Сонячні кларнети – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту
І. Становище української літератури на час виходу збірки “Сонячні кларнети”. (Рік видання збірки – 1918-й. В Україні ішла громадянська війна. Держава щосили намагалася стати незалежною, вибороти давно очікувану волю. Найталановитіші, най прогресивніші сили літератури або передчасно зійшли в могилу (Леся Українка, М. Коцюбинський), або були розчавлені обставинами (В. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина, О. Кобилянська). Натомість у літературу рвалося декадентство, яке отруювало мистецьку молодь.)
ІІ. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети”
1. Історія створення збірки. (Збірка створювалася щонайменше протягом чотирьох років. Вірші, що увійшли до книги, попередньо друкувалися у періодиці: 1914 року у журналі “Сяйво” вийшли вірші “Гаї шумлять”, “Гаптує дівчина”; 1915 року у журналі “Основа” – вірші “Десь на дні мого серця”, “Душа моя – послухай…”, “Молодий я, молодий…”, “Як не горю – я не живу”.)
2. Три тематичні групи віршів збірки. (Збірка “Сонячні кларнети” – це три частини одного цілого.
Перша частина належить
3. Алегоричні образи у творах збірки. (П. Тичина часто використовував фольклорну символіку, щоб передати своє бачення світу. У його творах образи “ранньої весни-провесни”, “Ясного Сонечка”, “ласкавого Легіта-Теплокрила” уособлюють в собі народні уявлення про щасливе життя. Їм протистоять “лукавий Сніговій”, “Сніговій-Морозище”, які хотіли, щоб ясне сонечко “та по-зимньому ісходило”, а земля і люди були засипані снігом і скуті морозом. Та “ласкавий Легіт-Теплокрил” летить, співає, до всіх “по-рідному промовляє”. Цей вітер несе радісну звістку про весну.)
4. Розуміння ліричним героєм збірки Всесвіту. (Всесвіт для ліричного героя збірки перестав бути Божим володінням:
Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух –
Лиш Сонячні Кларнети.
Космос для нього сповнений танцями, музикою, ритмом. Галактики нестримно рухливі, світлі, осяяні, безмежні в просторі і часі. Герой відчуває, як “горять світи, біжать світи”, він чує “музичну ріку” плину у Всесвіті.)
ІІІ. “Сонячні кларнети” Павла Тичини – це божественний пафос, у якому серце поета б’ється в унісон із Всесвітом. (У книзі “Сонячні кларнети” молодий Тичина висловив своє розуміння життя, кохання, гармонії природи, Всесвіту. Ліричний герой збірки захоплено поривається у незвідані світи, намагається все зрозуміти, все обняти і з усім злитися воєдино. Поезія зачаровує читача пульсом світового життя, розмаїттям барв, пристрастю, трепетом, бурею людських почуттів.)
Схожі твори:
- “Сонячні кларнети” П. Тичини – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту Уже своєю першою збіркою “Сонячні кларнети” Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Вона вийшла друком у 1918 році. У віршах її поєдналися дві музи – Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. Внесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває […]...
- Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла в 1918 році. До неї ввійшли твори, написані в 1910-1917 роках. Усі вони об’єднані спільним настроєм, темою та ідеалом. Пристрасна любов до природи, пильне вдивляння в людські душі, відчуття гармонійного зв’язку між душею поета та Всесвітом – цим сповнені вірші “Сонячних кларнетів”. Якщо порівняти цю збірку з […]...
- Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети’ Павла Тичини Збірка “Сонячні кларнети” (1918) стала етапною подією в українській літературі. Л. Новиченко назвав її одним із наймузикальніших творінь у світовій поезії. Світ “Сонячних кларнетів” сповнений і дзвінких, і пастельних барв та звуків. Світлові і звукові барви творять світлову музику сонячних кларнетів, які, за визначенням одного із дослідників П. Тичини А. Ніковського, нагадують “щось подібне до […]...
- Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини «Сонячні кларнети» Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи («Розкажи, розкажи мені, поле…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Не бував ти у наших […]...
- Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне поезіям збірки “Сонячні кларнети”, яка […]...
