Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці
Давним-давно це було. Маленьку дівчинку Марію батьки привели до Єрусалимського храму. Це означало пояснити дитині, що таке храм, хто такий Бог, з’єднати її життя з Його світлим ім’ям.
Так Марія вперше побувала в священній глибині храму, і навіть не знала, що саме вона, коли виросте, стане матір’ю Ісуса Христа. Служба священика вразила маленьку дівчинку і заронила в її душу урочисте світло любові до Бога.
Трапилося це 4 грудня. І тепер ми відзначаємо цей день як свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. І знаємо, що якщо на душі важко або сумно – ми, як у мами, можемо попросити у неї допомоги, захисту, втіхи. Тому ми читаємо молитву:
Богородице Діво, радуйся!
Благодатная Маріє,
Господь із Тобою!
Благословенна Ти
Поміж жонами,
І благословен
Плід утроби Твоєї,
Яко народила Єси Спаса душ наших. І якщо людина просить щиро, розкаявшись у поганих справах або вчинках, Пресвята Богородиця завжди допомагає їй.
Схожі твори:
- Введение в храм Пресвятой Богородицы Давным-давно это было. Маленькую девочку Марию родители привели в Иерусалимский храм. Это означало объяснить ребенку, что такое храм, кто такой Бог, соединить ее жизнь с Его светлым именем. Так Мария впервые побывала в священной глубине храма, и даже не знала, что именно она, когда вырастет, станет матерью Иисуса Христа. Служба священника потрясла маленькую девочку, и […]...
- Трагедія селянства в поезії «Пречиста Діво, радуйся. Маріє!» Назавжди Юрій Федькович поєднав свою долю з долею України, що була по-живому роздерта кордонами двох монархій – російської та австро-угорської. Писав схвильовано, з болем у душі про сумне життя буковинського селянина, продовжуючи і розвиваючи традиції Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича. Високої майстерності Федькович досягає в творі «Пречиста Діво, радуйся, Маріє!» Це одна з кращих поезій, у […]...
- Трагедія українського селянства (За поезією Ю. Федьковича “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!”) Тодішні критики називали Юрія Федьковича “закарпатським Шевченко”. Так, постать Федьковича – одна з найвизначніших постатей української поезії. Цей митець поєднав свою творчу долю з долею рідної України. Звичайно, поет не може залишатися у спокої, коли він бачить страждання свого народу, бачить сльози на обличчях своїх братів та сестер. Україна XІX століття була по живому роздерта […]...
- Сім чудес світу: Храм Артеміди У VI сторіччі до нашої ери нечуваного розквіту досягло старогрецьке місто Ефес, засноване на західному узбережжі Малої Азії в Карії ще у XII сторіччі до н.е. Покровителькою міста була Артеміда – дочка царя богів і людей усемогутнього Зевса і Літо, сестра Аполлона. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин і полювання, а також богинею місяця, […]...
- Храм Артеміди у Ефесі У VІ сторіччі до нашої ери нечуваного розквіту досягло старогрецьке місто Ефес, засноване на західному узбережжі Малої Азії в Карії ще у XІІ сторіччі до н. е. Покровителькою міста була Артеміда – дочка царя богів і людей усемогутнього Зевса і Літо, сестра Аполлона. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин і полювання, а також богинею […]...
- «Моя душа – це храм чи купа цегли?» (За романом «Собор») Протягом століть люди дуже уважно приглядалися до себе. У них постійно жила й живе нескінченна жага знання. «Пізнай себе»,- так радили філософи. I, справді, в цих простих, але дуже містких словах сконцентровано усе те, що повинно провадити людину шляхом життя, усе те, завдяки чому ми зможемо жити краще і спокійніше. Заглянути в глибінь своєї душі […]...
- Самшитовий храм Мілорада Павича Кажуть, сербський письменник Мілорад Павич вважається першим письменником третього тисячоліття. Це письменник та історик. Він захоплюється візантійською культурою, з головою поринає у вивчення культури власного народу та у своїх творах заводить нас, читачів, у лабіринти своїх інтелектуальних уявлень. Павичу вдалося створити світ поетичний, фантастичний, духовний і реальний водночас. Кожному з нас відоме слово “авітаміноз” – […]...
- Опис картини Тиціана “Вознесіння Богородиці” (1516-1518) Алегорична насиченість не зменшує художньої цінності полотна. Надзвичайно прекрасний пейзаж, осяяний світлом сонця, що заходить, переносить глядача в гармонійний світ, де панує дух та матерія, інтелект та почуття. 20 березня 1518 року венеціанці, зібравшись на церемонію освячення нового олтаря в церкві Санта Марія, Глоріозадеї Фрарі, були приголомшені ідеально скомпонованою в інтер’єр храму картиною. Вознесіння Богородиці […]...
- Свято-Покровський монастир – видатна пам’ятка історії і культури Харківщини Кожний свідомий харків’янин рано чи пізно намагається збагнути зв’язок між історією харківських храмів і історією міста, зв’язок між релігією і культурою Слобожанщини. Тема ця невичерпна, бо знаходяться нові джерела інформації і відбуваються ті зміни в суспільстві, які і ведуть нас до пошуків величного і прекрасного. Більше 300 років тому на високому валу харківської фортеці піднявся […]...
