В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”)
В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”)
В історії української літератури шістдесяті роки стали роками творчості письменників, які віддали свій голос на захист простої людини. Вони намагалися пробити чиновницько-бюрократичну стіну суспільства, де людина була лише “гвинтиком” їхнього апарату, а не творцем своєї долі, своєї історії.
Василь Симоненко вірив у духовну велич свого народу, тому своєю поезією порушував питання про неповторність людської особистості, про сенс життя людини.
Лад, у якому не цінують кожну людину як неповторну особистість – стверджує поет – не можна назвати “народним” і “справедливим”. Він неминуче зазнає краху. Пристрасно і переконливо звучать слова поезії:
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Епіфора “єдина” підкреслює індивідуальність, неповторність кожної людини, а тому “…жити спішити треба, кохати спішити треба”,
Симоненко зумів кількома словами перевернути душу, примусив замислитися над таким простим, але і таким складним запитанням: “Ти знаєш, що ти – людина?” Автор закликає читачів до самоповаги в тому розумінні, що кожна людина неповторна, що вона має право на повагу, любов, щастя, свободу. Кожна людина повинна замислитися: чи так вона живе? Чи гідна вона називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Чи згадають нащадки добрим словом, адже:
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.
У цій поезії В. Симоненко розкрив місію людини на землі, яка полягає у тому, щоб творити добро, жити за законами моралі, поважати і цінувати неповторність людської особистості.
Схожі твори:
- “Ти знаєш, що ти – людина” (за віршем Василя Симоненка) І. Василь Андрійович Симоненко – талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму). ІІ. Ідея неповторності людського “я” в творчості В. Симоненка. 1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне: Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя – […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і […]...
- Мої роздуми над призначенням людини на землі після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Безодні з двох боків буття твого зіяють. А поміж ними – ти, ніщо у світі цім. Не знаю, може, філософи і знайдуть […]...
- Ти – людина (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?”) Людина – найбільша цінність світу, вона спроможна змінити світ на краще. Великий людинолюб Василь Симоненко не залишився осторонь теми людини. У його поезіях вона зазвучала з новою силою. Ставлення до людини як до гвинтика, що принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух, – це і змусило написати його вірш “Ти знаєш, що ти людина?”. […]...
- Роздуми над поезією (За віршем «Ти знаєш, що ти – людина?») «Ти знаєш, що ти – людина?» З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і «красивостей», чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- Твір за поезією В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я… Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість – неповторна! Але вважаю, що завдання кожного – робити світ […]...
- Роздуми над призначенням людини на землі після прочитання “Ти знаєш, що ти – …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Нішо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Не знаю, може, філософи і знайдуть у цих словах мудрий зміст, але мені важко погоджуватися з вироком, що я – “ніщо у […]...
- Правозахисний світогляд поета (за твором Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти людина”) Вірш “Ти знаєш, що ти – людина” входить до останньої прижиттєвої збірки поета “Земне тяжіння” (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як “Задивляюсь у твої зіниці”, “Лебеді материнства”, “Розвели нас дороги похмурі”, “Земле рідна! Мозок мій світліє…”, “Ну скажи – хіба не фантастично…”. Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це […]...
- «Ти знаєш, що ти – людина» (за поезією Симоненка) У недалекому минулому, коли в нашому суспільстві проста людина була «гвинтиком» величезного маховика. Василь Симоненко однозначно заявив; На світі безліч таких, як я, Та я, їй-богу, один. Устрій, де не цінують кожну людину як неповторну особистість, твердить поет, не можна назвати народним і справедливим. Він неминуче зазнає краху. З підтексту твору виразно вимальовуються опоненти автора, […]...
