Світ Добра і світ Зла у романі “Пригоди Олівера Твіста”
І. “Пригоди Олівера Твіста” – один із перших романів Ч. Діккенса. (Роман “При
Годи Олівера Твіста” побачив світ у 1837 році під заголовком “Олівер Твіст, або Шлях парафіяльного хлопчика”. Роботу над ним Ч. Діккенс розпочав тоді, коли ще не встиг надрукувати свою першу книгу “Посмертні записки Пікнік ського клубу”. Обидві книги ще на зорі його творчості зробили Діккенса все світньо відомим.)
ІІ. Добро і Зло – дві полярні категорії у творчості Ч. Діккенса.
1. Прагнення добра у серці юного Олівера. (Носії Добра і
Са – конкретні персонажі, котрі ведуть між собою тривалу й запеклу війну, в результаті якої завжди перемагає Добро. і хоча малий Олівер на почігі ку твору ще не знає, що таке Добро, проте всім своїм дитячим сердечком відчуває, що таке Зло. Навіть сторонні люди помічають, яка печать страж дання і відчаю лежить на чолі дитини: “Може він ніколи не знав ні материнської ласки, ні тепла домашнього вогнища. Може злигодні, знущання, голод звели його з людьми, які примусили його красти…”)
2. Внутрішній опір Олівера Твіста брудним вчинкам недобрих людей. (Наївнії
Дитина, котру пригріло сумнівне
3. Торжество Добра над Злом – логічне завершення пригод Олівера Твістп
(У фінальній частині роману все те, що задумав автор і на що очікув;іли мільйони читачів, звучить як всегіеремагаючий гімн Добра, а сам автор піл сумовує написане кількома лаконічними рядками про те, що рано чи пізно людина розпізнає носія Зла, який хизується своїм презирством до інших І доводить свою правоту, підкріплюючи нажитим золотом, сріблом. Людини ця дізнається, що вся його мудрість – безумство в порівнянні З “чистим і простим серцем”.)
ІІІ. Джон Голсуорсі про життєздатну силу творів Ч. Діккенса. (Відомий письменник Джон Голсуорсі написав про творчість свого співвітчизника: “Яке багатство, яка життєвість, який розмах і простір! Яка незмірна сила, які безладні розсипища скарбів!.. Направду всеосяжне Діккенсове серце, його чудовне співчуття до людей – ось причини, чому його твори нині живі не менше, ніж у ті дні… коли ми не знали кращого! Хоч скільки шукайте, а на цих сторінках ви не знайдете нічого, що б не вилилося з прекрасного шляхетного серця, яке ненавиділо підлість і жорстокість… Яка в усьому цьому душевна мудрість, і як тонко вмів письменник проникати крізь зовнішні оболонки явища й непомильно знаходити його пульс”.)