Твір на тему: “Думка сімейна” у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна”
“Анна Кареніна” Л. М. Толстого (у першому своєму варіанті-задумі мала бути лише розгорнутою розповіддю про долю “пропащої” жінки з вищого середовища. Однак, чим далі просувалася робота Толстого над романом, тим ширшими ставали його рамки, як це завжди бувало у у письменника, коли він починав конкретно здійснювати свій літературний задум, у своїй остаточній редакції “Анна Кареніна” перетворилася на роман з дуже широким і поглибленим охопленням дійових осіб і подій, вмістивши в собі і вібравши цілу добу російського життя. Головною
Тут Толстой значною мірою залучає факти біографії своєї дружини в її ранній молодості. Особиста доля усіх героїв “Анни Кареніної” (як головних, так і другорядних) показана у тісних зв’язках з епохою 70-х років в Росії минулого століття. Все провідне, що хвилювало широкі кола російського суспільства тих часів, знайшло своє відображення у романі: переоформлений поміщицький та селянський побут; спосіб життя московського й петербурзького вищого чиновництва й аристократії; наукові й філософські проблеми епохи (проекти й дискусії); навіть проблеми мистецтва й політичні події – все це так чи інакше відбито в “Анні Кареніній”.
Таким саме чином розширилася тема роману, попередньо задуманого лише як розповідь про долю невірної жінки, хоча тема сімейна і в плані сюжетному, і в плані психологічному залишилася тут провідною. До того ж, якщо “Війна і мир” за своїм пафосом – це роман, просякнутий загалом оптимістичним ставленням до життя, то в “Анні Кареніній” перважають вже настрої напруженої тривоги й глибокого внутрішнього сум’яття, що виявилося і у самій композиції та сюжетній лінії твору, і в деяких інших його “натякових” моментах (сумна експозиція роману – загибель залізничного сторожа на станції під час першої зустрічі Анни з Вронським; нав’язливі галюцинації; похмурі сни-попередження, запалена й затухаюча свічка як алегоричний образ смерті).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)