Смішне і трагічне в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук”
Комедія Фонвізіна “Недоук”, яку відокремлюють від нашого часу два століття, хвилює нас і сьогодні.
У комедії показана проблема виховання справжнього громадянина. Адже тут, по зауваженню першого біографа Фонвізіна, автор “уже не жартує, не сміється, а обурюється на порок і таврує його безпощадно, якщо ж і смішить, то тоді навіяний сміх не відволікає від вражень більш глибоких і сумних”. Адже “Недоук” не тільки осміював неуцтво, але й вказував на основне зло тодішнього життя: кріпосництво і сваволю влади.
Минули роки, кріпосне
У комедії стикаються, як і тепер, два світи з різними потребами, стилем життя і манерою мовлення, різними ідеалами. Протистояння ідей, що сповідують герої Фонвізіна, їхнє відношення до дітей дуже різні. І тепер, коли
Схожі твори:
- Смішне й трагічне в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Все це було б смішно, Коли б не було так смутно. М. Ю. Лєрмонтов. Останні чотири десятиліття XVІІІ в. відрізняються справжнім розквітом російської драматургії. Але класичні комедія й трагедія далеко не вичерпують її жанровий склад. У драматургію починають проникати добутку, не передбачені поетикою класицизму, що свідчать про назрілу потребу в розширенні границь і демократизації змісту […]...
- Образ Митрофана в комедії Д. Фонвізіна “Недоук” Имей сердце, имей душу, И будешь человек во всякое время. Д. Фонвізін Да отвяжись, матушка, как Навязалась! Д. Фонвізін. Недоук Комедія “Недоук” була написана наприкінці XVІІІ століття, але багато її проблем є актуальними, образи усе ще живі. І нехай трохи старомодний вигляд мають Стародум і Правдін, та багато що в їхніх монологах стосується й нашого […]...
- Тема виховання й утворення в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Тема виховання й утворення у дворянських сім’ях була однієї з актуальних у Росії на початку XІX століття. “У Росії домашнє виховання є саме недостатнє, саме аморальне; дитина оточена одними холопями, бачить одні мерзенних прикладів, сваволить або рабствует, не одержує ніяких понять про справедливість, про взаємні відносини людей, про щиру честь. Виховання його обмежується вивченням двох […]...
- Недоук Фонвізіна Д. И Комедія в п’яти діях Дія перше Пані Простакова, поміщиця, сварить лакея Тришку за те, що він до змови (зарученню) дядюшки Скотинина шив її ненаглядному єдиному синочку Митрофанушке каптан і жах як його обузил. Тришка виправдується: він на кравця не вчився. Простаковой дивно: навіщо треба вчитися? Чоловік боїться цю грубу, не стриману на мову й швидку […]...
- Скоти, що володіють людьми (за комедією Д. Фонвізіна “Недоук”) Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно. М. Лєрмонтов Д. І. Фонвізіну судилося жити в смутну епоху царювання Катерини ІІ, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за якою міг вибухнути тільки селянський бунт. Це лякало російську самодержицю, що намагалася лицемірною грою в законодавство зупинити зростаючий народний гнів. Поміщики-самодури відчували […]...
- Переказ Недоук Фонвізіна Д. И План переказу 1. Простакова незадоволена каптаном, що сли для її сина кравцем Тришкой. 2. Скотинин, брат Простаковой, мріє з корисливих спонукань женитися на Софії. 3. Софія одержує листа від свого дядька Стародума. Правдин при всіх читає його вголос. 4. Правдин у розмові з Милоном говорить про мету свого приїзду. 5. Софія й Милон зустрічаються Вони […]...
- Смішне і трагічне в образі Дон Кіхота Твір за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”. Пародія на лицарські романи XVІ століття побачила світ на початку XVІІ століття. Саме в цей час відомий іспанський письменник епохи Відродження Мігель Сервантес написав свій роман “Дон Кіхот”. Метою твору, за словами автора, було знецінення лицарських романів, які монополізували книжковий ринок XVІ столЯРгя. Замисливши […]...
- Коротка характеристика добутку Недоук Фонвізіна Д. И Це перша соціально-політична комедія на російській сцені. У комедії сполучаються яскраві й правдиві сцени з життя помісного дворянства й жагуча проповідь просвітительських ідей про обов’язки уряду, “прямого, чесного” громадянина. Органічно з’єднуючи осміяння з викриттям, Фонвізін зумів в окремому випадку з життєвого укладу поміщиків провінційної Русі розглянути величезне соціальне зло й засудити з іронією, сміхом, сарказмом […]...
