Твір з народознавства «Народне житло»
Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. «Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без «можна?..», високонравственну людську оселю», – писав Олександр Довженко.
Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці застосовували в оформленні зовнішніх кінців крокв, кронштейнів – коників, підстрішних лиштв. Накривала хату висока
У своїх творах, описуючи неповторну зовнішність української хати, Олександр Довженко не раз називав її і «привітною», і «веселою», і «старенькою вдовицею». Центром хати була красуня-піч, яка і годувала, і
нагрівала, і лікувала, і розважала. Як пише Дмитро Онкович в поезії «Хата», –
Під вечір Втишився вітер.
Пригрілись на печі діти.
На печі
І на маминій теплій руці
Засинали.
Поряд з нею біля дверей був вбудований у стіну мисник, де складали посуд. Дальній від печі кут називався красний, бо там стояв стіл, накритий
З двох боків красний кут освітлювали вікна, а між ними вгорі була божниця, де містилися ікони, пам’ятні малюнки чи фотографії батьків та родичів. На свято вікна прикрашали вишиваними рушниками. Під стінами розміщували лавки на різьблених стояках.
Таким був класичний вигляд житла, що увійшов у мистецьку енциклопедію культури нашого етносу. Саме ж хата стала зародком усього народного зодчества, наставницею українського архітектурного стилю XX сторіччя.
Схожі твори:
- Твір з народознавства (Ірина Михайловсько. “Рушник”) Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто […]...
- Твір з народознавства «Рідна мова – неоціненний скарб» Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут, нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У ній відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Могутність мови – це духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й […]...
- Українська хата – це колиска нашого народу Саме в ній знайшли яскравий вияв спадковість традиції, естетичні засади. Хату, як говорить народна мудрість, можна вважати справжньою візитною картою України. Багато теплих добрих слів про хату, садибу сказали наші письменники. Так, Олександр Довженко писав про неї: «… біла з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для […]...
- Твір “Українська хата” Кажуть, що оселя відбиває характер та смаки свого володаря. Так і традиційне народне житло відображає світогляд та уклад життя цілого народу. Українська хата – то маленький всесвіт, в якому жили та частиною якого відчували себе наші предки. Типова українська хата – то одноповерхова будівля з солом’яним дахом, білими стінами та вікнами зі ставнями. Стіни хати […]...
- Слобожанська хата Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись «Диким Полем», а з 30-х років XVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно «Дике Поле» заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Твір на тему “Для того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі” Для того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі Хата моя, біла хата Традиційна українська хата, за визначенням багатьох іноземних мандрівників і дослідників, які свого часу побували на наших землях, являла цілком оригінальний витвір. Вона була самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи той чи інший […]...
- Твір з народознавства «Африканські прислів’я» Своєрідний світ, відтворений у прислів’ях африканських народів Африканці завжди надавали великого значення красі й мудрості прислів’їв та приказок, вірили в їхню необхідність: «Розмова без приказки – м’ясо без солі», «Прислів’я в розмові – як солодкий мед в глечику», «Хто зрозумів прислів’я, той мудрий». Саме в прислів’ях та приказках виявляється народна мудрість, національні риси того чи […]...
- Давня щедра піч твоя Піч, як і скриня – один з предметів побуту українського народу. Традиційна піч… Ця “добра щедра піч твоя”, що пахла травами, печеним хлібом, печеними і сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням, як писав Олександр Довженко буде знана тільки з художніх творів. Але людська пам’ять завжди повертатиме на с до вогню в печі родинної хати, […]...
- Твір з народознавства: Гереженівка Час будівництва першої Різдво–Богородицької церкви в Гереженівці невідомий. Краєзнавець Л. Похилевич припускає, що це був 1783 рік. Напевне, церква побудована таки в кінці 18 століття, бо достеменно відомо, що на початку 19 ст вона існувала і в 1806 році її притч складався з трьох осіб: священика, паломника і паламаря. До другої половини 19 ст церковна […]...
- Твір з народознавства «Про квітку папороті» Легенда розповідає, то квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті рантом з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися вгору. […]...
- Твір з народознавства «Дивосвіт прадавніх слов’ян» Наші далекі предки жили в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами, розумом, добротою, злом, підступністю. Грози та битви грізний бог – так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півня-будимира, що […]...
- Народне уявлення про добро І зло (за казкою “Про правду і кривду”) Мені дуже подобається читати казки. Найбільше мене дивує те, як майстерно наш народ зміг сумістити у казках повчальність із цікавим захоплюючим сюжетом. Казка “Про правду і кривду” з усіх прочитаних мною народних казок сподобалась мені чи не найбільше. У казці розповідається, як дядько та його племінник вирішили визначити, як краще жити – правдою чи кривдою. […]...
- “Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”. “Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але […]...
- Твір з народознавства. Українські народні пісні Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки – такі основні її види. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пісні звертаються за найрізноманітніших життєвих […]...
- Твір з англіської мови The House of My Dream Кожна людина має своє уявлення про ідеальний будинок. З незапам’ятних часів люди завжди хотіли, щоб будинком було місце, де можна почувати себе зручно і затишно, куди завжди хочеться повертатися. Житло моєї мрії – це не будинок, а двоповерховий особняк. І як справжня господарка, я хочу облаштувати усе на свій смак. Тепер давайте я розповім вам […]...
- Твір-розповідь з народознавства «Скарби України» Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки архітектури кінця ХУП-ХУПІ століття, на яких позначилося піднесення національної свідомості українського народу. З того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки – величні ансамблі Києво-Печерської лаври. Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлівський і Вознесенський монастирі в Переяславі-Хмельницькому та інші. До складу цих ансамблів, […]...
- Твір з народознавства: Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За далекими народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи. Сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею «Писанка» є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все зображено […]...
- Твір з народознавства. Великдень …З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «Христос воскрес!» Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес!» Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – […]...
- Твір з народознавства: Вишиванка Вишивана сорочка – улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу. Для вишивання потрібні нитки «муліне». Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід […]...
- Твір на тему: “Значення гумору у творі Олександра Довженка “Зачарована Десна” Не тільки ліризмом вабить читача “Зачарована Десна”. А й гумором. Хіба міг Довженко не згадати про талановиту проклинальницю прабабку. Прокльони прабабині – гомеричні, рівних їм нема в нашій літературі. А об’єкт тих прокльонів – майбутній митець. “Куди ти тютюн ламаєш, бодай тобі руки і ноги поламало! А бодай ти не виліз з того тютюну до […]...
- Твір з народознавства: Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти «чортовиння» й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: […]...
- Теплота родинного інтиму Станіслав Чернілевський Теплота родинного інтиму Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи […]...
- Твір з народознавства: Обжинки Обряд обжинків відзначав український народ давно, продовжує відзначати і в наш час. Недарма останній місяць літа на Україні називають серпнем. З приходом серпня для серпів і кіс було завжди багато роботи. Завершували жнива, збіжжя звозили на токи, готувалися до обмолоту. Живе у народі гарний звичай проведення обжинкових свят. У день завершення косових хліба господарі залишалися […]...
- Твір з народознавства: Дуб – усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною; користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. І досі Дніпрові води вимивають з піску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе […]...
- Твір з народознавства: Незвичайна екскурсія Торік ми побували на екскурсії у старовинному селищі Петриківка, де живуть привітні талановиті люди – творці чудового українського декоративного розпису. Нам пощастило побувати в робочій майстерні Федора Савича Панка, представника сучасної ніколи петрнківського декоративного розпису: Усе, що ми побачили в хаті-майстерні, здавалося надзвичайним, неповторним. Багато цікавого розповіли нам про те, як створюється петриківський розпис, як […]...
- Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з […]...
- Диво-цвіт барвінок (Твір з народознавства) Одного разу під час прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідому мені рослину. Спочатку я чомусь подумала, що це лікувальний засіб, але потім зрозуміла, що помилилася. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов’язано багато народних звичаїв. Наприклад, мене зацікавило те, що барвінок зберігає зелений колір листя навіть під […]...
- Рослинний світ України (Твір з народознавства) Неможливо навіть уявити, яке різноманіття трав і квітів існує в українській флорі. Рослини чарівним килимом покривають ліси, гори, узлісся, береги річок, роблячи наші краєвиди одними з найкрасивіших в Європі. Серед цього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи – славний барвінок. Це надзвичайно цікава квітка. […]...
- Твір з народознавства: Квітка Папороті Є рослини, що овіяні легендами, повір’ями. Саме до таких належить і папороть, яку часто можна зустріти, блукаючи під тінистими розлогими деревами. Рослина має велике листя темно-зеленого кольору, що розташоване на коротеньких товстих черешках. У народі існує повір’я, що в ніч на Івана Купала папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Говорять, що треба зірвати […]...
- Твір з народознавства «Українська писанка» Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, пов’язаними […]...
- Скарби України (твір-розповідь з народознавства) Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XІ-XVІІІ століттях великого розквіту Досягай всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в […]...
- Твір з народознавства Усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. Священні дуби росли, як правило, на берегових кручах. їх було видно здалеку. І досі Дніпрові води вимивають з ліску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що […]...
- Твір з народознавства: Волошка-васильок Серед золотого моря жита дивиться в небо своїми блакитними очима струнка квіточка волошка. Це однорічна рослина, сіропухнаста з прямостоячим стеблем висотою до 60 см. Якщо уважніше розглянути квіточку, то окремі пелюсточки здаються п’ятизубчастими зірочками – краплинками безмежного неба. Існує легенда про цю незвичайну рослину. У сиву давнину святий Василь Великий, полюбляючи квіти, ретельно прикрашав ними […]...
- Улюблені рослини – символи (твір з народознавства) Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився. Чи можна уявити наш край без верби над ставками, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника в городі? Звичайно, ні. Верба, калина, тополя, соняшники – це одвічні українські символи. Так, наприклад, червона калина – це символ краси. Дуже часто я чую, як нашу […]...
- Про квітку папороті (твір з народознавства) Про квітку папороті (твір з народознавства) Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті раптом з’являється пуп’янок, який на […]...
- Твір з народознавства «Диво-зілля барвінок» Якось під час прогулянки в лісі бабуся зірвала невідому мені зелену рослинку. Вона розповіла, що не барвінок і з ним пов’язано чимало народних звичаїв. Ця рослина зберігає зелений колір навіть під снігом, а живучість і витривалість барвінку, краса його цвіту оспівані в багатьох народних піснях. В українському фольклорі він символізує молодість, кохання та шлюб. За […]...
- Твір з народознавства «Намисто з коралів» Якось у бабусиній скриньці мою увагу привернули два разки – червоний і білий. Бабуся взяла ці разки, приміряла мені і розповіла дуже цікаву історію. Ще на початку минулого століття в українському селі не було жодної, навіть найбіднішої дівчини, яка б не мала хоч одного разка коралів, або, як їх ще називали, «доброго намиста». Дівчата-отримували цю […]...
- Ставлення до природи у минулому Здавна українці вважалися добрими господарями. Нічого зайвого не брали у матінки-природи. А якщо й повинні були брати щось для влаштування побуту, то використовували ощадливо. Наприклад, соняшник давав людям не тільки олію. Використовувалися й стовбури. Попіл від спалених у печі стовбурів заливався окропом і настоювався три доби. Потім у цей розчин кидали розпечене каміння і брудну […]...
- До природи – по-господарськи Здавна українці вважалися добрими господарями. Нічого зайвого не брали у матінки-природи. А якщо й повинні були брати щось для влаштування побуту, то використовували ощадливо. Наприклад, соняшник давав людям не тільки олію. Використовувалися й стовбури. Попіл від спалених у печі стовбурів заливався окропом і настоювався три доби. Потім у цей розчин кидали розпечене каміння і брудну […]...