Слава стрільців
Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна (1914-1918), насамперед, була крахом двох великодержавницьких хижаків: цісарської Австро-Угорщини й деспотичної царської Росії. Саме вони тримали Україну своїми залізними кігтями примусу й тортур. Україна
На сході й заході нашого краю постали дві республіки: УНР (столиця – Київ) та ЗУНР (столиця – Львів). І сталася знаменна подія – 22 січня 1919 року відбулося об’єднання в єдину державу – Українську Народну Республіку (УНР).
На жаль, її існування було нетривалим, але значущим. Цей момент історії показав, що ні Росія з її імперськими амбіціями, ані гонорова Польща зі своєю пихатістю шляхтичів не хотіли від України нічого, крім українського хліба й сала. Врешті, завжди находиться протидіюча сила. В історії
Ой у лузі червона калина похилилася; Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну та й розвеселимо!
(С. Чернецький )
Історія січових стрільців, напевно, одна з найкращих сторінок такої безмежної любові до рідного краю, до рідних порогів, народної моралі й глибокого шанування прадавніх звичаїв.
Популярність стрілецьких пісень була настільки великою, щр вже за радянської влади їх змушені були друкувати в різних пісенних збірниках, лише “підкоректувавши”, тобто замінювали деякі слова, аби вони не вказували на те, що це стрілецька пісня: .
Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке цоле,
Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! – .
(Л. Лепкий)
Січові стрільці – це, насамперед, приклад відданого служіння рідному народові, рідному краєві. Слід більше приділяти уваги таким патріотичним сторінкам нашої історії, вивчати історію січових стрільців не одним абзацом у підручнику історії, а окремим курсом. І поетичну творчість теж слід вивчати окремим розділом літератури. Саме люди такого ґатунку можуть стати для нас духовними провідниками, прикладом самовідданості й безмежної віри у вільне прийдешнє України.
Схожі твори:
- Слава стрільців (наші духовні провідники) Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна (1914-1918), насамперед, була крахом двох великодержавницьких […]...
- Оцінка внеску Січових стрільців у визвольний рух в Україні Січове стрілецтво – яскрава сторінка у визвольному русі України. Мужні патріоти… На боротьбу їх покликало святе почуття, прагнення здобути для рідної Батьківщини вимріяну незалежність. Тяжко торувати непройдені шляхи. А вони стали першими провісниками народження самостійної соборної української держави! З гордістю сучасники величають їх правонаступниками справи козацького лицарства – Запорізького Січового стрілецтва. Вродливі й талановиті, Січові […]...
- «Ой у лузі червона калина» (З історії стрілецьких пісень) Коли почалася імперіалістична війна, був створений легіон під назвою Українські Січові Стрільці. Мужньо билися воїни з ворогами, відстоюючи незалежність України. Проводили вони і культурно-освітню роботу: створювали курси української мови, театральні гуртки, читальні. Стрілецькі поети Л. Лепкий та Р. Купчинський складали пісні. Пісня «Ой у лузі червона калина» виникла у період зародження січового стрілецького руху і […]...
- То хто ж вони – оті Січові Стрільці з Галичини? Довгий час історія Січових Стрільців залишалася забороненою темою. Та й зараз вона є малодослідженою й суперечливою. Це не дивно: все, що пов’язане з боротьбою за українську державність, національне відродження, було не потрібне і навіть шкідливе для великої імперії. У лавах Січових Стрільців було багато представників інтелігенції – найбільш патріотичної, національно свідомої частини українців. Боролися за […]...
- Патріотичні мотиви стрілецьких пісень Вивчаючи українську літературу, я помітив, що жодні події у нашій складній, але героїчній історії не лишилися без відображення у літературі. Славетне козацтво, діяльність відомих історичних осіб, повстання, гіркі та трагічні події війни або чужоземного поневолення – все знаходить своє відбиття у творах наших письменників або у народних творах. Я думаю, це цілком природно: людина має […]...
- «І оживе добра слава» (за посланням Шевченка «І мертвим, і живим…» Відоме послання «І мертвим, і живим…» геніальний Кобзар присвятив тогочасній інтелігенції. Здобуваючи освіту за кордоном, знаючи по кілька іноземних мов, тримаючи домашні театри, проголошуючи волю кріпакам, «малоросійські» дворяни фактично відійшли від рідної культури, почали забувати історію предків. Представники інтелігенції захоплювалися здобутками інших народів, цураючись всього вітчизняного. Чи мав Шевченко право так вболівати за українську культуру? […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем Богдана Лепкого “Набік життя, журбо дрібна!”) 1. Богдан Лепкий – поет зневіри (змалював правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії). 2. Славні сини України (січове стрілецтво – школа формування національної самосвідомості, прагнення українців до незалежності). 3. Головний герой вірша (ліричний герой – людина смілива, безстрашна, віддана ідеї). 4. Порівняння нового життя з теперішнім (нове життя – це ясна […]...
