Творча індивідуальність поета Олійника

Перші поетичні збірки Бориса Олійника з’явились в шістдесятих роках. Це був час особливого сплеску поетичного мистецтва. Слово оволодівало душами людей, вело їх за собою.

У чому ж таїна Олійникового вірша? Особливістю поетичної палітри митця є, на мій погляд, вміння поглянути на проблему нетрадиційно, глибоко полемічно. Візьмемо «блукаючий» сюжет подвигу й покари Прометея. Поет вносить у традиційне трактування теми розповідь про практичні суспільні наслідки цього явища:

Ми славим в одах вогнище святе..

Та всіх пускать до нього

нам ще рано:

Адже вогонь, що викрав Прометей,

Спалив колись великого джордано!

У поезії Олійника взагалі дуже часто відчувається прагнення «оземлити» морально-філософські проблеми, наблизити їх до щоденного життя.

В поемі «Крило» поет, розмірковуючи над вчинками злодюги, що знищив журавля і тим самим убив небо в душі людини, описує намагання цього героя втекти від страху за своє життя. Та наглухо зачинені двері, вікна, міцні ворота в цього зажерливого хазяїна. І нікуди не втекти. Так конкретними побутовими деталями поет підкреслює моральну глухоту, сліпоту зубожілої людської душі.

У своїх творах

Б. Олійник використовує такі жанри, як казка, легенда, міф, притчі. Складна моральна-епічна проблема зв’язку природи і людини розглянута в дещо казковій поемі «Крило». Часто фантазія митця суміщає сиву давнину і радіофіковану сучасність: на вершину Савур-могили сіли, «як трикутник у полі, три козаки при антені…» Джинси модернові і волосся до плечей у сучасних юнаків, та вони так хоронять землю від нападу яничарів.

У конкретизації оповіді велику роль відіграє використання поетом мовної скарбниці рідного народу, гумору, прислів’їв, фразеологізмів: «Трусив державу обома, яка грушу», а за ікону «віддав чортам без торгу власну душу».

Без веселого дотепу неможливо собі уявити поезію Б. Олійника. Лірика поета багата на розмовні інтонації. «Утікаючи від набридлої формальної гладкості вірша, – як зазначає Л. Новиченко, – він навмисне робить його ритмічне дихання нерівним, ускладненим, переривчастим».

Однак індивідуальний голос поета більшою мірою виявляється в стриманості величезного почуття. «Не тліть, а горіть» – ось поетичний лозунг Б. Олійника.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Творча індивідуальність поета Олійника