Твір з народознавства. Великдень

…З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «Христос воскрес!»

Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес!» Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – готувалося до Великодня.

У кошиках, сплетених з лози, стоять паски, вода, яйця, усілякі смачності що у кого є: сало» ковбаса, пироги. І усе те прикрашено чистим білим рушничком, чекає на себе краплі свяченої води. А церква і довкола церкви – мов великий живий квітник.

Люди стоять у душевній тиші і просвітленості. …Встало сонце. Урочиста процесія виходить із церкви.

Рід признається до роду, христосується, дарує на пам’ять по душам померлих писанки і пасочки. І така велика радість панує над людьми, ніби щойно над цим окрайцем землі перелетіли святі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір з народознавства. Великдень