Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною»


Михайлу Коцюбинському властиве глибоке переймання психологією героїв, вигадливість художніх образів, уміння передавати настрої й внутрішні переживання, невпинне простування до світла, до краси, до ідеалу.

Співцем свободи виступає Коцюбинський в оповіданні «Дорогою ціною», в якому йдеться про страшні часи кріпацтва, а саме про підступне зруйнування Запорізької Січі, оплоту свободи українського народу. Та, опинившись у неволі, український народ не скорився.

Часто вибухають повстання. Люди, шукаючи волі, тікають у далекі степи за Дунай. Такими втікачами стали і герої оповідання «Дорогою ціною» Остап і Соломія. Остап, який палає помстою до панів, мріє про визволення народу з-під ярма кріпацтва. Це – лицар свободи, вірний син народу. Остап не просто тікає світ за очі, він роздумує про те, як зібрати хоробрих людей, козаків і повести їх на священний бій з визискувачами. Соломія втілює у собі найкращі риси українського жіноцтва.

Вона віддана своєму коханому Остапові, не хоче примиритися з будь-яким насильством і тому тікає разом з Остапом. У найскрутніші хвилини Соломія виявляє велику стійкість, хоробрість, волю і завзяття. Герої твору – величні, красиві. Читачі завжди захоплюватимуться волелюбством Остапа й Соломії і їхнім великим коханням. Минули роки, Остап уже сивий дід, він живе біля Дунаю, поблизу того місця, де загинула Соломія. В

його спогадах – завжди Соломія. Йому й досі – через десятки літ – чується її голос. «Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав… Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга – чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…» – каже Остап.

Доля героїв оповідання «Дорогою ціною» трагічна. Не зібрав і не повів красень Остап хоробрі козачі полки на лютих панів. Не звила свого щасливого й вільного гнізда орлиця Соломія. Коротка була мить вільного життя Остапа й Соломи. Але то була найщасливіша мить! Безсмертна мить, виборена двома затятими волелюбцями.

Нескореною пішла в небуття Соломія. Нескореним до віку залишився Остап. Тому вони, борці за свободу, за своє щастя, залишилися жити у віках. Вони й зараз наче промовляють до всіх нас: любіть свободу, кохайте свій рідний край, будьте вільними, завжди вільними!



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Твір роздум на тему хіба ревуть воли.
Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною»