Твір на тему: “Фольклорна основа “Слова о полку Ігоровім”

“Слово о полку Ігоровім” є унікальною пам’яткою давньоруської літератури і гармонійно поєднує в собі два контрастуючи між собою елемента – фольклорний і книжковий. Фольклорні складові цього видатного твору дуже важливі для сприйняття і розуміння поетичних картин і різних художніх образів. Всі вони сходять до переказів і казок, билин і традицій народної поезії.

Особливо близькі до народної творчості образи природи, а також порівняння і епітети, які використовуються для опису цих образів. Природа в “Слові о полку Ігоровім”

виступає в якості окремого самостійного персонажа. Цей персонаж, як жива людина, співпереживає і співчуває героям твору, природа жваво реагує на все, що відбувається, а іноді навіть допомагає тріумфувати справедливості.

Трагічна природа перед трагічною битвою князя Ігоря з половцями :

“Ірану на інший день криваві зорі

Світло повідають:

Чорні хмари з моря йдуть,

Хочуть прикрити чотири сонця,

І в них тремтять сині блискавки.

Бути грому великому!

Іти дощу стрілами з Дону

Великого!”.

Співчувають дружині Ігоря і тварини, які намагаються попередити російських воїнів про небезпеку:

“Ігор

ратних до Дону веде!

Вже біда його птахів скликає,

І вовки погрозою виють по ярах,

Клекотом орли на кості звірів звуть,

Лисиці брешуть на червоні щити…”.

Проглядаються фольклорні мотиви і в тому, що битву автор порівнює з жнивами і бенкетом. А опис буй-туру Всеволода сходить вже до билинних традицій, адже цей герой і зовні і по своїй поведінці нагадує читачам одного з героїв древніх билин Іллю Муромця.

“Ярий тур Всеволод!

Стоїш на обороні,

Кидаєш на ратних стрілами,

Гримиш по шолому мечем

Харалужним;

Де ти, тур, ні прискачеш, шоломом

Злотом посвічуючи,

Там лежать нечестиві голови

Половецькі,

Порубані гартованими шаблями

Шоломи аварські

Від тебе, затятий тур Всеволод!”.

Пройнятий трепетним ліризмом, зворушливий, ніжний і поетичний плач Ярославни близький до традиційних народних плачів, що дійшли до наших часів. Для народних плачів дуже характерно звернення до сил природи – до сонця, до вітру і до річки. Саме такі звернення можна побачити в плачі Ярославни.

Повний народних архетипів і поетичних символів сон Святослава, якому снилося, що наряджали його “чорним покривом на ліжку тесовому”, наливали йому “синє вино, з гіркотою змішане”, насипали йому “порожніми сагайдаками перли великі в нечистих раковинах на лоно і мене ніжили”, а на його “золотоверхому” теремі покрівля була без князя.

Казкові мотиви носить втеча князя Ігоря з половецького полону. Рятуючись від переслідування, герой перетворюється на сокола, до сніданку б’є лебедів і гусей, при цьому сили природи у всьому йому допомагають, а річка Донець навіть розмовляє з Ігорем.

Згадуються в “Слові о полку Ігоровім” і язичницькі божества, які прийшли у твір з народних повір’їв. Це і “діви Образи”, і “надбання Даждьбоже онука”, і “Карна і Желя”, і “вітри, онуки Стрибога”.

Фольклорні мотиви в ” Слові о полку Ігоровім” настільки сильні, що багато в чому саме вони визначають поетичність і красу створених автором образів і картин Народні поетичні мотиви цілком природного поєднуються з композицією твору, завдяки чому роблять його неповторним і унікальним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Фольклорна основа “Слова о полку Ігоровім”