“Тетяна – милий ідеал” (по романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”)
Пушкін у романі “Євгеній Онєгін” створив образ свого сучасника, відбив століття. У кожному рядку роману, у кожній дії й у кожній думці героїв – сам поет. І, раскривая самого себе через своїх героїв, Пушкін представив свій ідеал жіночої краси – зовнішньої й духовної. “Милий ідеал” Гарматина – його Тетяна.
Коли читаєш роман, невольале забуваєш про те, що Тетяна Ларіна – всіго лише мрія, пушкінське подання про те, який повинна бути жінка, гідна замилування й любові його, “одного із самий розумнейших чоловіків Росії”.
Онєгін не раздивився головного в Тетяні: вона одна з тих цільних натур, що може любити тільки раз. Онєгіна торкнуло лист, але не більше тего. Він говорить
Потрапивши у вище аристократичне обществ, Тетяна в глибині душі залишилася колишньої, готової проміняти “дрантя маскараду” на сільську самоту. Її стомлює нестерпну дурницю, що займає жінок її кола. Поведення й учинки Тетяни противопоставлени звичкам самолюбиво-байдужих дам великого світла й обережної передбачтельности порожніх, провінційних кокеток. Правдивість і чесність – основні риси характера Тетяни. Вони проявляються у всім: і в листі, і в заключній сцені объяснения з Онєгіним, і в міркуваннях наодинці із собою.
Тетяна належить до тих піднесенийним натурам, які не знають розрахунку в любви. Вони віддають всі сили свого серця, і поцьомуе вони так прекрасні й неповторні. У суспільстві, де вихованням “немудро блиснути”, Тетяна виділяється й розумом, і душевной чуйністю. Наділена “норовливої головою”, вона не може до кінця упокоритися з життям у дворянському середовищі.
І повітової баришней, і княгинею, “величної законодательницей зал”, вона тяготиться дріб’язковістю й убогістю інтересів навколишніх Тетяна – російська жінка, що могла б піти за декабристами в Сибір. В образе Тетяни Ларіної Пушкін показав независимий жіночий характер. Згодом многие росіяни письменники – Тургенєв, Чернишовский, Некрасов – у своїх добутках говорили про права російської жінки. У нашій сучасній дійсності пролик “милої жіночності” придбав неякдо інше звучання.
Жінка сьогодні більше деятельная, енергійна, здатна вирішувати багато проблем, але суть душі росіянці жінки остуется колишньої: гордість, честь, ніжність – все те, що так цінував Пушкіна Втатьяне.