Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза”

Схожі твори:

1. Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є і своя […]...
2. Образ Катерини в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У п’єсі “Гроза” Островський створює зовсім новий для його творчості жіночий тип, простій, глибокий характер. Це вже не “бідна наречена”, не байдуже-добра, лагідна панянка, не “аморальність по дурості”. Катерина відрізняється від раніше створених героїнь Островського гармонійністю своєї особистості, силою духу, своїм світовідчуванням. Це натура світла, поетична, піднесена, мрійлива, із сильно розвиненою уявою. Згадаємо, як вона […]...
3. Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” (1859). Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель […]...
4. Біблійні мотиви в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У сюжеті “Грози” Островського одержують послідовне втілення різні біблійні мотиви. Один з таких мотивів – мотив гріха, воздаяния за нього й покаяння. Мотив цей послідовно втілюється в мовленні персонажів, у їхніх думках, у розвитку сюжетної дії, у глибинному, філософському підтексті п’єси. Про гріх постійно згадує Марфа Ігнатіївна Кабанова: “От чи довго згрішити-те! Розмова близький серцю […]...
5. Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
6. Характер – це є здатність діяти за принципами. Шкільний твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” О. М. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і виразні, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих творах життя купецтва висвітлено як світ затаєного, тихо зітхаючого суму, світ тупого, ниючого болю, світ гробового мовчання в’язниць. А якщо і з’являється безглузде ремство, то воно завмирає вже при своєму народженні. Свою статтю, […]...
7. Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є й своя […]...
8. Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний […]...
9. Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського “Гроза” Гроза – явище в природі що очищає й необхідне. Вона приносить із собою свіжість і прохолодь після виснажливої жари, живлющу вологу після суши. Вона несе що очищає, оновлююча дія. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса А. Н. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе […]...
10. П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людини здається – дрібною комашкою, незначністю в порівнянні з неосяжною, сильною […]...
11. Твір на тему: Побут і звичаї купецтва в драмі О. М. Островського “Гроза” Гроза – природне явище, яке очищає атмосферу. Вона необхідна, тому що приносить із собою свіжість і прохолоду після виснажливої жари, цілющу вологу після суші. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса О. М. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе на ній, дали автору багатий […]...
12. Чому А. Островський назвав свою драму “Гроза?” П’єса А. Островського “Гроза” – його найрішучіший твір, який став несподіванкою для багатьох. Саме в цьому творі чітко звучить протест проти існуючого способу життя. Автор майстерно змальовує незавидне положення бідної невістки в сім’ї купця. Тут вперше показані малопривабливі сімейні сцени, які прийнято було ховати якнайдалі від чужого ока. Місто Калинове розташувалося над Волгою. Це мальовниче […]...
13. Твір на тему: Сила характеру Катерини у драмі О. М. Островського “Гроза” П’єса Островського написана в середині XІX століття, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість піднімалася на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку М. О. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ньому показаний складний трагічний процес розкріпачення душі, яка оживає. У п’єсі темрява бореться зі світлом, зльоти змінюються падіннями, тут […]...
14. Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза” “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня “Серед долини рівна” – епіграф і поетичне зерно […]...
15. Дикої й Кабаниха. Основні риси самодурства (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) П’єса “Гроза” займає особливе місце у творчості Островського. У цій п’єсі драматург найбільше яскраво обрисував “мир темного царства”, мир купців-самодурів, мир неуцтва, сваволі й деспотизму, домашньої тиранії. Дія в п’єсі розвертається в маленькому містечку на Волзі – Калинове. Життя тут, на перший погляд, являє собою якусь патріархальну ідилію. Місто весь потопає в зелені, за Волгою […]...
16. Твір на тему: Краса душі Катерини. За п’єсою О. М. Островського “Гроза” Сонце в небі високо, стежина біжить далеко, бреде по ній красна дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари башмаків залізних стоптала, три чавунні посохи зламала і три кам’яні проскури згризла. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати і слухати казку про Фініста – ясного сокола, про його наречену і велике її […]...
17. Моральні проблеми в п’єсах А. Н. Островського В основі драми “Гроза” – зображення почуття, що прокидається, особистості й нового відношення до миру. Островський показав, що й в окостенілому мирке Калинова може виникнути характер разючої краси й сили. Дуже важливо, що Катерина народилася й сформувалася в тих же калиновских умовах. В експозиції п’єси Катерина розповідає Варварі про своє життя в дівоцтві. Головний мотив […]...
18. Сенс назви роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Твір Л. М. Толстого “Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Ромена Ролана, це широка епопея нашого життя, новітня “Іліада”, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, … в яких зливаються в одне волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю націю у найважливіші історичні […]...
19. Сенс назви роману А. Камю “Чума” Роман Альбера Камю “Чума” – це скупа розповідь, не тільки про епідемію жахливої хвороби, а в першу чергу про моральний вибір кожним із героїв твору свого місця в ситуації, коли існує реальна загроза смерті. Події у місті Орані відбуваються 194… року. Який же рік мав на увазі автор? У роки Другої світової війни чи тоді, […]...