- Ідейно-тематичне багатство збірки Тичини “Сонячні кларнети” Образ “сонячних кларнетів” – це не тільки символ краси вічно юної, сповненої барв і музики природи, а й втілення прагнень до сього сонячного, радісного, життєдайного, овіяного молодістю. Образ сонця, як джерела життя на землі, сили, що дарує людям радість, виражає мрію поета про щасливе життя. А коли співець бачив людське лихо, коли сум огортав його […]...
- Ідейно-тематичне багатство збірки «Сонячні кларнети» Народна мудрість вчить: людина народжується двічі: перший раз – коли появляється на світ, другий – коли вона стає трудівником. Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою «Сонячні кларнети», яка принесла йому славу і визнання. Вона ознаменувала появу нового таланту, яскравої художньої індивідуальності. У літературну ниву вийшов поет-лірик, котрий своєю майстерністю, щирістю і задушевністю, […]...
- Ідейно-тематичне багатство збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Сум серце тисне: сонце” пісне! – В душі я ставлю – вас я славлю. П. Тичина Народна мудрість вчить: людина народжується двічі: перший раз – коли появляється на світ, другий – коли вона стає трудівником. Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою “Сонячні кларнети”, яка принесла йому славу і визнання. Вона ознаменувала появу […]...
- Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) Назвавши свою збірку “Сонячні кларнети”, П. Тичина підкреслює мелодійність, музичність своїх віршів, відзначає близькість лірики до музики. У віршах цієї збірки поет відбиває лише переживання і настрої, навіяні природою, коханням, власними роздумами. У вірші “Розкажи, розкажи мені, поле…” ліричний герой і пейзажний малюнок вірша злилися воєдино в гамі найніжніших мінорних почуттів. Розкажи, розкажи мені, поле: […]...
- Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети” Павла Тичини Перша поетична книжка Павла Тичини, що вийшла друком 1918 р., отримала назву “Сонячні кларнети”. Образ-символ сонячних кларнетів якнайкраще втілює сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Ним поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла і світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою в найуніверсальнішому її значенні. “Душа […]...
- Хай звучать сонячні кларнети (За поезією П. Тичини) Доля поетів-новаторів складається не обов’язково трагічно, але завжди непересічно. Павло Тичина зумів поєднати у своїй творчості традиційні мотиви української лірики з найновішими принципами поезії XX століття. Багато що заважало Тичині цілком віддатися ліриці: час, а також і носії влади вимагали свого. Але саме ліричні вірші принесли Тичині славу співця життя й краси. “Арфами, арфами…” – […]...
- Ліричний герой збірки поезій Павла Тичини “Сонячні кларнети” Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей своїми дарами. Не поскупилася вона на них, коли наділяла мистецькими здібностями сина сільського дяка з-під Чернігова Павла Тичину. Співочий талант поєднався з винятковими музичними здібностями, а його захоплення живописом поступилося лише перед поетичним даром. Так на літературному небосхилі України спалахнула зірка, що за силою і красою свого […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі Ще в юності майбутній поет дав собі клятву піти “на муки за народ” і залишився їй вірним все своє життя. Про це свідчать вірші, які я хочу взяти за основу при розкритті теми запропонованого твору. На думку перш за все прийшли поезії, присвячені Н. К. Сигиді (збірка “Пролісок”). їх близько двадцяти. Поет доносить до нас […]...
- До розуміння авторського задуму повісті Джека Лондона “Біле Ікло” Розкажіть про Відона Скотта, який став третім господарем Білого Ікла. Визначте його головні риси. На яких засадах і чому саме так він вирішив будувати свої стосунки з Білим Іклом? Які методи для цього використовував Відон Скотт? Чим вони відрізнялися від методики, приручення” Сивого Бобра та Красеня Сміта? Поміркуйте, чому Білим Іклом володіють люди саме у […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі (за віршами Грабовського) П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними Гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його творчості; поет відчував, що має жити для рідної землі, служити їй своїм словом. Ще в юності майбутній поет дав собі клятву […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти Мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовський присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З […]...
- Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. А. Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З […]...
