Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети”

Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла в 1918 році. До неї ввійшли твори, написані в 1910-1917 роках. Усі вони об’єднані спільним настроєм, темою та ідеалом.

Пристрасна любов до природи, пильне вдивляння в людські душі, відчуття гармонійного зв’язку між душею поета та Всесвітом – цим сповнені вірші “Сонячних кларнетів”.

Якщо порівняти цю збірку з музичним твором, то основна тональність її – мажорна. Сонячні кларнети

– символ оновлення, світлого майбутнього, весни людства, в яку вірив поет.

Картини

природи у віршах збірки сповнені вируючого руху, могутності, яскравих барв та звуків. Громи грають арфами, дощ ллється та плаче перламутром, а в коханої вії, як колос.

Жива природа відчуває, що не Зевс, не пан, не святий дух, а матеріальна енергія космосу живить усе навкруги. І це теж містить символіку сонячних кларнетів. Природа в Тичини не самотня й байдужа, вона описується через сприйняття людини, гармонійно відгукується до її душі. Радісне передчуття, що охоплює людину навесні, втілюється в зелені шуми гаїв, буяння квітів, живі струмки, блакить неба. Ліричний герой Тичини відкритий до усієї землі, він не вищий і не нижчий

за природу, він – суттєва деталь світової гармонії. Тому небо в нього наповнюється думами, наче море кораблями, день облітає, мов мак, серце коханої – поле у жовтні, а кохання, коли воно відкривається людині, мов сонце зігріває природу:

Ах, це десь весна танцює,

Розтопивши білу кригу! –

Переповнений любов’ю,

Я відкрив кохання книгу.

Ліричний герой “Сонячних кларнетів” – молодий романтик, що шукає себе, радісно вдивляючись у життя. Вічною весною сповнені вірші Тичини, світлою кришталевою музикою.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Значення анни кареніної.
Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети”