Твір на тему: “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся”

Схожі твори:

1. Твір на тему: “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не тільки зовні. Вона ще дуже […]...
2. Твір на тему: “Маруся та Василь в уособленні високих морально-етичних якостей простої людини (“Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка)” В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ*яненка “Маруся” покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. Молода пара є втіленням довершеності. Ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. Портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. Автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в Бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність. В образі […]...
3. Твір на тему: “Характеристика образу Марусі” за повістю Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” За часи своєї творчої діяльності видатний український письменник Г. Квітка-Основ’яненко створив досить багато яскравих незабутніх образів, які стали справжньою прикрасою української літератури. Але, на мій погляд, найкраще вдався письменникові образ Марусі – головної героїні однойменної повісті, який зачаровує мене своєю чистотою і красою. Як у більшості творів письменників і поетів того часу, образ Марусі, починаючи […]...
4. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, […]...
5. Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки […]...
6. Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха […]...
7. Твір на тему: “Синтез реального та фантастичного у повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Тема казок, містики, фольклорних персонажів для багатьох письменників та поетів упродовж віків залишається невичерпним джерелом натхнення. Не залишила байдужим й Григорія Квітку-Основ’яненка, адже свою бурлескно-реалістичну повість “Конотопська відьма” він створив за мотивами народних переказів та легенд. У цьому творі автору вдалося майстерно поєднати дві речі: реальні події життя селянської України другої половини 18 ст. із […]...
8. Твір на тему: “Що поєднує Наталку Полтавку з п’єси Івана Котляревського та Марусю з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Як мені видається, досить правильним буде зазначити, що твори українських авторів, присвячені життєпису українців в ті чи інші історичні відрізки, мають деякі спільні характерні риси. Приміром, одні з найбільш відомих творів Григорія Квітки-Основ’яненка та Івана Котляревського “Маруся” та “Наталка Полтавка” відповідно мають дуже схожий образ головної героїні. Це стає зрозуміло навіть за назвою творів – […]...
9. Твір на тему: “Лист до Марусі” за повістю Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” була написана у 1834 році і з’явилася внаслідок полеміки письменника с тими представниками критики і офіційних кіл, які зі скептицизмом стверджували, що неможливо створити українською мовою щось таке, що було б і корисне, і розумне, і ніжне. Фактом утвердження величності української прозової літератури і великих можливостей творів на народно-розмовній основі стала […]...
10. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і […]...
11. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
12. Образ і характер головної героїні повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Кожний народ, як відомо, має свої звичаї, свої поняття про побут і взагалі про життя. Має їх і український народ. Тому не треба дивуватися, коли читаєш про це в оригінальній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. Я гортаю її сторінки і дивуюся, скільки там описів, у яких з властивою для Квітки реалістичною манерою змальовано яскраві картини з […]...
13. Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи […]...
14. Поетичний образ Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчи­ною, яка ніби […]...
15. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення […]...
16. Зображення життя й побуту селян у повісті Квітки-Основ’яненка “Маруся” У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення до народу, співчував його тяжкому становищу, засуджував панів і сільську владу. Повість “Маруся” Г. […]...
17. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво заговорить”.) 4. Вірність і відданість у коханні. […]...
18. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Коли читаєш твір Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XIX століття, – настільки живо зобоа-жено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, заплющно тільки очі – і побачиш люб’язну […]...
19. Між життям і смертю, твір за повістю Г. Квітки – Основ’яненка “Маруся” Ви, мабуть, читали “Вечори на хуторі біля Диканьки” М. Гоголя? Так от, твори Г. Квітки-Основ’яненка – це ніби продовження цієї повісті. Тільки там немає ні страшних потвор, ні чортів (є, правда, відьми)-. Але подібні вони до “Вечорів…” своєю селянською тематикою, тим незвичайним малоросійським колоритом, який в той час чарував не тільки самих українців, а й […]...
20. Твір на тему: “Проблеми художньої та життєвої правди в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Надзвичайно цікавим явищем в українській літературі був вихід у світ роману у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай”. У ньому поетеса зробила новий крок у розвитку рідкісного і цікавого жанру – художньо-історичної оповіді саме у віршованій формі. Талант поетеси правдиво і переконливо відтворює атмосферу суспільного життя в час війни українського народу 1648-1654 років. Зображено повнокровні характери […]...
21. Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати […]...
22. Образ Марусі (За повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Григорія Квітку-Основ’яненка вважають засновником української прози, який поруч з автором славнозвісної “Енеїди” Іваном Котляревським стояв біля першоджерел української класичної літератури. У XIX столітті загальною була точка зору, згідно з якою українській мові відводилося місце за дверима “високої літератури”. Уважалося, що українською можна писати лише анекдоти та веселити невибагливу публіку. Коли ж треба було торкнутися серйозної […]...
23. Твір на тему: “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”. За романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” наш. Це – пісня. Це – душа”. За романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” 4.72/5 (94.34%) 53 голос Далеко не завжди можна познайомитися з такою ж складною долею, якою була доля Ліни Костенко. Вона отримала дієву любов з боку читачів, причому така любов і визнання були отримані абсолютно заслужено. Її творчість була насиченою, емоційною, яскравою і […]...
24. Твір на тему: Жінка-полонянка Маруся Богуславка Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Бо-гуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один […]...
25. Твір на тему: “Поєднання особистого й народного у творі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Взаємопереплетення особистого й народного ніби уособлені в романі в трьох постатях, що мають відношення до долі Марусі. Це – мандрівний дяк, дід Галерник та Богдан Хмельницький. Останній рятує Марусю Чурай від смерті. Мудрий державний діяч вважає, що людину треба судити не з одного вчинку, а оцінювати через призму всього, що з нею зроблене. Дід Галерник […]...
26. «Маруся» – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість «Маруся». Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й меткого, хоч бідного парубка. Це […]...
27. Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, працював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян Харківського повіту, був […]...
28. Твір на тему: “Життя – така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти? За твором Ліни Костенко “Маруся Чурай” Ця знаменита фраза Ліни Костенко має відразу кілька смислів. Деякі з них прямо показані в поемі “Маруся Чурай”, деякі читачеві пропонується помислити самостійно. Загальний зміст поеми зводиться до того, що пройти життя без проблем просто неможливо. Іноді люди створюють проблеми собі самі, в інших випадках вони виникають у зв’язку з певними складними обставинами. Ніхто не […]...
29. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість «Маруся» стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
30. Зображення життя і побуту селянства в повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих […]...
31. Образи матерів у романі «Маруся Чурай» Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі «Маруся […]...
32. Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину […]...
33. Образи матерів у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся […]...
34. Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка) Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз […]...
35. Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” (Г. Квітка-Основ’яненко) Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже […]...
36. Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVІІІ століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а […]...
37. Твір за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”: “Найпряміше та найблагородніше моє прагнення – показати, від чого у нас зло” Повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” просто переповнена злом. Кожен герой робить тут щось зле. Спочатку одному з головних героїв Забрьосі було відмовлено у шлюбі з боку родини Олени, потім він сам висловив свою злостивість, розкритикувавши свого писаря Пістряка. Після цього удвох вони прийняли рішення замість того, щоб йти в похід на Чернігів, залишитися у себе […]...
38. Твір на тему: “Нерівня душ – це гірше, ніж майна” за романом у віршах Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” є не тільки своєрідною епопеєю, а й трагедією страждання талановитої, але самотньої людини, яка вийшла з народу. Саме про це свідчить усе життя героїні твору та її відчайдушна спроба покінчити своє життя самогубством: “Я ж хотіла не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль”. Авторка у своєму творі […]...
39. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” І. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника (майстерне переплетіння реалістичної картини з фантастикою, дотепне висміювання духовного вироджування представників козацької старшини в кінці XVІІІ століття). ІІ. Головні герої повісті (сотник Забрьоха та писар Пістряк). 1. Спільні риси героїв (зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість). 2. Сотник Микита Забрьоха (портрет: голова нечесана, чуб непідголений, пика […]...
40. Головні образи у романі у віршах “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – історія та людські долі. (Роман “Маруся Чурай” ( незвичайним твором і за формою, і за змістом. За формою – в українськії! та й світовій літературі не так вже й багато романів у віршах. А за змістом бо історичні події, якими б важливими вони не були сприймаються читачем лише як тло, […]...