20. Сенс назви повісті О. І. Купріна “Поєдинок” Назва повісті О. І. Купріна вірно передає зміст що розігралася в ній драми, відразу визначає внутрішній конфлікт, ще не відомий читачеві. Тобто під поєдинком мається на увазі не тільки описана в кінці повісті дуель, але і всі події, що відбуваються з головними героями. Дія книги відбувається в той час, коли тільки що офіційно дозволили поєдинки […]...
21. Сенс назви твору Кнута Гамсуна “Пан” XX століття позначилося інтересом до міфу як з боку письменників, так і з боку читачів. Міф завжди вважався глибинною основою людського та історико-культурного буття, а письменники XX століття прагнули по-новому показати давній міф, використати його символьну спрямованість, аби показати його нові грані, що відкриваються у наш час. Одним з таких авторів був Кнут Гамсун – […]...
22. Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Символічним втіленням добра, людяності, мудрості постають герої новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”. Цей трагічний, щемливо ліричний твір має присвяту: “Любові Всевишній присвячується”. Епітет “Всевишній”, який в українській мові вживається лише у сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття – кохання. Золотоволоса Марфа сильно, пристрасно, жагуче любила Михайла, серцем вгадувала день, коли […]...
23. Сенс назви поеми І. Драча “Чорнобильська Мадонна” Ось і прочитана поема І. Драча “Чорнобильська Мадонна” – скорботна пісня поета про вибух на Чорнобильській АЕС, що вразив усю планету. Поема І. Драча викликала у мене і щемливий біль, і роздуми над життям, його проблемами, а головне – відчуття відповідальності за все у цьому світі. А ще мені хотілось вклонитись низько до землі всім […]...
24. Сенс назви оповідання А. П. Чехова “Людяна у футлярі” Всією своєю творчістю А. П. Чехов хотів пробудити в людях бажання “берегти в собі людину”. Автор вів читача через зрозуміле і близьке для нього до узагальнюючого висновку про всю систему життя, пробуджуючи суспільну громадянську Свідомість. Бєлікову, героєві оповідання “Людина в футлярі”, притаманне прагнення до мертвої форми – все заточити у футляр. У цьому образі А. […]...
25. Сенс назви оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” Хамелеон – це ящірка, яка, пристосовуючись до змін навколишнього середовища, змінює колір. Звичайно, у маленькому містечку, де відбуваються події чеховського оповідання, мова не йде про зоологічні дослідження. І навіть не про плазуна мова, а про звичайнісінького собі собаку невідомого хазяїна, цуценя, що опинилося в центрі подій на майдані і, захищаючи себе, вкусило за палець брутального, […]...
26. Сенс назви оповідання А. П. Чехова “Товстий і тонкий” “Товстий і тонкий”… Так Антон Павлович Чехов назвав одне з своїх найвідоміших оповідань. Чехов завжди любив давати прізвища або прізвиська, які підкреслювали якусь характерну особливість персонажа. Але я не думаю, що автор назвав своїх героїв, зважаючи на їхні фізичні особливості, а радше посилаючись на їхні духовні якості. А. П. Чехов в цьому оповіданні висміює закоренілість […]...
27. ОБРАЗ КАТЕРИНЫ в пьесе А. Н. Островского “Гроза” Сочинение по пьесе А. Н. Островского ” Гроза “. Пьеса А. Н. Островского “Гроза” была написана по материалам поездки Островского в 1856 году по Волге. Драматург задумал написать цикл пьес о провинциальном купечестве под общим названием “Ночи на Волге”. Но, к сожалению, замысел не был осуществлен. В 1859 году была написана первая драма цикла – […]...
28. ПРОТЕСТ КАТЕРИНЫ В ДРАМЕ А. Н. ОСТРОВСКОГО “ГРОЗА” А. Н. Островского, автора многочисленных пьес о купечестве, создателя репертуара для русского национального театра по праву считают “певцом купеческого быта”. И сидит он, изваянный резцом скульптора Андреева, у входа в Малый театр, и напоминает нам о прошлом, о темном, страшном и одновременно смешном мире своих многочисленных героев: Глумовых, Болыновых, Подхалюзиных, Диких и Кабановых. Изображение мира […]...
29. Почему Островский назвал пьесу “Гроза”? Появление пьесы Островского ” Гроза ” вызвало большой резонанс в обществе. Многочисленные споры об этом произведении не утихают до сих пор. Один из важнейших вопросов, который тревожит многих и современных критиков: “Почему Островский назвал свою пьесу “Гроза”?”. Это очень интересный вопрос и для меня. На самом деле, случайно ли название пьесы именно “Гроза”. ” Ведь […]...
30. Мастерство речевых характеристик в драме А. Н. Островского “Гроза” В 1845 году Островский работал в Московском коммерческом суде канцелярским чиновником стола “для дел словесной расправы”. Перед ним раскрывался целый мир драматических конфликтов, звучало все разноголосое богатство живого великорусского языка. Приходилось угадывать характер человека по его речевому складу, по особенностям интонации. Воспитывался и оттачивался талант будущего мастера речевой характеристики персонажей в своих пьесах. Островский в […]...