- Слава прадідів наших (Твір-мініатюра) З давніх-давен, коли хочуть підкреслити вроду чи кмітливість людини, кажуть: “Ця людина насправді козацького роду!” Чому українці кажуть саме так? Запорозька Січ – це святиня українського народу. Кажучи “Запорозька Січ”, ми маємо на увазі найкраще з того, що подарувала нам історія. Безмежною була й залишається любов українців до козацтва. Незчисленні пісні, думи, легенди складено про […]...
- “І оживе добра слава” (за посланням Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Відоме послання “І мертвим, і живим…” геніальний Кобзар присвятив тогочасній інтелігенції. Здобуваючи освіту за кордоном, знаючи по кілька іноземних мов, тримаючи домашні театри, проголошуючи волю кріпакам, “малоросійські” дворяни фактично відійшли від рідної культури, почали забувати історію предків. Представники інтелігенції захоплювалися здобутками інших народів, цураючись усього вітчизняного. Чи мав Шевченко право так вболівати за українську культуру? […]...
- Да будет же честь и слава нашему языку Самый первый критерий богатства и бедности речи это количество слов, которые мы используем. У Пушкина, например, в обращении было более двадцати тысяч слов. Для сравнения: хорошо образованный человек нашего времени применяет 3000-6000 разных слов. Сопоставление этих двух цифр позволяет увидеть главный источник речевого богатства: чем больше слов находится в распоряжении отдельного человека, тем богаче его […]...
- Житие и чудеса св. Николая Чудотворца и слава его в России ЖИТИЕ НИКОЛАЯ МИРЛИКЙЙСКОГО. Этот памятник переводной литературы получил необычайно широкое распространение в древнерусской письменности начиная с XII в. Святой Николай (Николай Чудотворец, Николай Угодник, Никола) – один из самых почитаемых на Руси святых. Его считали покровителем русского народа, в иконописи и храмовой живописи Николая Мирликийского нередко изображали по левую руку от Христа (по правую руку […]...
- Этих дней не смолкнет слава! (сочинение о войне) С каждым годом мы все дальше и дальше уходим от военной поры. Но время не имеет власти над тем, что люди пережили в войну. Это было очень трудное время. Советский солдат умел смело смотреть в глаза смертельной опасности. Его волей, его кровью добыта победа над сильным врагом. Нет границ величию его подвига во имя Родины, […]...
- Слава русскому солдату (по поэме А. Т. Твардовского “Василий Теркин”) Но со времен фронта я отметил “Василия Теркина” как удивительную удачу… Твардовский сумел написать вещь вневременную, мужественную и неогрязненную… А. Солженицын. Говорят, что собирались поставить или уже поставили памятник бойцу Василию Теркину. Памятник литературному герою – вещь вообще редкая, а в нашей стране в особенности. Но мне кажется, что герой Твардовского заслужил эту честь по […]...
- “Слава тебе, безысходная боль!” (Тема любви в лирике А. Ахматовой) Вполоборота, о печаль, На равнодушных поглядела. Спадая с плеч, окаменела Ложноклассическая шаль. О. Мандельштам Прочитав эти строчки, я живо вспомнила другой портрет Анны Андреевны Ахматовой, написанный одним росчерком кисти великого Модильяни. От него невозможно оторвать взгляда: женщина, изображенная на нем, спокойна и величественна, несколько чувственная поза не отвлекает от лица и глаз, в которых отражен […]...
- Образец сочинения – “Слава тебе, безысходная боль!” (Тема любви в лирике А. А. Ахматовой.) Страшное, темное время “ежовщины”, ужас которого до конца не понять потомкам. Никогда не понять этой не минутной, а длящейся изо дня в день муки. Это даже не смерть близкого человека, не война, а странное, бесконечно тянущееся время неоправданной разлуки, незаслуженных мук и страха. Анна Андреевна Ахматова – поэтесса, мать, женщина – переживала это время не […]...
- “Слава тобі, Гамаліє… на всю Україну…” (за твором Т. Шевченка “Гамалія”) В одній із давніх українських пісень із сумом розповідається про турецько-татарські набіги XVІ століття, що кривавили живе тіло України. Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой, маленьких витоптала, великих забрала, Назад руки постягала, під хана погнала. Десятки тисяч українців потрапляли в полон. У Каффі їх продавали у рабство. Навіть торговці […]...
- “Вічна слава безсмертю хоробрих…” Я єсть народ, якого Правди сила, Ніким звойована ще не була. П. Тичина Шелестить ліс… Над головою блакитне небо. До пам’ятника Слави нескінченним потоком йдуть люди, щоб віддати шану і вклонитись воїнові-визволителю, а потім іти на подвиг заради мирного чистого неба, золотистого моря пшениці, радості й щастя на обличчях дітей. Пролітають роки, віддаляючи від нас […]...
- «Україні потрібні її діти» (За новелою «Марія») Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі «Марія»: «В місті зійшлося сила їх – паничі і […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем «Набік, дрібна журбо життя») У своїй поезії, оповіданнях Богдан Лепкий змальовував правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії, спонукав замислитися над запитанням: «Хто ми і звідки?» У віршах Лепкого про Січових стрільців розповідається про війну за визволення України, про українську державність і про тих, хто бився на фронтах цієї війни, – про славних синів України. Січове […]...
- Де козак, там і слава “Козак”, “козачина”, навіть “козарлюга” – так в Україні кажуть про мужнього, кмітливого та чесного чоловіка. Ось так славна історія нашої держави відгукнулась у сьогоденні. Дякувати Богові, нині старі добрі традиції повертаються. З’явилися на вулицях наших міст найсправжнісінькі козаки, одягнені в красиву форму, кінні та піші. Ці люди покликані боронити Україну від зовнішніх і внутрішніх ворогів. […]...
- Від матері – слава, і пісня, і хліб Усе в житті людини починається з молока матері. Це вона, “святая сила всіх святих, пренепорочная, благая” народила Спасителя. Це вона, ненька, Мадонна, Берегиня, зігріває наше життя, захищає наше щастя. Народжується дитина – мати схиляється над колискою і співає. Про що? Як не дивно, від цього теж багато залежить. Перші уроки дитина бере не в школі […]...
- Краткое изложение Хвала и слава Ивашкевич Я. Ивашкевич Хвала и слава Лето 1914 г. В своем украинском поместье Молинцы живет красивая молодая помещица Эвелина Ройская. У нее двое сыновей: Юзек семнадцати лет, милый, серьезный мальчик, и необузданный Валерек четырнадцати лет. Ее муж изучал земледелие по английским агрономическим журналам и пытался привить в украинском поместье английские способы ведения хозяйства. В поместье живет […]...
- Твір-мініатюра «Слава наших предків» Запорізька Січ… Козаччина… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня… Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості… Свою безмежну любов та повагу до козацтва український народ висловив у численних піснях, думах, легендах та переказах. Я завжди з великим захопленням читаю художні та історичні твори про наших героїчних предків, які мужньо стояли на сторожі рідної землі. Вважаю, […]...
- Гроші, слава чи честь? (за творами Коломійця «Дикий ангел» та Гончара «Собор») У кожної людини є своя система цінностей. В одного – це багатство, гроші, в іншого – слава, почесті, ще інший найбільше цінує свою родину, теплі стосунки, дружнє спілкування. Часто ці прагнення переплітаються, і людину оцінюють по тому, що в ній переважає. На перший погляд, у житті героя п’єси О. Коломійця «Дикий Ангел» Платона Микитовича найголовніше […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” Серед натхненних співців краси нашої любої України невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. Через усю свою творчість проніс він любов до рідного краю, до Батьківщини. Володимира Сосюру люблять в Україні, вшановують на його батьківщині – Донеччині. Донбасівці завжди пишалися й пишаються тим, що Володимир Сосюра народився і виріс на Донеччині і […]...
- Пісні для України все: і поезія, й історія, і батьківська могила (М. Гоголь) Пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила (М. Гоголь) І. Українські пісні – це національний епос. (У ньому відбилась історична пам’ять народу, його національна свідомість.) ІІ. Українські історичні пісні – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу. (Це нерукотворний пам’ятник героям, які віддали своє життя за волю Батьківщини й повернулися до […]...
- “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” (Т. Г. Шевченко) Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею […]...
- Патріотизм “Слова о полку Ігоревім” Серед усіх пам’яток прадавньої української літератури визначне місце займає “Слово о полку Ігоревім”, що є твором високопатріотичним і високохудожнім. Події, зображені в “Слові о полку Ігоревім”, є трагічними для історії нашого народу. Це період феодальної роздробленості й занепаду могутньої держави Київська Русь. Затьмарені пошуками наживи, нових земель, руські князі ворогують між собою, з сусідніми племенами, […]...
- Патріотизм «Слова про похід Ігорів» Серед усіх пам’яток прадавньої української літератури визначне місце займає «Слово про похід Ігорів», що є твором високопатріотичним і високохудожнім. Події, зображені в «Слові про похід Ігорів», є трагічними для історії нашого народу. Це період феодальної роздробленості й занепаду могутньої держави Київська Русь. Затьмарені пошуками наживи, нових земель, руські князі ворогують між собою, з сусідніми племенами, […]...
- До перемоги Від світанку до вечора, від вечора до світанку летять стріли каленїї, гримлять шаблі об шоломи, тріщать списи гартовані серед землі половецької. Чорна земля поорана чобітьми та копитами, кров’ю була политая, тілом людським засіяна й тугою обвіяна. Ой, тужитиме земля наша! Дві хмари стріл зустрілися. Стріли гострі, їдкі та кусливі, як ті змії. Коли яка попаде […]...
- «Наша дума, наша пісня не вмре, не затне…» (Т. Г. Шевченко) Яке ж не диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею […]...
- Січові стрільці – борці (За Україну за віршем Б. Лепкого “Набік, дрібна журбо життя…”) “Відлітають сірим шнуром журавлі у вирій” – ця пісня знана всюди. Її рядки багато років мандрують далекою Аргентиною, Австралією, Канадою, Німеччиною. Лише ім’я автори пісні було довгий час невідомим. Багато хто вважав, що слова й музика цього твору – народні. Зовсім не дивно, що ім’я Богдана Лепкого навмисне приховувалося. Золоті слова його меланхолічних сумних поезій […]...
- Січові стрільці – борці за Україну (за віршем “Набік життя, журбо дрібна…”) “Відлітають сірим шнуром журавлі у вирій” – ця пісня знана всюди. Її рядки багато років мандрують далекою Аргентиною, Австралією, Канадою, Німеччиною. Лише ім’я автора пісні було довгий час невідомим. Багато хто вважав, що слова й музика цього твору – народні. Зовсім не дивно, що ім’я Богдана Лепкого навмисне приховувалося. Золоті слова його меланхолічних сумних поезій […]...
- Спогади, туга, любов (за віршем “Видиш, брате мій…”) Твори Богдана Лепкого, які повернулися в Україну, читаються з великою цікавістю. Літературний спадок поета – це втілення української культури, історії з прадавніх часів до середини XX століття. Богдану Лепкому довелося мешкати в Кракові. Там поет спостерігав драматичні картини життя українців, які саме через це місто рушали у незнані світи на пошуки кращої долі. Ці спостереження […]...
- І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко) І. Послання “І мертвим, і живим…” – духовний заповіт українцям. ІІ. Засудження псевдопатріотизму. 1. Висміювання плазування перед іноземщиною. (Т. Шевченко засуджує людей, які їздили за кордон і привезли лише великих слів велику силу, які цураються всього вітчизняного, низько схиляючись перед іноземним.) 2. Викриття панів-лібералів. (У них слова розходяться з ділом. Ці пани пруться в німецькі […]...
- The name “Ukraine” was first Назва “Україна” вперше згадується в стародавніх хро вперше була згадана у давніх хроніках ніках VIII сторіччя. На той час Київ був уже великим культурним і торговельним центром, куди з’їжджалися купці з багатьох країн Європи й Азії. Зі старих хронік ми знаємо й імена видатних київських князів Олега та Ігоря, княгині Ольги та князя Володимира, котрий […]...
- Історичні реалии середньовічної Англії у романі Вальтера Скотта “Айвенго” Відомий англійський поет, романіст. Вальтер Скотт отримав освіту правознавця, але його захопленням є історія рідного краю, легенди, традиції, стародавні культурні пам’ятки. Зрештою він здобуває славу видатного краєзнавця, історика. В. Скотт зібрав і опублікував збірку шотландських пісень (1803). Як письменник, свій творчий шлях розпочинає з поем, присвячених історії Шотландії, алез 1814 року здебільшого пише прозу. Найбільш […]...
- Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
- Переказ телефільма “Гімназисти” У телефільмі “Гімназисти” йдеться про Київський Некрополь – кладовище “Ас-кольдова могила”, знищене у 30-ті роки. Б. Степанишин вважає, що цей заповідник треба відновити. Інакше нас довічно буде палити сором. Чи реальна його пропозиція? Автор доводить, що так. Він розказує про перебування із сином Віталієм у старій фортеці Узбекистану – Хіві. Б. Степанишин був зачудований тим, […]...
- Відображення святого почуття любові до рідного краю (за віршем «Видиш, брате мій…») Мешкаючи в Кракові, Богдан Лепкий з Василем Стефаником спостерігали трагічні картини життя бідного українського люду, який через Краків рушав у далекі світи шукати кращої долі. Ці спостереження знайшли своє відображення у їхній творчості: у Василя Стефаника в новелі «Камінний хрест», а в Богдана Лепкого – у поезії-шедеврі «Видиш. брате мій…» Повертаючись із театральної вистави, побачив […]...