Чому А. Островський назвав свою драму “Гроза?”

П’єса А. Островського “Гроза” – його найрішучіший твір, який став несподіванкою для багатьох. Саме в цьому творі чітко звучить протест проти існуючого способу життя. Автор майстерно змальовує незавидне положення бідної невістки в сім’ї купця. Тут вперше показані малопривабливі сімейні сцени, які прийнято було ховати якнайдалі від чужого ока.
Місто Калинове розташувалося над Волгою. Це мальовниче містечко і люди, які тут живуть, мали б бути добрими, доброзичливими та привітними. Однак вони по вуха вгрузли у самодурстві та жорстокості.

Купчиха прагне будь-що керувати всіма в хаті. Бідолашну Катерину вона весь час повчає і сварить. Катерина зовсім не любить свого чоловіка Тихона, їй здається, що в будинку Кабана вона наче у клітці. І раптом вона зустрічає хорошого чоловіка і закохується. Молода жінка тайком ходить на побачення до Бориса. Автор показує нам дівчину, як уособлення людських чеснот. Вона не може так дальше жити і брехати також не може. Єдиний для себе вихід вона знайшла у тому, що вирішила піти геть з життя.
Та все ж основною дійовою особою п’єси є зовсім не Катерина. Островський виносить на перший план грозу, яка символічно
бере участь у творі, має певний вплив на вчинки Катерини, вона з’являється там і тоді, коли її ніхто не чекає. У першій дії гроза вибухає над Калиновим, неначе передвісник трагедії. Катерина навіть відчула, що скоро помре. І сказала про це Варварі. Коли Катерина вирішує, що краще іти додому і прочитати молитву, гроза на певний час затихає. Тільки злегка вчувається вона у постійному бурчанні Кабана. Не було грози тієї ночі, коли Катерина вперше пішла на побачення до чужого чоловіка, вперше відчула себе вільною птицею. На початку четвертої дії як починається збиратися на грозу, так вона вже і не затихає. Вона стає немов початком революції. Адже п’єса написана в час, коли народ з нетерпінням чекав визволення від кріпацтва. Гроза наче перетрусила всіх мешканців Калинового, почала нерівну боротьбу революційного та нового над усталеним, старим.
Також під грозою автор має на увазі певний страх і бажання до звільнення від нього. Як каже Тихон на самому початку твору, що “ніякої грози поки що наді мною не буде”. Хіба він має на увазі грозу в значенні природного явища? Звичайно, ні. У творі звучить таке твердження, що гроза посилається в покарання. Боялася грози і Катерина, бо була певна, що має багато гріхів, чинячи перелюб. Один тільки самоук – механік Кулигін не те що не боявся грози, а навіть захоплювався її величчю.
Гроза – явище стихійне. Ми бачимо її прояви у коханні Катерини та Бориса: воно хвилююче, загрозливе, бурхливе, іноді викликає страх. Та ні Катерина, ні Борис своєї любові не бояться, вони більше бояться порушити той устрій, при якому їм довелося жити.
Островський назвав свою п’єсу “Гроза”, тому що це природне явище проходить крізь усі події твору і крізь усіх його героїв.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Чому А. Островський назвав свою драму “Гроза?”