Твір-роздум за власними спостереженнями «Найкраще в людині – її душа»

До нашого класу прийняли новеньку дівчинку. Вона була негарна, не така спритна, як інші, та ще й в окулярах. Дівчата неприязно поставилися до новенької, хлопці також. Тетяна, так звали Дівчинку, вчилася добре, але почувалася в класі дуже самотньою.

Взимку, коли лютував грип, вона захворіла і близько тижня ті не було в школі. Ми з Сашком вирішили зробити добру справу – провідати Тетяну. Те, що ми побачили в неї, нас вразило. Вся кімната була в якихось масках, черепашках, томагавках і чого там тільки не було.

Тетяна розповіла, що її батько працює

на кораблі, багато чого бачив у своєму житті і на згадку про ті місця, де побував, привозив фотографії, слайди та сувеніри. Ми наче поринули в якийсь казковий світ, роздивлялися все, слухали розповіді Тетяни, яка багато читача, і не зчулися, як настав вечір.

Потім ми часто заходили в гості до дівчинки і переконувалися, що якими ж були дурнями, коли за зовнішністю не розгледіли душевної щирості Тетянки. Тепер ми дружимо втрьох і збираємося стати великими мандрівниками. Отже, я зрозумів: головне в людині – це краса душі, а не зовнішність.






Андрухович казкар.
Твір-роздум за власними спостереженнями «Найкраще в людині – її душа»