Твір на тему: “Що визначає характер і долю людини”
“Per aspera ad Astra” (“Через терни – до зірок”)
Латинський вираз.
Не раз у своєму житті я чув вираз “Доля людини – в його руках”. Це означає, що людина може домогтися всього, чого вона хоче сама – завдяки силі свого бажання, завдяки своїй завзятості, терпінню, працьовитості, вірі.
Знаю, що не всі дотримуються такої точки зору. Багато хто – особливо літні люди – вважають, що від людини, в глобальному сенсі, мало що залежить. Усе визначають обставини, оточуючі люди, Господь Бог, нарешті. “Що людині на роду написано,
Звичайно, кожна людина має право на свою точку зору. Але, скажу чесно, така смиренність і боягузтво мені не близькі. Адже людина, яка вірить, що від нього нічого не залежить, знімає з себе всяку відповідальність за своє життя. Він може нічого не робити, ні до чого не прагнути, нічого не домагатися – все одно від нього нічого не залежить!
Я не можу зрозуміти такої малодушності і пасивності. Я вірю, що моя доля – в??моїх руках. І прикладів того, що від людини в цьому житті
І таких прикладів, які змушують захоплюватися людьми, що в корені змінили свою долю, дуже багато. Скільки існує тих, хто переміг невиліковні хвороби, тих, хто домігся великого успіху, незважаючи на те, що ніхто в них не вірив.
Все це змушує мене вірити в те, що моя доля – в??моїх руках. А якщо у мене є такі великі можливості, я повинен направляти їх на добру справу, роблячи щасливим не лише себе, а й світ навколо.
Вже давно я вирішив, що в майбутньому стану економістом. І тоді у мене з’явиться реальна можливість змінити життя своєї країни в кращу сторону – а значить, зробити більш благополучними і щасливими мільйони людей.
Скажу чесно, перед моїми очима є позитивний приклад – мій старший брат. Він молодий талановитий економіст, який працює зараз в іншій країні. На його прикладі я бачу, що можливо добитися всього, чого хочеш. Головне – мріяти і не відступати від своєї мрії, планомірно йти до мети. А як це здорово – займатися тим, що ти любиш, і ще допомагати при цьому людям!
Не бажаючи хвалитися, хочу поділитися і своїм досвідом, який можна охарактеризувати виразом “Моя доля – в??моїх руках”. Я дуже люблю математику, у мене викликає великий інтерес те, що ми вивчаємо з цього предмету в школі, я намагаюся більш глибоко осягнути її самостійно. Саме тому я прагну брати участь у престижних олімпіадах з математики – на змаганнях перевіряється мій рівень володіння цією наукою, тут я багато чому вчуся і багато здобуваю.
Але з початку, коли я тільки почав брати участь в олімпіадах, мені було складно. Опинившись в оточенні обдарованих дітей, потрапивши у світ “справжніх” математичних задач, я розгубився. Скажу чесно, я відчував себе навіть трохи безпорадним.
Це, звичайно ж, позначилося на результаті – свої перші олімпіади я програв. Але з гордістю можу сказати, що це не привело мене у відчай. Навпаки – я вирішив, що доб’юся свого, буду одним з кращих.
Так, мені довелося непросто. Я займався з репетиторами, один сидів з задачником в руках і розв’язував задачі “на випередження”. У мене була мета – стати одним з кращих. І – я досяг її! Вже на наступний рік я став переможцем олімпіади. Я буду дуже старатися, щоб так було завжди.
Тому що відчуття перемоги – подолання труднощів, своїх внутрішніх слабкостей – незрівнянно ні з чим. Воно наповнює людину силою, відчуттям всемогутності і задоволення. Після цієї своєї перемоги я визначив, що моїм життєвим девізом завжди буде “Моя доля – в??моїх руках”.