Твір на тему “Вихованість в житті людини”

Нещодавно я десь почув вислів відомого російського письменника А. П. Чехова, в якому він окреслює головні ознаки вихованих людей. Такі люди завжди м’які і ввічливі, вони поважають людські особистості і не брешуть навіть у дрібницях, вони не метушливі і поступливі, а якщо мають у собі якийсь талант, то поважають і його. Але не цей перелік позитивних якостей характеру ввічливої людини привернув мою увагу. Більш усього мене вразили подальші слова: “Тут потрібна безперервна денна й нічна праця, вічне читання, студіювання, воля… Тут є цінною

кожна година”.
Ці слова були для мене начебто відкриттям. Скільки часів, днів та місяців мої батьки старанно виховували в мені чесність, акуратність і ввічливість, ті якості, про які йдеться мова в вислові російського письменника. Мабуть, без батьківської школи мені б зараз було дуже скрутно жити в сучасному суспільстві, яке сповнене суперечливостей і стрімких змін. З самого малку нас вчили батьки, вчили казки та пісні, а потім вчили вихователі. Але, як з’ясовується, головне у житті людини – це щоденна власна праця над своєю поведінкою, своєю особистістю. Звісно, важко контролювати себе щомиті і наслідувати усім законам
суспільної моралі, бо в наш час вони тісно переплітаються з деякими сучасними явищами і окремими поглядами на сучасне життя.
Кожен день нам розповідають про високу мету та чистоту ідеалів, але на телеекранах ми бачимо зовсім інше. І якщо нашу душу підносять неперевершені твори Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Довженка, то за порогом кожен шаг ми стикаємося з грубістю та байдужістю оточуючих.
Як же не розгубитися у круговороті сучасного життя і посісти гідне місце в суспільстві? На мою думку, в цьому дуже допоможе природна вихованість людині, яка споконвіків поважалася і цінувалася в нашому народі. Саме вихованість рано чи пізно надасть змогу здобути довіру і прихильність людей, саме вона підкаже безпомилковий вихід із самої складної життєвої ситуації, саме вихованість підтримає гідність у тяжкі хвилини випробувань. Лише в такому разі з’являється сенс у повазі до себе і я змогу викликати повагу інших людей.
Так і ніяк інакше я розумію значення вихованості в житті сучасної людини. Але щоб назвати усі ознаки вихованості, притаманні нашому часу, мабуть, не вистачить і декілька аркушів. Бо будь який вчинок може свідчити про міру вихованості людини. Ось по дорозі зі школи хлопець гримнув дверима під’їзду перед самісіньким носом бабусі, яка йшла слідом. Ось той же хлопець перебіг дорогу перед автомобілем у невстановленому місці, зневажаючи на того, хто був за кермом. Ось він байдуже пройшов повз малюка, який впав та боляче вдарився. А вже дома, незважаючи на втомлених батьків, ввечері увімкнув голосно музику. Начебто, нічого поганого не сталося, але на душі від таких вчинків становиться досить незатишно. Це цілком природно, бо у вихованої людини такі вчинки викликають обурення і неприйняття.
Особисто я ніколи б не зробив так, як це зробив хлопець у моїх прикладах, бо навіть згадка про таку поведінку викликає у мене неприємні почуття. Це тому, що я дуже поважаю вихованість та культуру у всіх її проявах. Ще академік Лихачов висловлював думку про те, що людина відрізняється від тварини тим, що у людському суспільстві обов’язково існує культура та вихованість взаємовідношень. Почувши ці слова, я, мабуть, перший раз тоді замислився над власною вихованістю та культурою своєї поведінки.
Незважаючи на те, що я прожив ще дуже небагато часу, я вже зараз розумію, що бути вихованою людиною – це не тільки дотримуватись правил етикету, мати ерудицію, бездоганний зовнішній вигляд тощо. На мою думку перш за все людина зобов’язана мати власну внутрішню культуру, яка повинна вжитись у кожну її клітиночку і стати керівництвом до дій майже на підсвідомості. Коли інакше ти не зможеш, інакше ти просто не зумієш!






Що нам потрібно відроджувати.
Твір на тему “Вихованість в житті людини”