- Поетичне вираження любові до землі в поезії Максима Рильського Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдеш битим шляхом, а навколо розляглися безмежні поля України. Творчість його невичерпна. Кожному, хто діткнеться поезії Максима Рильського, впадає в око палка любов до життя, жагучий потяг до єднання з людьми та природою. Його поезія оспівує духовне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю, У творчості поета […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй ціна. Це […]...
- Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв’язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. […]...
- Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої […]...
- Давайте писати твір. Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. Грабовського Українська земля щедра на таланти, на вірність синів. Тому і народила вона полум’яного патріота Павла Грабовського. Здається, що з молоком матері всмоктав він у себе велику любов до рідної землі, до українського народу. Грабовський жив його думками, серед яких одна найбільше ятрила змучене серце поета – думка про волю. З нею він засинав, з нею […]...
- Поетичне вираження любові до матері-землі у творах М. Рильського Сто років – поважний вік. Але не для поета. Його душа молода. І навіть коли постаріє та згасне тіло – душа молодітиме. Адже душа – вічна! Нещодавно незабутньому Максимові Тадейовичу виповнилося сто. Пишу без частки “б”, бо хіба думаємо ми, відкриваючи томик його поезії, про те, що нема вже між нами ювіляра… На білу гречку […]...
- Поетичне вираження любові до рідної землі в поезії Рильського Максим Тадейович Рильський був і визначним ученим-етнографом, і перекладачем, і публіцистом, і громадським діячем. Але найяскравіше його багатогранний талант знайшов свій вияв у поезії. У віршах Максима Рильського гармонійно врівноважились і емоції, і раціоналізм, і філософська вагомість. Друга світова війна сколихнула весь народ, загострила почуття патріотизму в кожного справжнього громадянина, яким був і Рильський. На […]...
- Твір на тему: “Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського” Небагато відміряла для поету, який все своє свідоме життя боровся за звільнення рідного народу. Цей поет – Павло Грабовський. Поетична творчість Грабовського продовжує традиції “Невольничої поезії” Шевченка, “Тюремних сонет” Франка. Творилась ця поезія в умовах в’язниць, де поет провів більшу частину життя. За що боровся Павло Грабовський? Відповідь – у його поезіях. Про що б […]...
- Моє розуміння філософського сенсу твору Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес” Новела-казка Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”, поєднуючи два світи – казковий і реальний, розкриває багато глибоких філософських тем. Це й боротьба добра зі злом, і проблема людини й природи, тема кохання і буденності. Казка – фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло – це […]...
- Поезія А. Рембо і поезії У. Уітмена (в пошуках гармонії зі світом) Чому в світі так багато поетів? Хіба не все ще сказано? Можливо, і багато, тому, що кожен поет додає до всесвітньої скарбниці поезії щось неповторне. І ми відчуваємо: без цих слів не можна цілком розуміти світ. Вірші Артюра Рембо – це сповідь людини, яка відчуває своє “я” контрастом у світі. Все, що він робив, як […]...
- Сенс авторського задуму Булгакова “Майстер і Маргарита” В його творах вияви містичного досить різноманітні: від змалювання образів представників демонічного світу до символічних сновидінь героїв, від фантастичних елементів і неймовірних подорожей у минуле та майбутнє – до фантасмагоричних картин і вертепу, феєрії, фарсу. Містика Булгакова насичена філософською проблематикою. Роман, у якому наявні філософські проблеми, ідеї: наприклад, яке призначення людини у цьому світі? Яке […]...
- Поетичне “я’ поезій В. Маяковського Про поезію Маяковського найчастіше сперечаються, тому що непросто прийняти його вірші й зрозуміти – надто вже вони незвичайні. Але це – справжня поезія, тому що вона сповнена виразних і естетично переконливих художніх образів, які передають мінливість і багатство навколишнього світу. Яке ж поетичне “я” цього поета? Перш за все воно яскраво виражене, як годилося футуристові. […]...
- Новела “в житах” – пошуки порушеної гармонії Історія написання твору Уперше надруковано у львівському журналі “Нова культура” (1922, № 2). Виправлену й відредаговану автором новелу опубліковано в журналі “Життя й революція” (1925, № 6-7). Отож датою першодруку вважають 1925 р. Журнал “Життя й революція” виходив у Києві в 1925-1934 рр. 1924 р. М. Рильський писав: “Григорій Косинка весь виявляється на естраді, коли […]...
