Відображення в поемі Данте “Божественна комедія’ нового гуманістичного погляду на людину та її цінності
Вершиною творчості Данте є “Божественна комедія”. Поема написана як мандрівка поета загробним світом. Провідником Данте в цій подорожі є поет, автор “Енеїди”, Вергілій. У творі це символ розуму, що направляє людей до земного щастя. Вергілій пояснює автору все, що бачить. Данте спускається з ним до Пекла, потім піднімається на гору Чистилища, очищається від гріхів і підноситься до Раю.
“Божественна комедія” складається з трьох частин – “Пекло”, “Чистилище” і “Рай”. Вона побудована як роман пригод, дія якого
…И вот внизу крутого косогора,
Проворная и вьющаяся рысь,
Вся в ярких пятнах пестрого узора.
Разом з автором поеми ми проходимо через тісне і сморідне Пекло. Тут панують ненависть, скорбота, обурення, завзятість у гріху: “Подихи, плач і Несамовитий лемент”.
Сильне враження на автора справили слова, написані над входом у Пекло: “…Хто входить, залишіть сподівання”.
…Других спасенних не было до них,
И первыми блаженны стали эти.
Вергілій проводить автора через дев’ять кіл Пекла. Потім Дайте потрапляє в “Чистилище”, “де душі знаходять очищення й до вічного сходять буття”. Чистилище автор зображує у вигляді гори.
Автор показує, що любов – причина всіх людських справ, як добрих, так і злих, залежно від того, блага ця любов чи ні. У колах Чистилища душі людей очищають від гріхів: у першому – від гордощів, у другому – від заздрощів, у третьому – від зневіри, у четвертому – від гніву. Вергілій викладає вчення про любов як джерело всякого добра і зла та пояснює градацію кіл Чистилища.
Очистившись від гріхів, Данте підноситься до Раю у супроводі коханої жінки Беатріче, що символізує божественний розум.
Дивне й загадкове планування Раю. Так само, як і в Пеклі існує дев’ять “диявольських” кіл, у Раї існує дев’ять “ангельських” кіл. Радість, захоплення, любов – усе це відчув автор у Раю. Тут він чув хвалебні наспіви Отцю, Сину і Святому Духові.
Тільки в Раю автор зрозумів, що папський престол не дотримується учення Христа. Він називає Ватикан цвинтарем щирих християн, що загинули від рук папських прелатів. Данте усвідомив любов Христову, наскільки важлива для Бога душа людини, одночасно з цим він зрозумів, що у світлі Христа дух людини стає таким, який прагне лише до Нього, не повертаючись до земних справ.
Любов – тільки вона “рухає сонце і світила” – це підсумок “Божественної комедії”.
“Божественна комедія” Данте пов’язана з реальністю, відбиває його час, відтворює образ сучасників. Великий поет вершить суд над темними силами середньовіччя, викриває і карає вади, звеличує любов, прославляє активність. Данте прагне вказати шляхи політичного й морального відновлення, передбачаючи багато що з нового світогляду, що стверджувався в епоху Відродження.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)