Твір з народознавства Усім деревам дерево

Схожі твори:

1. Твір з народознавства: Дуб – усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною; користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. І досі Дніпрові води вимивають з піску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе […]...
2. Диво-цвіт барвінок (Твір з народознавства) Одного разу під час прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідому мені рослину. Спочатку я чомусь подумала, що це лікувальний засіб, але потім зрозуміла, що помилилася. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов’язано багато народних звичаїв. Наприклад, мене зацікавило те, що барвінок зберігає зелений колір листя навіть під […]...
3. Твір з народознавства «Намисто з коралів» Якось у бабусиній скриньці мою увагу привернули два разки – червоний і білий. Бабуся взяла ці разки, приміряла мені і розповіла дуже цікаву історію. Ще на початку минулого століття в українському селі не було жодної, навіть найбіднішої дівчини, яка б не мала хоч одного разка коралів, або, як їх ще називали, «доброго намиста». Дівчата-отримували цю […]...
4. Твір з народознавства «Диво-зілля барвінок» Якось під час прогулянки в лісі бабуся зірвала невідому мені зелену рослинку. Вона розповіла, що не барвінок і з ним пов’язано чимало народних звичаїв. Ця рослина зберігає зелений колір навіть під снігом, а живучість і витривалість барвінку, краса його цвіту оспівані в багатьох народних піснях. В українському фольклорі він символізує молодість, кохання та шлюб. За […]...
5. Дерево у моєму дворі (твір-роздум) Я дуже хочу, щоб мені допомогли відповісти на одне запитання. Але це запитання я сформулюю у кінці твору. Я мешкаю у великому місті. У цьому місті багато будинків і мало дерев. А на моєму подвір’ї росла красива тополя. Я її дуже любив. Навесні на ній з’являлись ніжно-зелені клейкі листочки. Улітку вона шелестіла своїм листячком під […]...
6. Дерево людського роду 3 давніх-давен прийшло до нас повір’я про те, що життя всіх людей на Землі – минулих і сучасних поколінь – утворює велетенське Дерево Роду. Всім нам відома також біблейська оповідь про те, як створив Господь перших людей на землі. Наші пращури вірили, що Дерево людського роду також почало розростатися від перших людей – Адама та […]...
7. Рослинний світ України (Твір з народознавства) Неможливо навіть уявити, яке різноманіття трав і квітів існує в українській флорі. Рослини чарівним килимом покривають ліси, гори, узлісся, береги річок, роблячи наші краєвиди одними з найкрасивіших в Європі. Серед цього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи – славний барвінок. Це надзвичайно цікава квітка. […]...
8. Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще коли я був зовсім маленький, […]...
9. Твір з народознавства: Квітка Папороті Є рослини, що овіяні легендами, повір’ями. Саме до таких належить і папороть, яку часто можна зустріти, блукаючи під тінистими розлогими деревами. Рослина має велике листя темно-зеленого кольору, що розташоване на коротеньких товстих черешках. У народі існує повір’я, що в ніч на Івана Купала папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Говорять, що треба зірвати […]...
10. Про квітку папороті (твір з народознавства) Про квітку папороті (твір з народознавства) Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті раптом з’являється пуп’янок, який на […]...
11. Твір з народознавства. Українські народні пісні Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки – такі основні її види. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пісні звертаються за найрізноманітніших життєвих […]...
12. Твір з народознавства (Ірина Михайловсько. “Рушник”) Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто […]...
13. Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з […]...
14. Улюблені рослини – символи (твір з народознавства) Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився. Чи можна уявити наш край без верби над ставками, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника в городі? Звичайно, ні. Верба, калина, тополя, соняшники – це одвічні українські символи. Так, наприклад, червона калина – це символ краси. Дуже часто я чую, як нашу […]...
15. Скарби України (твір-розповідь з народознавства) Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XІ-XVІІІ століттях великого розквіту Досягай всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в […]...
16. Медове дерево, твір-розповідь Улітку найулюбленішою справою для мене є допомога дідусеві на пасіці. Хто не любить з нас поласувати медком? У липні маленькі бджоли-трударі збирають нектар з жовтуватих суцвіть, схожих на вітрила. Турботливо несуть його у вулики. Дідусь розповів мені, що саме липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Люди здавна користувалися його лікувальними властивостями. За цей природний дар липу […]...
17. Твір на тему: “Людина без друзів – що дерево без коріння” Чи можна уявити собі дерево, яке не має коріння? Я думаю, що будь-яка людина, яка коли-небудь вивчала природознавство, розуміє, що це неможливо. Чи можна в принципі порівнювати людину і дерево? Що ж, робити це досить непросто, якщо врахувати, що людина набагато складніша і різноманітніша, ніж звичайні дерева. Водночас між людиною і деревом таки є щось […]...
18. Твір з народознавства «Рідна мова – неоціненний скарб» Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут, нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У ній відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Могутність мови – це духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й […]...
19. Нам усім необхідна воля до життя Роки Великої Вітчизняної війни – це страшний, грізний і водночас славетний період нашої історії. В цей час весь народ став на захист своєї землі. Олександр Довженко бачив гіркоту поразок і відступів початку війни. У листі до своєї дружини від 4 червня 1942 року він пише: «Я буду писати про страждання, і героїзм, і трагедію свого […]...
20. Моє родовідне дерево Це прекрасна традиція – вести родовідне дерево. Це історія, яка живе у твоїй сім’ї, а не застигла в підручниках чи монографіях. До того ж цю традицію не обов’язково дотримувати в класичному стилі із зображенням живописних портретів предків, цій традиції можна надати іншого вигляду, але, на мою думку, таке дерево має бути в кожній родині. Можна, […]...
21. Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й […]...
22. Твори з народознавства Тополя. У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м’яти під вікном. Образ України – це також тополя над шляхом. Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як “сокорина”. Тополями, особливо білими, […]...
23. Твір на тему: “Родовідне дерево родини Маккарів” за циклом романів Е. Золя “Ругон-Маккари” Найвідоміше творіння Е. Золя – це цикл з 20 романів “Ругон-Маккари”, який письменник створював на протязі двадцяти п’яти років, з 1868 до 1893 року. Е. Золя ставив у циклі два основних завдання: описати французьке суспільство другої половини XIX століття, з 1851 по 1870 рік, час другої Імперії і зробив це саме так, як О. Бальзак […]...
24. А родовід – то дерево старе Колись давно я запитав у матері: “Мамо, а що таке родовід?” Вона загадково посміхнулася і підійшла до вікна. “Дивись, сину, яке велике дерево росте на нашому подвір’ї”. Я поглянув у вікно і побачив знайому картину, яка постає перед моїми очи­ма щодня. Міцний високий клен із розлогим гіллям, на якому ось-ось з’явиться лапате зелене листя. Люблю […]...
25. Твір з народознавства: Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За далекими народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи. Сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею «Писанка» є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все зображено […]...
26. Твір з народознавства. Великдень …З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «Христос воскрес!» Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес!» Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – […]...
27. Твір з народознавства: Вишиванка Вишивана сорочка – улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу. Для вишивання потрібні нитки «муліне». Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід […]...
28. Твір з народознавства: Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти «чортовиння» й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: […]...
29. Твір з народознавства: Обжинки Обряд обжинків відзначав український народ давно, продовжує відзначати і в наш час. Недарма останній місяць літа на Україні називають серпнем. З приходом серпня для серпів і кіс було завжди багато роботи. Завершували жнива, збіжжя звозили на токи, готувалися до обмолоту. Живе у народі гарний звичай проведення обжинкових свят. У день завершення косових хліба господарі залишалися […]...
30. Твір з народознавства: Гереженівка Час будівництва першої Різдво–Богородицької церкви в Гереженівці невідомий. Краєзнавець Л. Похилевич припускає, що це був 1783 рік. Напевне, церква побудована таки в кінці 18 століття, бо достеменно відомо, що на початку 19 ст вона існувала і в 1806 році її притч складався з трьох осіб: священика, паломника і паламаря. До другої половини 19 ст церковна […]...
31. Твір з народознавства «Африканські прислів’я» Своєрідний світ, відтворений у прислів’ях африканських народів Африканці завжди надавали великого значення красі й мудрості прислів’їв та приказок, вірили в їхню необхідність: «Розмова без приказки – м’ясо без солі», «Прислів’я в розмові – як солодкий мед в глечику», «Хто зрозумів прислів’я, той мудрий». Саме в прислів’ях та приказках виявляється народна мудрість, національні риси того чи […]...
32. Твір-розповідь з народознавства «Скарби України» Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки архітектури кінця ХУП-ХУПІ століття, на яких позначилося піднесення національної свідомості українського народу. З того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки – величні ансамблі Києво-Печерської лаври. Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлівський і Вознесенський монастирі в Переяславі-Хмельницькому та інші. До складу цих ансамблів, […]...
33. Твір з народознавства: Волошка-васильок Серед золотого моря жита дивиться в небо своїми блакитними очима струнка квіточка волошка. Це однорічна рослина, сіропухнаста з прямостоячим стеблем висотою до 60 см. Якщо уважніше розглянути квіточку, то окремі пелюсточки здаються п’ятизубчастими зірочками – краплинками безмежного неба. Існує легенда про цю незвичайну рослину. У сиву давнину святий Василь Великий, полюбляючи квіти, ретельно прикрашав ними […]...
34. Твір з народознавства «Українська писанка» Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, пов’язаними […]...
35. Твір з народознавства: Незвичайна екскурсія Торік ми побували на екскурсії у старовинному селищі Петриківка, де живуть привітні талановиті люди – творці чудового українського декоративного розпису. Нам пощастило побувати в робочій майстерні Федора Савича Панка, представника сучасної ніколи петрнківського декоративного розпису: Усе, що ми побачили в хаті-майстерні, здавалося надзвичайним, неповторним. Багато цікавого розповіли нам про те, як створюється петриківський розпис, як […]...
36. Твір з народознавства «Дивосвіт прадавніх слов’ян» Наші далекі предки жили в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами, розумом, добротою, злом, підступністю. Грози та битви грізний бог – так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півня-будимира, що […]...
37. Твір з народознавства «Народне житло» Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. «Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без «можна?..», високонравственну людську оселю», – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці […]...
38. Твір з народознавства «Про квітку папороті» Легенда розповідає, то квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті рантом з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися вгору. […]...
39. Дуб. опис рослини Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо обгороджували. З давніх-давен дуб вірно служив людям. З його міцної деревини виготовляли домашнє начиння, будували фортеці, житла. Кора використовувалася для вичинки […]...
40. Мое родословное дерево Это прекрасная традиция – вести родословное дерево. Это традиция, которая жива в твоей семье, а не застывшая история в учебниках или монографиях. И вдобавок эту традицию не обязательно соблюдать в классическом стиле с изображением живописных портретов предков, этой традиции можно предоставить другой облик, но, по моему мнению, такое дерево должно быть в каждой семье. Можно, […]...