Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою «Пампушка»)

Схожі твори:

1. Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”) Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальніших письменників-психологів. Головною рисою світогляду письменника був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. Серед багатьох творів новела “Пампушка” принесла Гі де Мопассану успіх. Тема франко-пруської війни розкрита через звичайний побутовий анекдот, який тільки […]...
2. Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства “Пампушка” – соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели – зображення подій франко-прусської війни (1870-1871 рр.) та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. Опис відступу французів та окупації Руана пруссаками композиційно є передмовою до основної сюжетної лінії, реалістичним тлом (як було вже зазначено), Сюжетна лінія новели […]...
3. Твір на тему: новелі Гі де Мопассана “Пампушка” Відомий французький письменник-реаліст XІX століття Гі де Мопассан потрясало своїми новими оповіданнями, новелами, романами всю французьку громадськість, елітні шари суспільства. Час, коли жив Мопассан, було для Франції досить благополучним, воно довелося на розквіт буржуазії. Ні для кого не секрет, що під благопристойною й благопристойною маскою представники вишуканих шарів суспільства приховували святенництво, лицемірство, загальну продажність, безсоромну […]...
4. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
5. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму та міщанства у повісті “Людина” Людина – це творіння не лише природи, а й суспільства, в якому вона живе. Отже, навколишнє середовище має великий вплив на формування характеру, поведінки та вчинків людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно показала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Ще на початку своєї розповіді вона ніби запитує: чому талановита жінка не може реалізувати […]...
6. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
7. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті «Людина» Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті «Людина» майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, «мав […]...
8. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
9. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті Кобилянської “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав […]...
10. Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного Вже майже два століття минуло з того часу, як Іван Котляревський написав п’єсу “Наталка Полтавка”. Але і сьогодні вона “продовжує лунати на сцені дивно милими піснями”, і сьогодні є актуальними ті проблемі, що знайшли відображення в цьому творі. Конфлікт п’єси має побутовий характер, але основа його – соціальна. Наталка не може одружитися з Петром через […]...
11. Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор начебто реально доторкається до теми, яка актуальна і зараз – в […]...
12. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це не […]...
13. Засудження егоїзму Клода Фролло в романі Гюго «Собор Паризької Богоматері» Роман «Собор Паризької Богоматері» – твір, що змушує кожного читача глибоко замислитися над сутністю життя, над проблемами моралі та духовності. Один з головних персонажів твору – священик Клод Фролло. З юнацьких літ він прагнув займатися наукою і до 35-річного віку досяг великих знань. Цілком віддавшись улюбленій справі, він відмовився від усіх земних благ і насолод: […]...
14. Образ жінки революції (за новелою “Кіт у чоботях”) Читаючи твори М. Хвильового, розумієш, що автор добре знав усе, що відбувалося в роки революції, бо сам був безпосереднім учасником цих подій. Тому образи, які він виводить у своїх творах, виходять з-під його пера такими об’ємними та правдивими. Особливо яскраво це відображено у новелі М. Хвильового “Кіт у чоботях”. Ідея революції приваблювала багатьох людей, більшість […]...
15. Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це […]...
16. Чи кожним гідний кохання? (за новелою «Ваніна Ваніні») Що таке кохання? З чого воно починається? Чи кожен гідний його? Як зберегти це почуття? Над цими питаннями замислювалися люди всіх народів і в усі часи. Ці питання порушує у своїй новелі французький письменник Фредеріко Стендаль. Його «Ваніна Ваніні» – історія кохання молодих італійців. Вперше ми знайомимося з героїнею новели на балу в банкіра, який […]...
17. Викриття обивателів у повісті “Людина” У домі радника прогресивно настроєний студент Лієвич І роз’яснює і відстоює ідеї жіночої емансипації, гостро критикує буковинських жінок за їх відсталість, косність, за летаргічну сплячку. Головні причини принизливого становища жінки він правильно вбачає в буржуазному ладі: “Доки сучасний устрій суспільності існуватиме,- каже він,- доти остануться вони малолітніми…” (І, 72). Лієвич І твердо вірить у суспільний […]...
18. Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Новела “Марія”, написана В. Стефаником у 1916 році – один з найкращих творів не лише з-поміж новелістики письменника, а й з усієї малої прози вітчизняної літератури початку ХХ століття. Вона присвячена пам’яті Івана Франка і являє собою художню історію пізнання головною героїнею людей, світу і себе в ньому. Надзвичайний талант і безмежна любов до України […]...
