Твір на тему: “Образ Енея у поемі І. Котляревського “Енеїда”


Поема відомого українського письменника і драматурга І. П. Котляревського “Енеїда” належить до травестійного жанру, жанру, в якому зазвичай використовується сюжет певного, добре відомого твору, а зображується зовсім інше, ніж у оригіналі, життя. Героїчний зміст оригінальної поеми “Енеїда” давньогрецького поета Вергілія І. Котляревський передає у жартівливому, декілька зниженому плані. Таким чином піднесена героїчна оповідь перетворюється у бурлескну.

Назва поеми пов’язується з ім’ям головного героя твору – Енея. За римською та давньогрецькою міфологією Еней був сином богині Афродіти і царя Анхіза та одним з героїв Троянської війни, яка була оспівана ще Гомером у VIII-VII століттях до нашої ери в поемах “Іліада” і “Одіссея”. Отже Еней – головний герой однойменної поеми І. Котляревського. Але не тільки Еней, адже його завжди і всюди супроводжують його вірні побратими – троянські воїни. Сам Еней – хоробрий і відважний ватажок, який після невдалого фіналу Троянської знову зібрав військо і повів його до Латинської землі. Хоча для опису Енея автор використовує не дуже шанобливі епітети, але все ж таки відноситься до нього з Любов’ю.

“Еней був парубок моторний

І хлопець хоч куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний

Завзятіший од всіх бурлак”.

Еней був здатний не тільки на бійки і розваги,

а й і на “дипломатичні стосунки” з Евандром, Ацестом, Латином та іншими царями, він любить погуляти і випити, вміє майстерно танцювати.

Портретний опис Енея на сторінках поеми зустрічається багато разів. Здається, що автор ним милується:

“Прямий, як сосна, величавий,

Бувалий, здатний, тертий, жвавий,

Такий, як був Нечеса-князь,

На нього всі баньки вп’ялили,

І самі вороги хвалили,

Його любив всяк – не боявсь”.

А є й зовсім інше, непривабливе зображення цього суперечливого персонажу:

“Напали з хмелю перелоги,

Опухли очі, як в сови,

І ввесь обдувся, як барило”.

У І. Котляревського Еней і поганець, і ланець, і той, що “мутив, як на селі москаль”. Він злодіяка і призвідця всіляких бешкетів і витівок. У час відпочинку між битвами ватажок любить досхочу виспатись, до втоми погуляти, усмак поїсти і добряче почастуватися горілкою. За пиятикою і розвагами Еней забуває навіть головну мету свого життя – створити нове царство і заснувати Рим. Про це не дуже чемно нагадує гуляці сам Зевс. Енея, як і звичайній, зовсім непоганій людині притаманні і інші слабкості.

Та разом з тим І. Котляревський наділяє героя своєї поеми достатньо симпатичними рисами: він “ласкавий, гарний і проворний, і гострий, як на бритві сталь”, він легко сходиться з людьми, дотепний і доброзичливий. При цьому він суворий і вимогливий начальник, але справедливий і добрий, він постійно дбає про своїх троянців, таких же бешкетників і гольтіпак, дуже тужить за загиблими товаришами. У скрутні хвилини, як справжній запорозький ватажок він завжди звертається до громади і просить у неї пораду.

Автор на протязі усієї оповіді захоплюється мужністю Енея. Адже на полі бою він завзятий і мудрий полководець:

“Кричав,

І супротивних потрошив:

Махне мечем – врагів десятки”.

Підводячи підсумок, можна з впевненістю сказати, що свою поему І. Котляревський не даремно назвав ім’ям головного герою. Незважаючи на суперечливість образу Енея, який поєднує в собі і високе, притаманне видатним постатям, і низьке, що більш характерно для звичайних людей, автор захоплюється мужністю троянського ватажка і милується ним. Еней у поемі зображений справжнім патріотом своєї вітчизни і хоробрим воїном.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Не роби того чого не бажаєш собі.
Твір на тему: “Образ Енея у поемі І. Котляревського “Енеїда”