- Смішне і трагічне в образі Дон Кіхота (за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Пародія на лицарські романи XVІ століття побачила світ на початку XVІІ століття. Саме в цей час відомий іспанський письменник епохи Відродження Мігель Сервантес написав свій роман “Дон Кіхот”. Метою твору, за словами автора, було знецінення лицарських романів, які монополізували книжковий ринок XVІ століття. Замисливши написати пародію на лицарський роман, Сервантес постійно вводить у свій твір […]...
- Біографія Фонвізіна Дениса Івановича Народився Фонвізін у багатій дворянській сім’ї в Москві. Спочатку виховувався в домашніх умовах під керівництвом батька. Потім учився в гімназії при Московському університеті, а потім – на філософському факультеті того ж університету. Уже в ранні роки пробудилися його літературні інтереси, він перевів з німецької мови байки датського просвітителя Гольберга, почав переклад вольтерівської трагедії “Альзира”. Залишив […]...
- Авторські ремарки в комедіях Фонвізіна У порівнянні із класицизмом попередніх десятиліть у комедіях Фонвізіна об’єктом осміяння стає не приватне життя дворян, як це було в Сумарокова й Лукина, а їх суспільна, службова діяльність і кріпосницька практика. Не задовольняючись одним зображенням дворянського “лихої вдачі”, письменник прагне показати і його причини, чого знов-таки не спостерігалося в п’єсах Сумарокова. У рішенні цього питання […]...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків (Митрофанушка) НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Митрофан Терентійович Простаків (Митрофанушка) – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про що повідомив Л. Н. Трефолев. […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
- Героїчне і трагічне у романі А. А. Фадєєва “Розгром” Твори про революцію і Громадянську війну, що вийшли в 1926-1927 роках, носили до певної міри підсумковий характер. У 1927 році вийшли два романи: “Розгром” Фадєєва та “Біла гвардія” М. Булгакова. Ці твори ставили гострі питання гуманістичного сенсу революції, полемізуючи один з одним. Автори цих романів належали в різних напрямах в російській літературі двадцятих років. Булгаков […]...
- Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова “Хамелеон” Перебіг подій в оповіданні “Хамелеон” (серед літа, у спеку базаром крокує поліцейський наглядач Очумєлов у супроводі городового; побачивши натовп, він прямує до нього, щоб з’ясувати, чому це зібрався народ; почувши, що Хрюкіна покусав собака, Очумєлов намагається з’ясувати, чий це собака). Майстерність Чехова-гумориста: 1. Чехов – майстер деталі (городовий при виконанні обов’язків крокує з решетом конфіскованого […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг […]...
- Трагічне кохання Лесі Українки За життя Лесі Українки вийшло три збірки її поетичних творів: “На крилах пісень”, “Думи і мрії” та “Відгуки”. Оцінюючи творчість поетеси, І. Франко виступив зі статтею про Лесю Українку, в якій писав: “Україна, на наш погляд, нині не має поета, що міг силою і різносторонністю свого таланта зрівнятися з Лесею Українкою”. Леся Українка мала різностороннє […]...
- Трагічне кохання поета І. Франка (за мотивами збірки “Зів’яле листя”) До недавнього часу І. Франко був відомий у першу чергу як письменник і громадський діяч. Уважалося, що ніжні почуття були не властиві цій людині із залізною силою волі. Робота, робота й тільки робота. Твори І. Франка видавалися сотні разів в Україні і за кордоном, зокрема в наш час вийшли 20- і 50-томні видання. Та спадщина […]...
- Трагічне і комічне в образі Дон Кіхота Лицарі минулого… Вони бентежать душі жіночої половини суспільства уже протягом кількох століть. Чи, може, то живе в наших душах туга за незнаною минувшиною, чи не вистачає сили і мужності в наших сучасниках. Юнакам же в обрисах попередніх епох увижаються лицарські турніри і славні звитяги. А славнозвісні кодекси честі! Чи й справді дотримувались їх воїни минулого, […]...
- Трагічне кохання “дівчини і легенди”. Дослідження життєвих колізій Марусі Чурай Скарби, відомі людині, класифікуються на дві групи: ті, що намертво лежать в землі, і ті, що йдуть від роду до роду, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня. Чомусь вважається, що авторів у народних пісень немає. їх просто пише народ. І як це можна уявити? Зібрався люд, сів “колом”, […]...
- Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Гюстав Флобер – це один з трьох великих реалістів Франції, чия творчість вплинула на розвиток усієї французької літератури ХІХ століття. Для його творчості є характерним особливий скептичний настрій, автор не бажає приймати реалії існуючого світу через їхню ницість і дріб’язковість і засуджує […]...
- Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника (“Камінний хрест”) Найвизначнішим майстром короткої реалістичної соціально-психологічної новели в українській демократичній літературі кінця XІX – початку XX ст. був Василь Стефаник. Письменник створив вражаючу за силою впливу на читачів картину з життя сільської бідноти та наймитів, розкривши конфлікти епохи і складні душевні переживання свого сучасника. Наскрізною темою творчості Стефаника було важке життя західноукраїнської сільської бідноти. Коли Стефаник […]...