- Правозахисний світогляд поета (за поезією «Ти знаєш, що ти – людина») Вірш «Ти знаєш, що ти – людина» входить до останньої прижиттєвої збірки поета «Земне тяжіння» (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як «Задивляюсь у твої зіниці», «Лебеді материнства», «Розвели нас дороги похмурі», «Земле рідна! Мозок мій світліє…», «Ну скажи – хіба не фантастично…». Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина?” (твір-роздум за однойменною поезією В. Симоненка) В одній з найкращих своїх поезій Василь Симоненко запитує читача: “Ти знаєш, що ти людина?” На перший погляд, це питання видається риторичним, але це тільки на перший погляд. Звісно, всі ми люди, але мало хто з нас може дати хоча б приблизне визначення цьому поняттю, можна навіть сказати, – цій філософській категорії… Що значить бути […]...
- Твір на тему: “Пристрасна віра Івана Франка у високо історичну місію України” Багато українських письменників були надзвичайно цікаві тим, що були справжніми патріотами. Деякі з них були переконані, що Україні судилося відбутися, що наша країна зможе стати справжньою, сильною і самостійною. Інші були менш оптимістичні, вони вважали, що в Україні є дуже багато проблем, які необхідно вирішити до того, як Україна зможе на практиці підтвердити свою високу […]...
- Ідея правозахисного світогляду (за творами В. Симоненко) Василь Симоненко ніколи не належав до дисидентів чи правозахисників, не відбував довгих строків у таборах за свої політичні погляди. Але саме він уперше в українській літературі виразив ту думку, яка сьогодні стає актуальною для всієї Європи, усвідомлюється спільнотою та поширюється в політиці країн світу, які прагнуть створити правову державу. Не одне десятиліття і правозахисники, і […]...
- Кожна людина – неповторна Мені на згадку приходять слова відомого поета В. Симоненка: Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні… Невеличка строфа, але тут – безодня змісту. Адже дуже часто люди забувають про свою неповторність, про цінність свого духовного світу. Люди не […]...
- Людяність. Ти знаєш, що ти – людина Інколи нам доводиться чути або й самим говорити про когось: “Це людина з великої літери!”. Що ми маємо на увазі, коли так говоримо? Чи насправді хтось може заслуговувати на таке звання, а хтось його не гідний? Бути Людиною нелегко. Потрібно вміти любити, поважати, жертвувати своїми інтересами заради інших, бути благородним і безкорисливим. Того, хто по-справжньому […]...
- Відповіді до теми: “Ти знаєш, що ти людина?” 1. Схарактеризуйте образ Павлуся з твору “Скарб” О. Стороженка. Яке прізвисько йому дали? Чому? Павлуся з дитинства не привчили до роботи. Спочатку мати все за нього робила, потім, коли хлопець залишився сиротою, наймит та наймичка почали піклуватися про нього на прохання матері. Павлусю дали прізвисько Лежень, бо він майже не виходив із дому і не […]...
- Твір на тему “Відповідальна людина” Твір на тему “Людина” варіант 1 У поняття людина закладено глибокий зміст, його можна розглядати з різних точок зору. З позицій біології, це лише вид живого у природі, але крім цього, людина – це дещо більше, адже вона є продуктом свого часу, культури, виховання; це сукупність притаманних тільки їй здатностей, можливостей, рис характеру, емоцій та […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб […]...
- Скільки ти знаєш мов – стільки разів ти людина Відомий гуманітарій Іван Огієнко переконливо довів: у мові конденсується духовна енергія народу. Та чи тільки енергія? Мова несе в собі генетичну пам’ять народу, його історію, культуру, звичаї. Мова відбиває національний характер, менталітет. Тому, мабуть, і побутує так широко вислів, що людина стільки разів людина, скільки мов вона знає. Знання мови, досконале володіння нею передбачає не […]...
- Дорогами любові Василя Симоненко Думаю, пора вже починати писати твір: “Я б побажав тобі кого так любити, як я тебе люблю…” (по поезією В. Симоненко. Поезія Василя Симоненко – теперішній гімн Батьківщині – Україні, гімн невтомним рукам матері, гімн зачарування любові. Поет немов перебуває в іншому, тільки йому відомому світі, де разом ідуть “і будні й свята” любові, де […]...
- Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка Ці рядки по-різному читали в різні часи. У роки “залізної завіси” вони були мов вирок. У наш час відкритих кордонів комусь вони здаються застарілими. А правда проста: Батьківщину дійсно не вибирають. Де б ти не жив, мова, рід, могили предків лишаються в тобі Батьківщина обумовлює долю, вона завжди з людиною – і тягарем помилок, і […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, […]...
- Людина на зачумленій землі Шкільний твір По романі А. Камю “Чума”. Протягом всієї тисячолітньої історії людство освоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися хибкими, людина – сповненим егоїзму й непомірних бажань, природа – втіленням апокаліпсиса. Але тільки XX століття принесло людству щире розуміння даремності життя. Друга світова війна відкрила й продемонструвала найстрашніше, що є в природі людини, істоти мислячого. […]...
- “Лебеді материнства” – материнський заповіт на всі віки (Василь Симоненко) Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро […]...
- Бо ти на землі людина! Що можеш ти, слабка людино? Який довгий шлях пізнання природи, вдосконалення себе і навколишнього світу ти пройшла? І ось уже твоя думка лине в космос, ти освоюєш морські глибини. Бо ти – людина. Кожен повинен зробити свій внесок у розвиток країни. Змінити життя на краще, довести, що ти на щось здатний. Ми повинні залишити добру […]...
- Зерна любові до України (за віршем В. Симоненка “Грудочка землі”) Зерна любові до рідної землі проростають у серці людини змалку. У вірші В. Симоненка “Грудочка землі” розповідається про те, що природа України, милозвучна українська пісня органічно вплітаються в мереживо життєвого шляху кожного патріота. 1 трепетні ліси, й безтурботна стежка дитинства назавжди закарбовуються у пам’яті людей. Поет підкреслює думку про те, що той, хто поважає працю […]...
- Стислий переказ з творчості Василя Симоненко Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Такий Василь Симоненко. На двадцять восьмому літі (власне – зимі) урвався його життєвий шлях, а поетичний, духовний – триває. Василь Симоненко іде до людських сердець, іде до нових поколінь, ітиме – сподіваємося-до наших нащадків. Чи до всіх? І що несе він? Що говорить нам сьогодні, що […]...
- Людина на зачумленій землі (за романом Альбера Камю “Чума”) Протягом своєї тисячолітньої історії людство засвоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися непевними, людина – сповненою егоїзму та пристрасті, природа – утіленням апокаліпсису. Але тільки XX століття принесло людству справжнє розуміння марності життя. Друга світова війна продемонструвала найстрашніше з того, що є в природі людини як мислячої істоти. Поблякли ікони нової філософії. Учення Ніцше і […]...
- Доля людини на рідній землі у поезіях Малишка Син України – Андрій Самійлович Малишко – зробив великий внесок у духовну скарбницю свого народу. Народжений у бідній селянській родині, він завжди прославляв людину праці – хлібороба, тесляра, учителя, безмежно любив свою яворову батьківщину – Україну. Цими ж рисами наділені його герої: Хома Метелик, Докія Петрівна, Трохим Іванович, мати – Ївга Базилиха. Малишко прагне, щоб […]...
- Твір на тему: “Життєві цінності в поезії В. Симоненко та А. Малишка” Творчість В. Симоненка його побратим по перу А. Малишко назвав криком ХХ століття, який не просто пролунав, а “прогримів золотим салютом, молодим провесняним громом”, який буде відлунювати ще багато десятиліть. Поезії талановитого митця – це крик зганьбленої, зболеної, але нескореної і незламаної душі. В. Симоненко вважається одним з найвидатніших і найвиразніших представників реалізму в українській […]...
- «Зачарована Десна» – твір про красу землі і людини Олександр Довженко був закоханий у природу свого рідного краю, вважав, що тільки природа пробуджує творчі сили людини. Семирічний Сашко жив тихо і просто, бо його оточували мудрі, красиві люди. «Боже мін, скільки ж прекрасного і доброго було в моєму житті», – згадував уже дорослий талановитий митець. І в його уяві з’являлася хата, робота на сінокосі, […]...
- Підтвердьте чи спростуйте думку: “Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина” Я погоджуюся з цією думкою. Мова – один з найвищих здобутків людської цивілізації. Сукупність усіх мов світу – це здобуток духовної культури людства, витвір людського колективного розуму. Не принижуючи своєї, вивчаючи інші мови, ми пізнаємо культуру і побут інших народів, їхню історію. Ми отримуємо можливість спілкуватися з представниками різних національностей. Актуальними з цього приводу є […]...
- Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Дослідники творчості В. Стефаника стверджують, що у письменника було два чітко розмежовані періоди: перший припадав на 1897-1901, а другий на 1916-1933 рр. Чому ж він так довго не писав? Чому мовчав аж п’ятнадцять років? Мабуть тому, що людська психіка не може бути у постійному напруженні від людського страждання. Письменник переживав болі інших, неначе свої, і […]...
- Людина землі у філософському осмисленні Олександра Довженка (за кіноповістю “Зачарована Десна”) О. Довженко великий не тільки як режисер, а й як публіцист і письменник, автор багатьох чудових творів, як-от: “Повість полум’яних літ”, “Україна у вогні”, “Поема про море” та інші. Серед творів, що виникли після Великої Вітчизняної війни, одне з найпочесніших місць посідає його повість “Зачарована Десна”. Вихований у любові до праці, письменник усе життя звеличував […]...
- Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня’ Лесі Українки Драма “Бояриня” вводить читача у складний період української історії – добу Руїни. Цей надзвичайно важкий для українців час XVІІ століття був співзвучний державницьким змаганням в Україні на початку XX. Тому майже одночасно написано три драматичні твори про епоху Руїни: “Бояриня” Лесі Українки, “Гетьман Дорошенко” Людмили Старицької-Черняхівської, “Сонце Руїни” Василя Пачовського. Зрозуміло, що публікування твору, у […]...
- Василь Симоненко (1935-1963). Псевдоніми – В. Щербань, С. Василенко, Симон Василь Симоненко народився в с. Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942-1952 рр. майбутній поет навчався в школі: 4 класи – у Біївцях (1942-1946), решта – у сусідніх селах Єньківцях (1946-1947) і Тарандинцях (1947-1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- Твір на тему: “Людина – дитина неба і землі” лівне твердження, адже багато літературних творів, у тому числі написані авторами з України, містять величезну кількість прикладів зв’язку між людиною і природою. Що ж сьогодні відбувається в нашому з вами світі? Схоже, багато людей не просто забули про свою власну приналежність до природи, вони навіть почали знищувати природу – вирубувати ліси, осушувати річки та інші […]...
- Багатовікова філософська проблема про призначення людини на землі Образ героя подібний до гетевського і водночас відрізняється від нього. Фауст Граббе – романтик, він заперечує утопічні ідеї колективізму, вважаючи, що тільки думка, політ фантазії здатні принести щастя і задоволення. Головне для нього – прагнення стати надлюдиною: “Для чого бути людиною, якщо ти позбавлений прагнення бути надлюдиною?” Колізія підписання угоди цьому Фаусту не потрібна, він […]...
- Песня любви В. Симоненко Василий Андреевич Симоненко – мастер интимной лирики. Его стихи поражают глубиной и искренностью чувств, “огнем души жарят”, так говорил о них О. Гончар. Автор создал для себя образ любви, далекий от чего-то конкретного, реального. И вот это произошло; в конце концов он нашел ту единую, волшебную. Иногда, ослепленный сильным чувством, не замечаешь недостатков милого сердцу […]...