Степан Трохимович – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Біси”

Схожі твори:

1. Ієшуа Га-Ноцрі центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Образ Ісуса Христа виникає на перших сторінках роману в розмові двох співрозмовників на Патріарших ставках, один з яких, молодий поет Іван Бездомний, склав антирелігійну поему, але з поставленим завданням не впорався. Ісус у нього вийшло цілком живий, а треба було довести, що його не існувало зовсім, “що всі розповіді про нього прості вигадки, звичайнісінький міф”. […]...
2. Центральний персонаж роману Дж. Джойса “Улісс” Бик Малліган центральний персонаж роману Дж. Джойса “Улісс” (1921). Б. М. – Це антагоніст Стівена Дедала. Вони разом живуть у вежі Мартел-ло. Б. М. розігрує з себе кращого друга Дедала, його заступника, але при цьому відчуває до нього заздрість. Між ними існує інтелектуальне суперництво, в якому Б. М. прагне виграти, використовуючи прийом “зниження” супротивника через […]...
3. Лорелея центральний персонаж романтичної поезії Лорелея (нім. Lore Lay) – центральний персонаж романтичної поезії. Міфологічний прообраз: Л. – діва-чародійка, річкова фея, героїня німецьких народних легенд. Ім’я Л. походить від назви крутої кручі. Лурлей (Lurlei) на Рейні поблизу Бахараха. Ця назва, буквально означало “сланцева скеля”, пізніше було двічі переосмислено: спочатку як “сторожовий скеля”, а потім як “скеля підступності”. Лурлея згадується в […]...
4. Іван Карамазов – герой роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови” Один з трьох закононароджених синів поміщика Федора Павловича Карамазова. І. К. з’являється в чорнових записках Достоєвського під іменами “Іван Федорович”, “вчений”, “вбивця”. Останнє вказує на ідейну концепцію роману: справжній батьковбивця НЕ Смердяков, а богоборець І. К. (Цієї точки зору дотримувалися О. С. Долінін і К. В. Мочульський). Однак спочатку не виключалося, що саме І. К. […]...
5. Гомункулус – центральний персонаж другої частини трагедії Й. В. Гете “Фауст” Винахід Г., людиноподібної істоти, вирощеного в колбі шляхом хімічних реакцій, – коронна ідея середньовічної алхімії, що володіла умами протягом кількох століть. Данина цієї ідеї заплатили чи не всі представники “магічного природознавства”, в їх числі – Парацельс, з працями якого Гете був добре знайомий. У трагедії творцем Г. виявляється учень Фауста, Вагнер, який опанував науку “кристалізувати, […]...
6. Петя Трофімов центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Чехов нібито іронічно ставився до Петі Трофимову, зобразив його “недотепою” і тим самим висловив своє скептичне ставлення до революційного руху. Таку думку абсолютно необгрунтовано. Для того щоб зрозуміти це, треба згадати, хто і за яких обставин назвав Петю “недотепою”. Це говорить Раневська, роздратована тим, що Петя відверто висловив несхвалення її зв’язку з незначним і нечесним […]...
7. Лебядкіна – героїня роману Ф. М. Достоєвського “Бєси” Марія Тимофіївна, Хромоножка. Роль Л. у романної інтризі склалася на підготовчому етапі роботи, як тільки головний герой утвердився в демонічному статус і був піднятий на “безмірну висоту”: Князь (Ставрогіна), таємно повінчана з кульгавою і убогою жінкою, сестрою вічно п’яного відставного офіцера (який її експлуатує і б’є), готується привселюдно оголосити про свою ганебної таємниці; Гнат Лебядкін, […]...
8. Задум роману Достоєвського “Злочин і покарання” Задум “Злочини й покарання” виник у Достоєвського на основі глибокого осмислення самих живих, самих злободенних явищ, характерних для російської дійсності середини 60-х років. Ріст убогості, проституції, карних злочинів, зсув моральних норм, “хиткість у поняттях”, егоцентризм і анархічне свавілля буржуазних ділків і крайня безпорадність “принижених і ображених”, здатних тільки до стихійного й індивідуалістичного бунту,- всі ці […]...
9. Знедолені, пригнічені та ображені герої роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвський описує страшну картину життя людей Росії середини XІX ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та здавленим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворян. Зміст твору був продиктований самою дійсністю. Події, описані у романі, відбуваються в Петербурзі. Це місто “вуличних дівчат”, […]...
10. Герой роману Ф. М. Достоєвського “Ідіот” У романі “Ідіот” Достоєвський підбивав підсумок многим своїм міркуванням про християнство, про особистість Христа й долі його навчання в миру. “Головна думка роману, – писав Достоєвський, – зобразити позитивно прекрасну людину”. Перераховуючи кращі зразки світової літератури, на які він орієнтувався, Достоєвський говорить, що єдине “позитивно прекрасна особа” для нього Христос. І ще Дон Кихот, але […]...
11. Гуманізм роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” “Свавільне вбивство навіть останнього з людей, самого злобливого з людей не дозволяється духовною природою людини… Вічний закон вступив у свої права, і він (Розкольників) потрапив під його владу. Христос прийшов не порушувати, а виконувати закон… Не так надходили ті, які минулого справді велик і геніальними, які робили великі діяння для всього людства. Вони не вважали […]...
12. Принижені і ображені (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Ф. М. Достоєвського – це “психологічний звіт одного злочину”, що зробив бідний студент Родіон Раскольников, який вбив стареньку-процентщицу. Однак у романі мова йде про незвичайний карний злочин. Це, якщо так можна виразитися, ідеологічний злочин, а виконавець його – злочинець-мислитель, вбивця-філософ. Він вбив лихварку аж ніяк не в ім’я збагачення і навіть не заради того, […]...
13. Жанрова своєрідність роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М По жанрі “Злочин і покарання” (1866) – роман, головне місце в якому займають соціальні й філософські проблеми сучасної письменникові російського життя. Крім того, в “Злочині й покаранні” можна відзначити жанрові ознаки: детектива (читач із самого початку знає, хто вбивця баби процентщици, але детективна інтрига зберігається до кінця – зізнається Розкольників, потрапить у пастку слідчого Порфирія […]...
14. Людське і нелюдське в бунті героя роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році великим російським письменником Ф. М. Достоєвським. Цей добуток відтворює життя міської бідноти, відбиває ріст соціальної нерівності, злочинності. Основний мотив роману – це падіння моральності. У своєму добутку Ф. М. Достоєвський розповідає про людей, що живуть напруженим духовним життям, які болісно, завзято шукають істину. Письменник показує життя […]...
15. Життя знедолених, пригнічених і ображених на сторінках роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбільш складних творів російської літератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини ХІХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворянах, “мешканців темних куточків”. До нього ніхто не писав таких книг, […]...
16. Життя знедолених, пригнічених і ображених на сторінках роману Достоєвського «Злочин і кара» У романі «Злочин і кара» Ф. М. Достоєвський описує страшну картину життя людей Росії середини ХІХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та здавленим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворян. Зміст твору був продиктований самою дійсністю. Події, описані в романі, відбуваються в Петербурзі. Це місто «вуличних дівчат», […]...
17. Жанрові особливості роману Достоєвського “Злочин і кара” Жанрові особливості такого проблемного роману Достоєвського, як “Злочин і кара” не можна визначити однозначно. І не тільки тому, що це твір складний щодо свого задуму і об’ємний навіть в кількісному відношенні. Наприклад, про роман Л. Толстого “Війна і мир”, при всій його масштабності, можна категорично твердити, що це роман-епопея. Про “Анну Кареніну” Толстого можна без […]...
18. Переказ роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М План переказу 1. Неясні думки Раскольникова. 2. Його знайомство з Мармеладовим. 3. Лист із будинку, з якого герой довідається, що його сестра Дуня оклеветана Свидригайловим і Лужин хоче на ній женитися 4. Сон Раскольникова, у якому виразно представляється ідея вбивства. 5. Розкольників убиває бабу-процентщицу і її сестру. 6. Нервова хвороба Родіона після вчиненого. 7. Знайомство […]...
19. Основні мотиви роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Оповідальна структура роману Достоєвського “Злочин і покарання” достатня складна. У центрі роману – теорія головного героя, Раскольникова. Навколо лінії головного героя складно взаємодіють, переплітаючись, сюжетні лінії інших персонажів. У добутку безліч символічних пейзажів, інтер’єрів, художніх деталей. Крім того, у єдиний значеннєвий вузол стягнуто кілька різних мотивів роману, кожний з яких по-своєму реалізується всюжете. По-перше, це […]...