- Твір на тему: Смішне й смутне в новелах О. Генрі О. Генрі – чудовий майстер гумору в американській літературі. Переважна більшість оповідань О. Генрі, по суті, присвячено самим звичайним явищам життя. Його герої спонукувані почуттям любові, дружби, прагненням робити добро, здатністю до самопожертви, тоді як негативні персонажі діють під впливом ненависті, злості, корисливості, кар’єризму. За незвичайним в О. Генрі зрештою завжди ховається звичайне. Письменникові властиве […]...
- Твір по літературі на тему: Смішне й смутне в новелах О. Генрі О. Генрі – чудовий майстер гумору в американській літературі. Переважна більшість оповідань О. Генрі, по суті, присвячено самим звичайним явищам життя. Його герої спонукувані почуттям любові, дружби, прагненням робити добро, здатністю до самопожертви, тоді як негативні персонажі діють під впливом ненависті, злості, корисливості, кар’єризму. За незвичайним в О. Генрі зрештою завжди ховається звичайне. Письменникові у […]...
- Москва в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Наприкінці зими 1824 р. в Москві поширилася чутка, ніби з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище товариство, зображене зло і карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник невипадково обирає місцем дії своєї п’єси московські вітальні. Колискою автора була аристократична Москва. Москва, що була освіченою, вільно думала, виховала його розум […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Чехова «Хамелеон» Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокус містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу «говорить» про своїх господарів: шинель одягнуто в […]...
- Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі Роман Г, Флобера «Мадам Боварі» – одне з найпомітніших явищ в літературі минулого століття. Вже сучасники автора визнавали, то це новий крок у розумінні людини і світу. Флобер зізнавався, що працюючи над романом, він змушений був писати «сірим по сірому». Справді, в романі немає жодного позитивного героя, ідеали якого могли б протистояти убогій буденності. Саме […]...
- Трагічне світобачення Ф. Кафки На початку другого десятиріччя XX століття в німецькомовну літературу прийшов талановитий письменник, творчість якого до цих пір викликає чимало суперечок. Проте всі критики погоджуються з тим, що саме він, Франц Кафка, надзвичайно глибоко розкрив криза суспільства початку XX століття з його бездуховністю, висунув безліч оригінальних ідей, порушив у своїх творах чимало ‘проблем, які і сьогодні […]...
- Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мііцанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, зовнішній стиль поведінки, одяг, спосіб життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у своїй комедії. […]...
- Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім […]...
- “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В […]...
- Твір на тему: “Трагічне безсилля людини та її нездоланність” за повістю Е. Хемінгуея “Старий і море” Повість відомого письменника XX століття, лауреата Нобелівської премії Е. Хемінгуея “Старий і море” вражає нас зовнішньою гостротою, на перший погляд, нехитрого сюжету, своєрідною силою характеру головного героя і відточеністю та красою мови. Глибокі, скорботні міркування про життя старого рибалки, який одного разу опинився в екстремальній ситуації, про трагічне безсилля людини та її нездоланність, викликають непідробний […]...
- Трагічне явище української еміграції в новелах Стефаника Серед творів В. Стефаника на особливу увагу заслуговують ті, де порушується проблема пролетаризації українського села. Майже кожна новела збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» – то гостра соціальна драма, трагедія людського життя; безвихідь, прірва, з якими віч-на-віч зустрілося західноукраїнське селянство, що змушене було кидати рідні землі й шукати щастя далеко за їхніми межами. […]...
- Переказ комедії Одруження Гоголя Н. В План переказу 1. Подколесин думає про одруження. Про це клопоче сваха Текля. 2. Кочкарев, якого Текля вже женила, бере на себе сватовство. 3. Гафія Тихонівна, купецька дочка, мріє вийти заміж за дворянина. 4. Сваха Текля розповідає їй про достоїнства наречених 5. Смотрини. Наречені приходять знайомитися. 6. Кочкарев віднаджує всіх наречених. 7. Подколесин коливається, але потім […]...
- Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XІX століття нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. […]...
- Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у […]...
- Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе […]...
- Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої […]...
- Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника (“Камінний хрест”) Стефаник Народився в с. Русов на Станіславщині в родині заможного господаря. Навчався уРусівській і Снятинській школах, польській гімназії ум. Коломия, з 1892р. – на медичному факультеті Краківського університету. Після закінчення університету займався літературною і громадською роботою. З 1908 р. був обраний депутатом віденського парламенту. Входив до складу урядової делегації ЗУНР, яка приїжджала 1919 р. до […]...