Рідна земля […]...
14. Відродження візуальної поезії в сучасній українській літературі Візуальна (зорова) поезія – це окремий вид мистецтва, який відрізняється від традиційної поезії, побудований на межі словесного, графічного, живописного варіантів зображення тексту. Класичні зразки української зорової поезії сягають іще часів Івана Велич-ковського. У XVІІ столітті одним із різновидів епіграматичної поезії були так звані курйозні і, зокрема, фігурні вірші. Естетичний смисл цих словесних “іграшок”, як їх […]...
15. Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу (присвятив творче життя своєму народові, розвитку його культури, рідної мови, любій Україні: “Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю!”). ІL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови (“Як не любити ріпну мову”: мова – це душа […]...
16. Рідне слово, мова рідного народу у творчості Дмитра Павличка Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось […]...
17. Твір на тему: “Слово – єдине, що буде жити вічно” Всі ми можемо на прикладі сучасності переконатися в тому, наскільки живучою і незнищенною є українська мова. Історія нашої країни дає безліч прикладів того, як нашу національність намагалися знищити, стерти з лиця землі, а самим головним фактором, щоб зробити це, завжди була мова. Вороги нашої нації могли вбивати найкращих представників нашого народу, могли закривати їх у […]...
18. Любов до праці й віра в людину в поезії Брюсова Любов до праці й віра в нього, віра в людину праці – розумного й дерзостного – визначала оптимізм Брюсова. Він безперестану славив “подвиг думки й праці”, його героями стають і безіменні трудівники – орач і муляр, робітник і швачка, і великі трудівники науки: Дени Папен і Лейбниц, перші легендарні “космонавти” Дедал і Икар. І згодом […]...
19. Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є […]...
20. Утвердження нездоланності рідного народу в поезії «Я утверждаюсь» Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш «Я утверждаюсь», написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його – […]...
21. Оптимістична віра в перемогу добра і світла в поезії «Досвітні огні» Збагнімо мову неба – книги одвічної! Знайдімо ту зорю, що світить для нас. Ту таємничу зорю, що освітить шлях зажуреним і знеможеним, підніме з колін рабів і тих, що в чорній пітьмі пристрасно шукають дороги! І коли далекі й горді зорі небесні шлють лише далеке проміння, чи не краще самим запалити ту зірку ясну, променем […]...
22. Оптимістична віра в перемогу нового світу в поезії Чумака і Еллана-Блакитного Василь Чумак увійшов в історію української літератури як один із найяскравіших ліриків революційної доби, який із надзвичайною емоційною свіжістю передав романтичний порив і радість боротьби за соціальне і національне визволення, «Його книжка «Заспів» засвідчує поета не просто першорядного, а видатного», – писав Дмитро Павличко. Оця єдина його книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. […]...
23. Тема збереження рідної мови в творчості Рильського Рідний, рідна, рідне – корень народу і роду. Рідна матуся і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова. Поки живе мова -доти живе й народ. Але чому так трапляється, що діти відрікаються від рідної мови? Чому забувають те, що набуто віками? Це болюче питання завжди хвилювало кращих майстрів українського слова: Лесю Українку, Івана […]...
24. Віра в перемогу добра й світла (за поезією “Досвітні огні”) Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи […]...
25. Українська мова в поезії Усе проходить, і ніщо не вічне під сонцем. Спливають царства, руйнуються міста, під склепіннями храмів пасуться кози. Невмируща тільки мова, і доки людина розмовляє, вона ще людина. Хлібом насущним завжди була для українців мова. Коли котились хвилі турецьких яничарів по наших степах, коли люди не будували домівок, бо раз у раз їх руйнували загарбники – […]...
26. Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
27. Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
28. Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які […]...
29. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
30. Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом (у мові народ являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості; передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції; передає інтимніші прояви своєї душі). 2. Творення і шліфування […]...
31. Жива пам’ять про Котляревського Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками,, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і Котляревський. Може, теж […]...
32. Тема збереження рідної мови в творчості М. Рильського Рідний, рідна, рідне – корень народу і роду. Рідна матуся і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова. Поки живе мова – доти живе й народ. Але чому так трапляється, що діти відрікаються від рідної мови? Чому забувають те, що набуто віками? Це болюче питання завжди хвилювало кращих майстрів українського слова: Лесю Українку, […]...
33. Я живу в Україні, це моя Батьківщина Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре […]...
34. Любов до рідного краю в творах Т. Шевченка Творчість великого Кобзаря неосяжна та різноманітна, а сам він був основоположником нової української літератури. Слово його було ознакою національного відродження, утвердження української нації, її надією на кращі часи. Служінню рідній Україні Шевченко присвятив своє палке слово, щире серце, навіть своє життя. Вся його творчість пройнята палкою любов’ю до Батьківщини, до рідного народу. Не одне покоління […]...
35. Віра в перемогу добра й світла (За поезією Лесі Українки “Досвітні огні”) Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи […]...
36. Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
37. Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” Богдан Сильвестрович Лепкий народився на Поділлі в 1872 році. З 1899 року він переїхав до Польщі, де і жив до самої смерті. Рідний край, Батьківщина – найдорожче, що є у кожного з нас. І вони є найсолодшими спогадами Б. Лепкого. Його поетичний спадок пов’язаний з українською народною пісенністю. У цій поезії виражене святе для кожної […]...
38. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
39. Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас […]...
40. Настрої задуму в поезії Підпалого Моя Україна.. Мій рідний край, великий-превеликий, неповторний У своїй красі! Його поля, луки й ріки хвилюють, бентежать душу, викликають такі емоції, що пісня ллється з уст. Україна – це сліпуча синь неба, легкокрилі тополі та червона калина, хрещатий барвінок і огнисті мальви. Україна – це стрімкий потік Дніпра, гіркий полин на козацьких могилах, розкішний вінок […]...