Твір на тему: “Душевна щедрість”

Що таке душевна щедрість? І що легше – бути щедрою людиною чи здаватися нею? Звичайно ж, легше здаватися. Навіщо добиватися чогось, працювати над собою, бути по-справжньому щедрим, якщо можна просто зображати бурхливу суспільну діяльність і гарне ставлення до оточуючих, а потім просто розповідати своїм друзям і знайомим про свої міфічні успіхи і свою міфічну щедрість? У цьому випадку тобі теж будуть заздрити і ти усім будеш здаватися щасливою людиною. Тобто, здаватися а не буди – іноді зовсім і не погано.

Та це тільки іноді, адже духовну

щедрість неможливо підмінити і через деякий час твою душевну пустоту все одно роздивляться. Тому не треба марно тратити свої зусилля і намагатися вдавати з себе того, ким ти ніколи не був. Набагато краще дійсно виховати в собі ті риси характеру, які приваблюють оточуючих і відповідають загальнолюдським нормам поведінки.

Але все ж таки, що таке душевна щедрість? Я вважаю, що це не тільки щедрість у її звичайному розумінні – готовність допомогти фінансово та матеріально. Душевна щедрість – це більш широке і глибоке поняття. Душевна людина завжди готова прийти на допомогу, причому готова зробити це не тільки

для своїх рідних і друзів, а й для зовсім сторонніх людей. Душевна людина прагне зробити свій внесок у суспільно корисні справи, причому не буде вимагати за це ніякої винагороди. Душевно щедра людина віддає більшість свого тепла іншим, залишаючи для себе лише його крихту. Прикладом душевно щедрої людини може буди волонтер, який допомагає хворим, або представник громадської організації, який покладає усі свої зусилля на боротьбу з негативними явищами у нашому суспільстві чи на захист інтересів своїх співвітчизників.

Можна досить довго прикидатися або здаватися душевно доброю людиною, але якщо ця якість не притаманна людині, рано чи пізно такий обман розкриється і вона надовго втратить репутацію порядної, вихованої і доброї людини. Тому я більш за все поважаю тих людей, які не намагаються виставити свою душевну щедрість напоказ, які не намагаються здаватися кимось іншим, а залишаються тими, якими вони є насправді. Саме таких людей я вважаю справжніми людьми і гідними членами нашого суспільства. Такі люди ніколи не мучаться питанням “Бути чи здаватися?”, бо вони не “здаються”, вони завжди “є”. таким людям завжди притаманна душевна щедрість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Душевна щедрість”