Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Що краще: йти дорогою торованою чи шукати власну?

Що краще: йти дорогою торованою чи шукати власну?

Одним з наймудріших мислителів і філософів у світі ще в далекому минулому були вимовлені ці слова. Наскільки точно вони розкривають правду життя! Маленький крок визначає величезне майбутнє! Залежно від кожного зробленого кроку, кожної дії вибудовується наш життєвий шлях, який бере свій початок з ранніх років. І тільки після закінчення школи, перед вибором своєї майбутньої професії ми замислюємося над питанням: “А що таке життєвий шлях? Невже я сама повинна визначати його?”. Ні, це не той шлях або дорога, яку ми можемо бачити на карті і сміливо

призначати від пункту нашого місця розташування в сторону якогось пункту і вираховувати час прибуття. Це поняття більш глибоке.

Ми не можемо бачити свій життєвий шлях конкретно, не можемо зобразити його у вигляді графіка, ми можемо лише уявляти його подумки і говорити про нього. Життєвий шлях – це формування і розвиток особистості в певному суспільстві, а надалі її біографія. Поняття “життєвий шлях” до нас прийшло від італійського слова “кар’єра”, що в перекладі означає просування вгору по службових сходах, успіх у житті. Як казав французький філософ П’єр Буаст: “Наш шлях накреслений

нашими схильностями і здібностями”, тобто кар’єру людина будує сама, погодившись з власними цілями, бажаннями і установками. У цьому їй допомагає цілеспрямованість, працьовитість. За теорією французького письменника-мораліста Франсуа Ларошфуко немає нічого неможливого, і є шляхи, що ведуть звідусіль; і якщо у людини є достатньо волі, то завжди знайдуться і засоби.

Особисто я вже давно зрозуміла, яку любов я відчуваю до мистецтва. Мій погляд на світ дещо змінився. У простому будинку я бачила мій майбутній малюнок, у заході сонця бачила свій майбутній краєвид, в людях, надихаючих мене на малювання, я бачила портрет. Зараз майже кожен день я малюю, тим самим поповнюю свій духовний світ щастям і любов’ю до свого творіння та до всього навколишнього світу.

Людина завжди повинна вести діалог зі своїм внутрішнім світом, задовольняти його потребам, тим більше, якщо мова йде про творчу особистість. Так і я не можу порушити цей духовний діалог. У мене завжди кипить бажання створити щось духовно цінне, передати свої почуття пензлем на білому папері. Я думаю, у мене є великі можливості стати дизайнером-модельєром жіночого одягу. Професія дизайнера в нашій країні має величезні перспективи.

Обравши свій шлях, потрібно йти до кінця. Причому, я вважаю, що треба йти по власній дорозі, а не обирати торовану іншими. Ну, а якщо помилився, потрібно шукати себе в іншій сфері життя, адже люди не завжди створені для своєї професії і інколи професія не підходить людині, як плаття, зшите не за міркою. Всі люди хочуть багато чого досягти в житті, мати хорошу і цікаву роботу, ні в чому не відмовляти собі і своїй сім’ї. Проте, кожен з нас повинен бути готовим запропонувати свою працю, знання і всілякі зусилля іншим, прийти оточуючим на допомогу і зробити усе, що від нас залежить для покращення життя в рідній країні. З часом змінюється життя, змінюються люди, змінюються ідеали, але в усьому цьому треба не втратити щось людське, моральне, глибоке.