Філософські поеми Олійника

Іван Франко своїми творами «Мойсей» і «Смерть Каїна» підняв жанр української філософської поеми на світовий рівень. Для такого ліро-епічного полотна характерна спроба занурення в надприродні глибини буття, головна ціль – пізнання істини, художнім контекстом тут найчастіше виступає Біблія.

Філософській поемі властива глибинна умовність, осягнення філософських глибин, протистояння буття й пізнання.

Одна з найбільших катастроф XX століття – Чорнобиль – поставив сучасну людину перед усвідомленням своєї приреченості на небуття,

отже – спонукав шукати причини катастрофи й шляхи рятунку. В Україні з’явилося декілька творів із цієї теми: «Вибух» С. Ювенко, «Чорнобильська мадонна» І. Драча, «Сім» і «Пришестя» Б. Олійника. Попри всю оригінальність інших текстів, поеми Олійника представляють найбільший інтерес.

Поему «Сім» визначає зв’язок реального й надприроднього. Катастрофа перевернула всесвіт. Перед очима читача проходять картини, повні жаху. Всіма оволодіває роздвоєність. Песимізм переростає у цинізм.

Хто винен? Автор У пошуку відповіді сягає в глибинні основи історії й людського єства. На його думку, історія людства

– це всесвітні трагедії. Смерть Христа й Яна Гуса, вибух у Хіросімі, голод, – усі вони виступають аналогами Чорнобиля. Вибух викликали, стверджує Олійник, внутрішні причини людини: самовпевнений людський розум і сліпа віра.

Вихід поет бачить у жертовності, у перемозі песимізму надією. Олійник не кається; каяття – це зречення світової історії. Вирішення проблеми – у знищенні роздвоєності. Цілісність душі має бути опертям для існування.

Звідси назва поеми – «Сім» – прочитується як символічне число, що вказує на повність, цілісність, досконалість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Філософські поеми Олійника