- Храм природи (за віршем «Грім») Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками «Андрійко-говорійко», «Мак», «Літній ранок», «Ластівка біля вікна» та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші «Грім» письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, […]...
- “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила архітектурна споруда Софіївського собору. Цю споруду не змогли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо я зрозуміла, […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” За романом О. Гончара “Собор” Є такі твори, які зачіпають найчутливіші струни душі людської, довго не залишають людину в спокої, тривожать її. Очевидно, в них підняті тіпроблеми, які підсвідомо хвилюють людину, в який би час вона не жила. Літературний доробок О. Гончара багатий такими творами. Мені надзвичайно сподобалися його романи і повісті: “Тронка”, “Бригантина”, “Щоб світився вогник”. І далеко не […]...
- Незнайоме свято. Оповідання за поданим сюжетом Це була перша ніч у бабусі. Я довго не міг заснути, все слухав незнайомі досі шерехи лісу, переспів птахів, незнайомі голоси. Сон непомітно зморив мене – і ось я чую ласкаве бабусине: – Доброго ранку, синку! Вже сонечко встало, прокидайся. Сьогодні свято у нас в селі. – Свято? Яке? – здивовано запитав я і зрадів […]...
- Найвеличніше свято року – Великдень Великдень – найбільш шановане християнське свято. До недавнього часу його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки та писанки й шанувати віру, звертатися з надіями та сподіваннями до Бога. Зараз ті часи минули. Великдень […]...
- Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку […]...
- Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, […]...
- Свято Миколая Димовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених. Запам’яталася мені легенда-переказ, яку ще в дитинстві оповідала мама. Привчаючи щоранку до “Отченаш”, ненька казали: Молися святому Миколаєві, бо він чудотворець. Ось як допоміг він одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім потопом Микола зустрів дитинча, що било поклони і приказувало: – Це тобі, Боже, […]...
- Купала – свято літнього сонцестояння Здавна на Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбо-гом, тобто богом, що дає життя, богом світла і добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Тобто, стародавні слов’яни вірили, що вони внуки сонця. І автор “Слова о полку Ігоревім” також називає народ Даждьбожими внуками. Стародавні українці, як і інші […]...
- Традиція – свято зеленого лісу У селі прибрана кожна хата: гілки над дверима й вікнами, на воротах берізка чи осичина вкопана, а зайди до хати – пахне лісом і травами, бо на долівці зілля, букети на вікнах, клечання на покуті й стінах. Люди святкують Зелену неділю – давнє язичницьке свято на честь розквітлої зелені, що відзначається тепер на Трійцю. Упродовж […]...
- Найулюбленіше свято З усіх свят якраз Різдво було для нього ще з дитинства найулюбленішим святом, а з усіх днів різдвяних свят наймилішим саме святвечір. Покупані матір’ю, всі вони, діти, у білих сорочках сидять за святковим столом, де на покуті урочисто возсідає батько; мати ще порається біля припічка, але ось і вона,, поставивши миску зі стравою на стіл, […]...
- Святий Миколай (Твір-розповідь про свято) Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше – 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо “зимнього”, святкують урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, […]...
- Що я знаю про свято Івана Купала Свято Івана Купала – одне з найвидатніших дохристиянських свят. Ще кілька десятиліть тому воно було досить популярним на території України. І сьогодні в сільській місцевості можна віднайти певні залишки давнього свята. Власне свято Івана Купала пов’язане з поклонінням божествам природи, культ яких був досить розповсюдженим у дохристиянські часи. Про давність цього свята говорять обряди та […]...
- Моє улюблене свято. Твір-роздум Дуже люблю будь-які свята, тому що під час свят не треба йти до школи та робити уроки. Але більш за все мені подобається Новий рік. На Новий рік ми купуємо ялинку та ставимо її у своїй квартирі в найкращому місці. Потім починаємо її прикрашати. Ми розвішуємо на ній іграшки, свічки, маленькі електричні лампочки різних кольорів, […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми чуємо: зла, жорстока, продана дияволу душа. Про погану ж людину часто кажуть: “у нього немає […]...
- Різдвяне свято (стаття у газету) Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із хлопцями до знайомих і нас […]...
- Твір на тему: “Різдво у моїй родині” або “Різдвяне свято” В моїй родині серед зимових свят дуже шанується не тільки Новий Рік, але й Різдво Христове. Для нас це родинне свято. Ми святкуємо його разом с моїми бабусями та дідусями. Зазвичай, родичі збираються у нас вдома біля ялинки, що залишається з Нового Року. Готуватися до Різдва ми починаємо ще зранку. Мама готує смачну кутю з […]...
- Твір на тему: “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) На зламі епох, у критичні періоди історії, в українській літературі неодмінно з’являлися твори, які були етапними в розвитку літератури і глибоко впливали на подальший розвиток духовного життя суспільства, нації. Саме до таких творів належить “Собор” Олеся Гончара – роман, який було вилучено з літературного процесу на 18 років. Але й у наш час, майже через […]...
