Твір по циклі творів Герцена “Колишнє й думи”
У художніх творах, створених у період еміграції, Герцен знову звертається до міркувань про долі людства (“Ушкоджений”, 1850-1851), про протиріччя буржуазного суспільства (“Трагедія за склянкою грогу”, 1863) і ін. Найбільша ж увага Герцен приділяла створенню найбільшого по обсязі й самого значного по змісту свого добутку – мемуарів “Колишнє й думи”.
Його мемуари підняті до рівня великого мистецтва. Потужний вплив, що робить “Колишнє й думи” на читачів, обумовлено своєрідним з’єднанням двох почав, на яких будується оповідання:
“Колишнє й думи” – літопис громадського життя й революційної боротьби в Росії й Західній Європі протягом декількох десятиліть – від повстання декабристів до передодня Паризької комуни. Докладно, з масою яскравих і мальовничих деталей освітлені в книзі діяльність російських революційних кружків 30-х років, революція 1848 р. у Франції, організація “Вільної російської друкарні”, міжнародна еміграція в Англії й т. д.
Велике місце у мемуарах займає оповідання Герцена про представників передової російської інтелігенції, про трагічну долю поета Полежаєва, відданого Миколою І у солдати, і багатьох інших. З особливою любов’ю й повагою Герцен писала про Бєлінського, бачачи в ньому найбільш близького собі борця за революційну перебудову суспільства. Відомості, що втримуються в спогадах Герцена про ідейну боротьбу західників і слов’янофілів, крім чисто літературного інтересу, що вони одержують завдяки влучним характеристикам, майстерно побудованим діалогам і точним деталям, мають характер першоджерела, що дає можливість створити ясне подання про розумове життя російського суспільства 40-х років минулого століття. Викриваючи з обуренням і сарказмом панівні класи Росії на чолі з Миколою І, Герцен не менш різко пише про капіталістичний лад Західної Європи, про пануючих там буржуазні відносини
Соціальне мислення автора мемуарів проявляється й на тих сторінках, де мова йде про особисту трагедію, що йому довелося пережити (це було пов’язане із захопленням дружини письменника Н. А. Герцен німецьким поетом Гервегом). Важкі випробування, що випали на частку Герцена, сприймалися їм як відбиття постійного конфлікту двох мирів – демократичного й буржуазного, але цього разу в сімейному житті. Він мав всі підстави сказати про свої мемуари: “Отут все належить не моїй біографії, а біографії роду людського” .
Разюче Розмаїтість тональностей, у яких ведеться оповідання в “Колишньому й думах”: обурення й жарт, сльози й сміх, смуток і гірка іронія – все це, злите в органічну єдність, робить на читача величезне эстетическое вплив. Цьому сприяє й неповторний стиль Герцена, що вільно сполучив блискучі афоризми, несподівані зіставлення, крилаті виречення, слова з різних сфер мови. Творчий досвід Герцена залишив яскравий слід в історії російської літературної мови
Велика роль Герцена в історії демократичної печатки й російської літератури. Він з’явився прямим попередником таких письменників, як Чернишевський, Салтиков-Щедрин, Короленко (“Історія мого сучасника”), М. Горький (“Мої університети”). Багато видатних представників росіянці й закордонної літератур із захватом говорили про видатне значення Герцен-публіциста, про його художній талант, чудовому стилістичній майстерності
(1 votes, average: 5,00 out of 5)