Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”

Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мііцанина-шляхтича”, відобра­жає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівни­ми дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, зовніш­ній стиль поведінки, одяг, спосіб життя.

Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у сво­їй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найви­щих моральних цінностей, тому він беззастережно

в усьому покладається на хит­рого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. Тому, сміючись з бідолашного Журдена, який будь-що хоче стати схожим на дворянина та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. Граф Дорант і маркіза Доримена є пред­ставниками дворянства. До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. Таким і є граф Дорант, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. Та й Доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує дорогі подарунки.
Обидва вони також пошилися в дурні. Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої – Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков’єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Отже, проблема справжнього й несправжнього, про­блема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню одне про одного. Змальовуючи смішні по­дії, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр піднімається до широкого уза – гатьнення суспільних явищ, не забуваючи про моральні уроки, без яких немож­лива комедія класицизму.






Хліб усьому голова твір.
Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”