- «Бо я правду лиш співаю та й за правду гину» (за мотивами поезії Федьковича) Гортаєш сторінки творів Юрія Федьковича – і читаєш нелегкі сторінки його власного життя; В цісарській армії в години короткого нічлігу народжувалась пісня Федьковича. Була вона сповнена туги за рідною землею, ввібрала у себе зітхання та пекучі сльози нещасних жовнірів. Бездушна муштра, катування палицями, знущання панів-офіцерів, виснажливі кровопролитні бої, передчасні каліцтво і смерть – такою була […]...
- Основні мотиви віршів Ю. Федьковича І. “Бо я правду лиш співаю та й за правду гину”. (Федькович – поет за покликанням. За словами І. Франка, він “вложив у свою поезію найкращу частину своєї душі”.) ІІ. Ідейно-тематичне спрямування віршів Ю. Федьковича. 1. Роль поета й поезії в суспільному житті. (Творче кредо поета виражене в поезії “Нива”. Для розкриття своїх поглядів на […]...
- Твір “Вчинок, яким я пишаюся” З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж. Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в […]...
- Твір на тему: “Боротьба за читача та її засоби в новелі М. Павича “Дамаскин” Мілорад Павич – відомий фахівець з класичної філології, сербський письменник, один з найяскравіших представників постмодернізму в літературі, якого літературні критики називають “першим письменником третього тисячоліття”, “Шехеризадою XXI сторіччя”. Вже самі назви його творів і підзаголовки до них – романи “Пейзаж, намальований чаєм” (роман для любителів кросвордів), “Остання любов у Константинополі” (Посібник для ворожіння), “Внутрішня сторона […]...
- Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
- Будівля Успенського собору в Харкові – пам’ятка архітектури Усім харків’янам відомий Успенський собор та його струнка дзвіниця. Він розташований у центрі міста на вулиці Університетській, названій так на честь першої будівлі Харківського університету. Собор є найдавнішою церквою міста, адже був побудований 1657 року, коли самому місту Харкову виповнився лише один рік. Звичайно, не відразу Успенський собор мав такий вигляд, як сьогодні: спочатку його […]...
- Втілення рис постмодернізму у новелі М. Павича “Дамаснін” Новела “Дамаскін” входить до збірки оповідань “Скляний равлик”, виданої 1998 року. Вона має цікаву помітку щодо призначення: новела для комп’ютера та теслярського циркуля. Для постмодерністського твору характерним є незбіг або принаймні неповний збіг назви й головної думки твору. Для новели “Дамаскін” це також характерно. З людиною, яку звали Дамаскін, читач зустрічається лише у другому розділі […]...
- О храме Покрова на Нерли из кн. “Живая Древняя Русь” (Осетров) Поэты сравнивают храм Покрова на Нерли с парусом, уносящимся вдаль по безбрежным волнам времени. Иногда прославленную белокаменную церковь под Владимиром уподобляют лучистой безмолвной звезде, уплывающей в бесконечность мироздания. Благородные пропорции белого храма, отражающегося свыше восьми веков в водах, точно и естественно вписываются в окружающий пейзаж – луговое среднерусское раздолье, где растут духмяные травы, лазоревые цветы […]...
- Вивчення поезій Райнера Марія Рільке “Сонети до Орфея” Розкрийте філософський зміст епізоду поразки Орфея у підземному царстві. Намагання Орфея повернути Еврідіку з царства мертвих було приречене на поразку, тому що людині не дано повернути колесо світобудови, порушити закони природи і подолати межі людських можливостей. Поразка Орфея – це і приреченість ідей про надлюдину, які були популярними в той час. Намагання Орфея – смертної […]...
- Твір-роздум за власними спостереженнями «Найкраще в людині – її душа» До нашого класу прийняли новеньку дівчинку. Вона була негарна, не така спритна, як інші, та ще й в окулярах. Дівчата неприязно поставилися до новенької, хлопці також. Тетяна, так звали Дівчинку, вчилася добре, але почувалася в класі дуже самотньою. Взимку, коли лютував грип, вона захворіла і близько тижня ті не було в школі. Ми з Сашком […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Ієшуа Га-Ноцрі Ієшуа Га-Ноцрі, – “жебрак з Эн-Сарида”, бродячий філософ, людина років двадцяти семи, син невідомих батьків. Образ героя полемически співвіднесений з образом євангельського Ісуса : в системі булгаківського роману І. і Ісус співвідносяться як безперечна істина і її спотворений образ; у цьому сенсі питання про реальне існування Ісуса, звучний на початку роману, припускає неоднозначна відповідь. І. […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. П. Котляревського О. Підсуха Івана Котляревського називають батьком нової української літератури. Дійсно, написані ним твори дали початок епосі, яка відкрила нам і Наталку Полтавку, і Назара Стодолю, і Марусю Кайдашиху, і багато-багато інших героїв (хіба їх можливо перерахувати?). Улюбленою піснею стає “Я стужився, мила, за тобоюі..”. З її рядків ми відчуваємо, наскільки Д. Павличко заглиблюється у вічну […]...