31. Последнее свидание Катерины с Борисом (Анализ сцены из 5 действия драмы А. Н. Островского “Гроза”) Драма А. Н. Островского ” Гроза ” рассказывает о трагической судьбе женщины, которая не смогла переступить через патриархальные устои домостроя, не смогла сражаться за свою любовь, и поэтому добровольно ушла из жизни. Сцена объяснения главной героини пьесы Катерины с ее возлюбленным Борисом происходит в финале, она является трагической развязкой отношений этих персонажей. Обратимся к этой […]...
32. Твір на тему: “Сенс назви оповідань “Останній дюйм” і “Останній листок” Оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” – сумна і зворушлива оповідь про взаємовідносини між близькими людьми у складних обставинах. Це символічна відстань, якої було достатньо для подолання прірви між батьком та сином, знищення власного егоїзму і відчуженості дорослої людини від своєї дитини. Вийшло так, що колишній військовий льотчик Бен залишився жити з сином, з яким у […]...
33. – Образ Екатерины, его идейный смысл в драме А. Н. Островского “Гроза” Существует версия, что Островский писал “Грозу”, будучи влюбленным в замужнюю актрису Малого театра Любу Косицкую. Именно для нее он писал свою Катерину, именно она ее и сыграла. Однако актриса не ответила на пламенную любовь писателя – она любила другого, который позже довел ее до нищеты и ранней смерти. Но тогда, в 1859г, Любовь Павловна играла […]...
34. Типичность образов: Дикой и Кабаниха в пьесе “Гроза” Осень 1859 года. Премьера в Московском Малом театре. Великие актеры играют пьесу великого драматурга. Об этом произведении будут написаны трактаты, в полемике о нем сойдутся Н. Добролюбов и А. Григорьев. Эта пьеса пройдет по многим сценам мира, но все это будет позже, а пока Малый театр впервые ставит новую пьесу А. Н. Островского ” Гроза […]...
35. Художественное своеобразие пьесы Островского “Гроза” Прослушав “Грозу” в чтении автора, Тургенев писал в 1859 г., что эта пьеса – “удивительнейшее, великолепнейшее произведение русского, могучего, вполне овладевшего собой таланта”. Время подтвердило справедливость столь высокой оценки. Ни в одной из предшествующих пьес драматурга русская жизнь не была еще показана так широко, как в “Грозе”. Это нашло отражение даже в ее построении. Действие […]...
36. События и характеры в образах персонажей драмы “Гроза” “… Мир затаенной, тихой вздыхающей скорби” изображает драматург, воплощая его события и характеры в образах персонажей драмы ” Гроза “, и очевидно, что слова Н. Добролюбова помогают точнее дать жанровое определение произведения. “… Мир тупой, ноющей боли, мир тюремного, гробового безмолвия…” – но целый мир, а не фрагмент его, – мир, взятый во всей полноте […]...
37. Катерина и Варвара. Сравнительная характеристика героинь драмы А. Н. Островского “Гроза” Драма Александра Николаевича Островского ” Гроза ” – самое значительное и итоговое произведение первой половины творчества писателя. В “Грозе” Островский возвратился к своей излюбленной тематике, к изображению семейно-бытового конфликта его внутреннем драматическом развитии, довел до решительной развязки и тем самым впервые вышел за пределы комедийного жанра. В “Грозе” драматург нашел характер более значительный, че в […]...
38. Катерина в кругу героев пьесы “Гроза” А. Н. Островский в пьесе ” Гроза ” разделил людей на две категории. Одни – угнетатели “темного царства”, другие – забитые ими люди.  Начну с угнетателей. Они тоже очень разные люди и по-разному относятся к ближним. Дикой – человек грубый, невежественный и жадный. О нем говорят: “Уж такого-то ругателя, как у нас Савел Прокофьич, поискать […]...
39. Почему погибла Катерина (по драме А. Н. Островского “Гроза”) Мы познакомились с главной героиней драмы А. Н. Островского ” Гроза “, окунулись в волшебный мир ее воспоминаний о детстве и юности, узнали черты ее характера, духовный мир, с горечью наблюдали трагический финал… Что же заставило молодую красивую женщину броситься с обрыва в Волгу? Может быть, ее гибель была случайностью или ее можно было избежать? […]...
40. Гроза характеристика образу Кабановой Марфи Гнатівни Кабанова Марфа Гнатівна(Кабан) – центральна героїня п’єси, матір Тихона і Варвари, свекруха Катерини. У переліку дійових осіб про неї сказано: багата купчиха, вдова. У системі персонажів п’єси – антагоніст головної героїні, Катерини, контрастне зіставлення з якою має визначальне значення для розуміння сенсу п’єси. Схожість героїнь можна угледіти як в приналежності їх до світу патріархальних представлень […]...