Твір-роздум: “Батьківщину не вибирають”
Людина народжується на світ і разом з життям отримує у спадок, може бути, найцінніше своє багатство: Батьківщину. Вона у нього одна, іншої ніколи не буде, як ніколи не буде дано людині прожити друге життя. Батьківщина – даність. Її не вибирають за своїм смаком і бажанням, точно так, як не вибирають собі матір: вже яка не є, але вона – твоя мати, одна-єдина з усіх живих, її ні з ким порівнювати, бо всяке порівняння блюзнірське, образливе для тієї, що дала тобі життя, вигодувала, виняньчила і зростила, як могла і зуміла. Батьківщина, як і рідна мати,
Подякуй в душі її! Подякуй за честь називатися її сином, за важке щастя служити їй в благословенні
Що таке Батьківщина? З чого вона починається для кожного з нас? У чому вона втілюється? Батьківщина – це якісь дрібні деталі життя, що залишилися надовго в пам’яті: струмок, в якому ловив рибу, величезний камінь біля дороги, ковил у степу або бурхлива річка.
Для кожної людини Батьківщина починається з чогось свого: з околиці села, зі струмка, з каменю. І починається вона так для багатьох мільйонів, що приходять на землю в свій час і в свій термін.
Разом з народженням людина отримує в спадок своє найбільше багатство – Батьківщину. Вона у нас одна, її не можна змінити, не можна отримати нову, як і життя. Таким же чином і Батьківщина – це твоя доля: хороша або не дуже, що дарує тобі радість чи засмучення у хвилини, години і роки єдиною життя. І приймати її треба гідно, без нарікання та невдоволення. Будь щасливий тим, що є, і дякуй Батьківщину за честь називатися її сином. Розділи з Батьківщиною її долю, будь справжнім патріотом і громадянином. Бережи і цінуй її, не нарікай за власні нещастя і невдачі, а роби для неї все, що від тебе вимагається. Ти – син своєї Батьківщини, виконуючий синівський обов’язок.