19. Мелодія першого кохання (за новелою Гр. Тютюнника “Зав’язь”) Новела Гр. Тютюнника “Зав’язь” розкриває перед нами дивовижний світ зародження кохання. Початок цього найпрекраснішого почуття людини порівнюється із чудом зав’язі на рослинах під час весняного пробудження. І тому ми серцем погоджуємося із символічною назвою твору, бо перше кохання, його початок і є тією “зав’яззю”, про яку йдеться у весняній картині природи: “Листя в садках ще […]...
20. Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників ( весь тираж) книжки з промовистою […]...
21. Викриття міщанства й вульгарності в оповіданні А. П. Чехова “Про любов” 1. Образ Ганни Олексіївни й занароджене почуття до неї Алехина. 2. Потайлива й безмовна любов. 3. Любов і міркування про неї. …Коли любиш, то у свої міркування про цю любов потрібно виходити від вищого, від більше важливого, чим щастя або нещастя, гріх або чеснота в їхньому ходячому змісті, або не потрібно міркувати зовсім. А. П. […]...
22. Хто гідний кохання? (За новелою Стендаля “Ваніна Ваніні”) З чого починається кохання? Чи кожна людина гідна його? Як зберегти де високе почуття? Це вічні питання, над якими замислювалися в усі часи. Чергового разу ці питання порушує французький письменник Стендаль. Його новела “Ваніна Ваніні” – історія кохання молодих італійців – має досить прозаїчний фінал. Ми знайомимося з головною героїнею твору на великосвітському балу, куди […]...
23. Що я думаю про взаємини між людьми? (за новелою О. Генрі “Останній листок”) Життя таке коротке! Поспішайте робити добро! О. Довженко Вільям Сідні Портер, знайомий нам під псевдонімом О. Генрі, уславився як майстер жанру “короткої розповіді” – новели. Герої його творів – звичайні лю­ди, які живуть звичайним життям. Здавалося б, нічого цікавого в їхньому жит­ті не відбувається. У новелах О. Генрі не зустрінеш героїчних подвигів, буремних подій, гострої […]...
24. Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої […]...
25. Твір-мініатюра на тему “Любов – це кара чи нагорода?” за новелою О. Гончара “Залізний острів” Роман Олеся Гончара “Тронка” є унікальним твором як з точки зору порушених письменником проблем, так і з точки зору композиційної побудови. О. Гончару вдалося незвичайно складним способом схрестити найболючіші людські проблеми и висвітлити, з яким духовним і моральним багажем людина постає на порозі третього тисячоліття. Читаючи новели з роману, ми добре бачимо, наскільки незахищеною людина […]...
26. Показ зростання національної свідомості (за новелою В. Стефаника “Марія”) У 1916 році Василь Стефаник написав новелу “Марія”, яка була присвячена світлій пам’яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту. Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило (після […]...
27. П’єса “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
28. Викриття марнославства буржуазії Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – […]...
29. Викриття індивідуалістичного свавілля в романі «Злочин і кара» Російська література XIX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
30. Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що […]...
31. Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
32. Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
33. Викриття несправедливого судочинства в байці «Щука» «Українським Криловим» називають найвидатнішого байкаря в Україні Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка «Щука» – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: «Того заїла в смерть, другого обідрала». Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати «катюгу». Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й […]...
34. Викриття марнославства буржуазії (за комедією «Міщанин-шляхтич») П’єса Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич» була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за межі королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала сатирою на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє […]...
35. Викриття злочинного суспільства у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому відбувається дія. Це теж своєрідна “дійова особа” – місто, яке давить, душить, навіває кошмарні видіння, вселяє божевільні ідеї, і […]...
36. Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…” У 1596 році в Україні була створена унія, що мала би об’єднати православну та католицьку церкви. Уніати повинні були коритися Папі Римському, але це не подобалось як священикам, так і простому люду. Тим більше, що єпископи уніатської церкви, розбагатівши та здобувши високі посади, забули Христові заповіді. І. Вишенський, православний чернець, глибоко переживав через те, що […]...
37. Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але […]...
38. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...
39. Викриття злочинного суспільства у романі “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх добутках створювали образ Петербурга, розкриваючи всі нові й нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі – не просто тло, на якому відбувається дія. Це теж своєрідне “діюча особа” – місто, що давить, душить, навіває кошмарні бачення, вселяє божевільні ідеї, […]...
40. П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...