Оптимістична віра в перемогу нового світу в поезії Чумака і Еллана-Блакитного

Василь Чумак увійшов в історію української літератури як один із найяскравіших ліриків революційної доби, який із надзвичайною емоційною свіжістю передав романтичний порив і радість боротьби за соціальне і національне визволення, «Його книжка «Заспів» засвідчує поета не просто першорядного, а видатного», – писав Дмитро Павличко. Оця єдина його книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора.

Василь Чумак натхненно боровся за ствердження революційних ідеалів свободи, рівності, братерства. Він щиро вірив у справедливість

рішучої боротьби заради того майбутнього Батьківщини, яким його малювали більшовики. Тоді юнакові, охопленому революційною романтикою, здавалося, що вже ось-ось, зовсім скоро настане омріяний комунізм, у якому всі люди будуть нарешті щасливими. І треба рішуче боротися з усіма, хто стоїть на дорозі до щастя.

Сьогодні ми вже багато знаємо про комуністичний «рай», який готували більшовики… Але Василя Чумака любимо і шануємо за щирість і безпосередність почуттів, які розкрилися у його талановитих поезіях. Може, якби Василь Чумак не загинув у листопаді 1919 року, маючи лише 18 років, від денікінської кулі, може, пізніше він, як

справжній українець, зрозумів би облудність ідей, яким вірив…

Збірка «Запів» складається з чотирьох циклів: «З ранкових настроїв», «Мрійновтома», «Осіннє», «Цикл соціального». Ось характерна строфа з вірша «Революція»:

На кремінь-крицю: буде світ!

Ми непохитні, мов граніт.

Ми йдемо і йдемо, несемо вогні,

І творимо блиск, і творимо дні!

Вражає емоційність, яскрава метафоричність поезій «Червоний заспів», «Гартована поезія», «Березневий каламут», «Я порву ті вінки…», «Ряд хаток: пошарпані, подерті…», «Офіра» та інших. Революція для поета – це тріумф повсталого народу, радість оновлення і творення. Поет мріє про всепланетний революційний порив («Блисками-пожежами небо обмережимо, сполохами-ралами обрії зорем»), закликає нести революційну наснагу у світ («Вдаримо гучно ми дзвонами – всесвіт обійме луна»).

Віршам Василя Еллана-Блакитного також властива безмежна відданість революційній ідеї, романтичне бачення нової, післяреволюційної України. Для поезій, що увійшли до збірки «Удари молота і серця», характерний карбований, маршовий ритм, динамічність, граничний лаконізм. Ліричний герой Еллана-Блакитного вважає, що революціонер не має права навіть на звичайне людське щастя, він повинен цілком присвятити себе боротьбі:

Нам треба нервів, наче з дроту,

Бажань, як залізобетон.

(«Після «Крейцерової сонати»)

І Василь Чумак, і Василь Еллан-Блакитний. наче метеори, спалахнули, блискавично пронеслися, осліпили і згасли. Наші талановиті співвітчизники любили свій народ і, може, дещо романтично, але щиро вірили у щастя, яке принесе йому революція.






Продовжити історію левіна.
Оптимістична віра в перемогу нового світу в поезії Чумака і Еллана-Блакитного