20. Твір на тему: “Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського “Злочин i кара” У романах Достоєвського майже всі провідні герої є ідеологами. А тому героя свого роману “Злочин і кара” Родіона Раскольникова Достоєвський наділив духовними двійниками – Свидригайловим і Лужиним. Ці образи уособлюють “темну” сторону особистості головного героя, концентрують у собі його пороки, що дозволяє читачеві отримати максимально вірне уявлення про особистість і характер Раскольникова. Достоєвський показує нам […]...
21. Переказ роману Ідіот Достоєвського Ф. М План переказу 1. Князь Мишкін по дорозі в Петербург знайомиться із сином купця Парфеном Рогожиним. Портрет Настасьи Пилипівни. 2. Знайомство Мишкіна із сім’єю Епанчиних. Історія Настасьи Пилипівни. 3. Князь поселяється в Иволгиних і знайомиться з усім сімейством. 4. Приїзд шумної компанії з Настасьей Пилипівною в будинок Иволгиних. 5. Вечір у будинку Тоцкого: Настасья Пилипівна відмовляється […]...
22. Символіка назви роману Ф Достоєвського “Злочин і кара” Роман видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського був написаний у 1866 році і присвячений він складним соціальним, філософським та морально-етичним відносинам у суспільстві того часу, які хвилювали не тільки письменника, а й представників більш прогресивної частини людства. Уже сама назва твору досить символічна і примушує читачів замислитися, чому Ф. М. Достоєвський назвав свій твір саме […]...
23. Твір на тему: “Соціальні ідеї роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Роман ” Злочин і кара” належить до тих великих творів світової літератури, значення яких зростає для кожного наступного покоління. Образ Родіона Раскольникова став вічним супутником людства, бо на його прикладі Достоєвський поставив питання про шляхи розвитку людської особистості в переломних історичних умовах. А оскільки кожна епоха є по-своєму переломною, причини морального бунту героя Достоєвського викликають […]...
24. Твір на тему: “Суперечливість теорії крові по совісті та образу Родіона Раскольнікова з роману Федіра Достоєвського “Злочин і кара” Теорія крові по совісті була створена головним героєм роману Федіра Достоєвського Родіоном Раскольніковим. Згідно з нею людина має право пролити кров, тобто вбити іншу людину в деяких випадках, якщо це продиктовано ідеалами певного часу. При цьому протягом роману головний герой стикається з великою кількістю проблем, що наштовхує на думку про його неготовність повною мірою відповідати […]...
25. “О, люди, люди!” (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість творів цього автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання неспішне, але воно тримає читача у постійній напрузі, змушуючи вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини XІX століття. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним і […]...
26. Вічна суперечка добра і зла (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Питання гріха і чесноти – одне з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагався знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якою чеснота стає гріхом. Кращі зразки такого аналізу можна знайти, […]...
27. Васильченко Степан Васильович Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище Панасенко) народився 8 січня 1879 р. у містечку Ічня на Чернігівщині у сім’ї ремісника-шевця. У 15 років вступив до Коростишівської вчительської семінарії, яку закінчив через два роки. Потім вчителював на Київщині та Пол­тавщині. У 1904 р. С. Васильченко навчався в Глухівському учительському інституті. За виступ проти місцевої влади письменника переслідували. […]...
28. Степан Васильченко – співець трудового народу Народ, на мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів. С. Васильченко Теми й сюжети для своїх творів Степан Васильченко брав із життя народу, яке добре знав. З оповідань та повістей письменника постають селяни-бідняки, а також типові постаті сільських інтелігентів, передусім учителів. Тематика творів письменника багатогранна, як і сама дійсність, […]...
29. Тема “Маленької людини” у добутках Ф. М. Достоєвського Тема “маленької людини” вперше була порушена у творчості О. С. Пушкіна (“Станційний доглядач”), М. В. Гоголя (“Шинель”), М. Ю. Лєрмонтова (“Герой нашого часу”). Імена героїв добутків цих видатних письменників – Самсон Вирін, Акакій Акакієвич, Максим Максимич – стали загальними, а тема міцно увійшла в літературу. Ф. М. Достоєвський є не просто продовжувачем традицій у російській […]...
30. Твір на тему: “Кожна людина – носій власної філософії, цілий світ. За мотивом роману Федіра Достоєвського “Злочин і кара” Федір Достоєвський і його творчість знамениті не тільки яскравим і глибоким відображення філософських проблем його часу, а й унікальними за своєю детальністю і ретельністю описами поведінки та характерів головних героїв творів. Досить детально досліджується внутрішній світ героїв роману “Злочин і кара”. Показані не тільки одномоментні мотиви діяльності людей, але і їх розвиток та психологічні зміни. […]...
31. Аналіз вірша Пушкіна “Біси” Як величезне узагальнення переживань Пушкіна того часу, переведених на специфічно образну мову мистецтва, виникав вірш “Біси” (1830) – своєрідний підсумок пушкінських роздумів про моторошне життя миколаївської, Росії. Первісні начерки говорили про подорожанина в третій особі: Подорожанин їде в чистому полі Подорожанин їде в темному палі Подорожанин їде в білому полі У зв’язку з необхідністю реалістично […]...
32. Твір на тему: “Мета виправдовує засоби. За мотивом роману Федіра Достоєвського “Злочин і кара” Відомий вислів “мета виправдовує засоби” використовувався багатьма філософами і громадськими діячами, вперше ж його вжив Ніколо Макіавеллі. Суть цієї фрази зводиться до того, що в деяких випадках дозволяється робити багато чого або навіть все, якщо в кінцевому підсумку це призведе до успіху. Деякі аспекти цього висловлювання були проаналізовані і в романі Федіра Достоєвського “Злочин і […]...
33. Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка І. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) ІІ. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки з рідним краєм – головний мотив творчості […]...
34. Відповіді до теми: творчість Ф. Достоєвського 1. Що нового вніс Достоєвський у зображення “маленької людини” ? Вдумливі й уважні читачі побачили у творчості Ф. Достоєвського продовжен­ня гуманістичних традицій Пушкіна та Гоголя, які теж писали про долю “малень­кої людини”. Але новаторство Достоєвського полягало в тому, що на відміну від, скажімо, Гоголя, він розкрив складний, багатий духовний світ “маленької”, задав­леної життям людини. Достоєвський […]...
35. Лужин і Свидригайлов – породження капіталізму (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Для Ф. М. Достоєвського капіталізм – це суспільство, де є не тільки просто багаті і бідні, але і люди, які абсолютно втратили себе в цьому житті, які вже ніколи не піднімуться з дна. Прикладом може служити хоча б родина Мармеладових. У крику Катерини Іванівни, у її розповіді про минуле життя вкладена гірка правда про людей, […]...
36. Короткий зміст роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ Частина перша Дія відбувається жарким задушливим летом у Петербурзі. Родіон Романович Розкольників, що кинув навчання студент, живе в тісній комірці в убогості. Щоб відтягнути час плати за квартиру, уникає господарки. Розкольників несе в стан годинники бабі-процентщице, Алене Іванівні, що живе зі своєю зведеною сестрою. У голові його зріє план убити бабу. У […]...
37. Степан Васильченко – письменник-новеліст Степан Васильченко – письменник-новеліст І. Життя та доля С. Васильченка. (Степан Васильченко – це літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка (1879-1932 рр.)- С. Васильченко – людина високої моральної краси, на долю якої випало багато випробувань. Навчаючись у Глухівському учительському інституті, пішов учителювати. Отак і прожив життя, працюючи вчителем і пишучи твори, бо мав особливий дар: бачити […]...
38. Твір по романі Достоєвського “Принижені й ображені” Назва першого роману, написаного Достоєвським після каторги – “Принижен і ображені” (1886), повинне було нагадати читачам про “Бідних людей”. Тут також на першому плані зображення протиріч великого міста, ясно звучить моральний протест проти гноблення й переслідування “маленьких людей”, принижених і ображених багатими й знатними. У новому романі сполучається злободенна суспільно-політична проблематика з питаннями морально-філософськими. Традиційна […]...
39. Жанрові особливості романів Достоєвського Розуміння Достоєвським сутності мистецтва було причиною створення особливих форм реалістичної творчості. Твори Достоєвського – свідоцтво того, що він поєднував у собі як митець силу геніального психолога, інтелектуальну глибину мислителя та пристрасність публіциста. У творах письменника реалістичні сцени страждань поєднуються з філософською символікою, публіцистичні газетні факти – з фантастикою, логічні абстраговані категорії – з інтуїтивістськими елементами, […]...
40. “Зневажені та скривджені в романі Достоєвського “Злочин та кара”” Видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського з задоволенням читають і сьогодні, його знає увесь світ. Його творчість, як і особистість письменника, геніальна та суперечлива, визиває багато суперечок і понині. Письменник був реалістом, знавцем життя, психологом і провидцем, та гуманістом, який у своїх творах звинувачує соціальне зло та суспільну несправедливість. Разом з тим, Ф. М. Достоєвський […]...