- Поетичне слово славетного прозаїка (За віршами Пантелеймона Куліша) Пантелеймон Куліш відомий передусім як прозаїк, засновник жанру історичного роману в українській літературі. Але перу цього автора належить і чималий поетичний доробок. Особливу увагу привертають твори, які ввійшли до збірки “Хуторна поезія”: “До кобзи” і “Рідне слово”. Назва збірки “Хуторна поезія” є образною: Куліш наголошує на тому, що вірші, вміщені в збірці, написані саме народною […]...
- Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Вірш “Пророк” був написаний у липні-вересні 1826 року після сумнозвісних подій – страти п’яти керівників декабристського повстання. В основі вірша традиція алегоричного використання біблійних мотивів, де образ співця синонімічно наближувався до образу біблійного пророка. Такі образи вже зустрічалися у попередніх віршах О. Пушкіна, зокрема у вірші “Наслідування Корану”. Пророк […]...
- Штрихи до розуміння постаті Осьмачки Тодось Осьмачка – один з тих українських письменників, життя і творчість яких глибоко та всебічно не досліджена. Зазвучавши віршами на початку 20-х років, він почав друкуватися у 1922 (збірка «Круча»), після чого в довоєнні роки побачили світ ще декілька збірок автора: «Скитські вогні» (1925), «Клекіт» (1929), «Сучасникам» (1943), «Китиці часу» (1953), «Із-під світу» (1954). Всього […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Мистецтво молодого П. Тичини Павло Григорович Тичина прийшов у літературу на зламі епох. Кінець XІX – початок XX століття був позначений усталеною ідеологією в літературі і водночас пошуками нових мистецьких засобів. Письменники старшого покоління обстоювали думку про те, що література має зображувати реальних людей і реальні події. На противагу теоріям віддзеркаленого зображення життя приходять пошуки нових форм, нових моделей […]...
- Творчість Йосипа Бродського як унікальне поетичне явище XX століття Йосип Олександрович Бродський народився в сім’ї ленінградських журналістів. До 15 років він навчався у школі, а потім працював, змінивши ряд професій, у геологічних експедиціях в Якутії і Казахстані, на Білому морі і Тянь-Шані, був фрезерувальником, геофізиком, санітаром, кочегаром. Водночас займався літературою. “Я змінював роботу, – говорив він, – тому що якомога більше хотів знати про […]...
- Пошуки порушеної гармонії в житті людини (за твором “В житах”) Талановитим митцям даровано дві долі: прижиттєву й посмертну. Перша для Григорія Косинки склалася трагічно: він був одним із багатьох, кого в розквіті сил було знищено сталінською системою. Письменника цькували, методично й наполегливо підводячи до прірви: або самогубство, або арешт (а це теж смерть, бо тоді письменники не поверталися з таборів ув’язнення). Сам Косинка якось написав: […]...
- Досягнуте розуміння характеру народної казки до 40-му рр 19 століття У 1821 року з’являється “Словник давньої і нову поезію” М. Осголопова, щось на кшталт літературної енциклопедії – тут міститься стаття і казці. У ній вперше робиться спроба відмежувати казку з інших жанрів: від роману, поеми і притчі, т. е. Саме з тих жанрів, із якими її, як ми бачили, об’єднували. Бовдурів дає вже й визначення […]...
- Людина у пошуках гармонії зі світом (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Коли людина почувається щасливою? Коли має добре здоров’я? Коли має багато грошей, землі, майна? Коли кохає? Усе так, але й цього замало. Знайти своє місце у всесвіті через опанування гармонії – чи не це головне прагнення героїв повісті “Тіні забутих предків”! А всесвіт великий, тільки комусь досить з нього й частки, як Палагні, для якої […]...
- Моє розуміння змісту новели “Іntermezzo” та її назви Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел – “Іntermezzo”. Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко не осмисливши кожну частину, неможливо. Але зрозумівши, відразу […]...