Роман «Людина і зброя» – гімн народові
Славному майстрові слова Олесеві Гончару судилося пройти важкими фронтовими дорогами, зазнати й гіркоти відступу та поразок, і болю втрат, і радості Перемоги.
Розповіді Олеся Гончара про фронтову юність ми зустрічаємо в багатьох творах, але роман «Людина і зброя», написаний 1960-го року, посідає серед них особливе місце. Письменник розповідає про перті місяці війни – трагічні і найтяжчі. Роман автобіографічний. Олесь Терентійович згадував: «Написати цю книгу підказав мені обов’язок перед товаришами, перед тими, хто на зорі своєї юності
У книзі ожили незабутні друзі – студенти Харківського університету, які пішли на фронт і стали на захист рідної землі. Вони добре усвідомлювали, що обороняють від поневолення не лише свою державу, а все людство.
На початку книги герої сповнені щастя, радісних надій на майбутнє. Двоє закоханих Богдан Колосовськнй і Таня Криворучко забарикадувались у порожній аудиторії, щоб готуватися до іспитів. Вони кохають один одного, мають великі плани на майбутнє. Але їх обриває війна.
Складна доля судилася Богданові Колосовському. Його батько, командир
Олесь Гончар звергає увагу читача на те, що незважаючи на жорстокість і бруд війни, студбатівці не втрачали людяності. Так, показуючи червоноармійця Решетняка, автор розкриває його доброту. Хоча він пережив горе і злидні, але не зчерствів душею.
У романі є й образи бездарних і бездушних командирів. Цс полковник Дев’ятий, який через страх перед начальством погнав студентів у безглузду атаку, на повну загибель. А також старшина Гладун, шкурник і боягуз.
Закінчується роман сподіванням, що «це був останній кошмар на землі». Проте скільки тривог людство пережило відтоді! В’єтнам, Афганістан, Югославія, Чечня… Живучи на Землі, маємо не лише добре робити своє діло, а й дбати про те, щоб не падали в запашні жита серед літа юні студенти – студбатівці. І це буде гідною шаною нашим попередникам – звитяжцям трагічного 1941 року.
Схожі твори:
- Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” – добуток, в якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, – людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: “Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива […]...
- Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара “Людина і зброя”) Читаючи роман Олеся Гончара “Людина і зброя”, я іноді з жахом думала, як би я та мої друзі й знайомі повели себе в ситуації, подібній до тої, що в ній опинилися герої цього твору. Але як важко уявити, що сьогодні ти, випускник школи, сповнений мрій, сподівань, планів на життя, завтра не вступиш до учбового закладу, […]...
- Красиве й потворне в романі «Людина і зброя» «Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, і його ніколи не плутаєш із іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості», – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману «Людина і зброя». Це перший масштабний антикультівський твір […]...
- Релігійність доби атеїзму: «Сентиментальна історія» Хвильового, «Людина і зброя» Гончара Одним із живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в «прогрес» – технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує докази деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, «людство йде вперед, людина лишається на місці». Варто озирнутися трохи назад, аби переконатися в сталості людських потреб, у тому […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат […]...
- «Прапороносці» – роман про подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні Олесеві Гончару судилося на власні очі побачити одну із найжорстокіших воєн в історії людства. Доля поклала на його юнацькі плечі важкі мінометні плити. А відразу по війні Олесь Гончар у романі «Прапороносці» силою художньої уяви «покладе» на плечі солдата-українця Хоми Хаєцького всю землю. У трагічні хвилини оборони дамби комісар Воронцов запитає у насупленого старшини: «Важко, […]...
- Переказ роману О. Гончара “Людин і зброя” Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” – добуток, у якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти воєн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, – людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: “Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива […]...
- Роман Гюго “Людина, що сміється” Крім “Знедолених”, у період вигнання Гюго написав ще два романи: “Трудівники моря” (1866) і “Людину, що сміється” (1869). Дія першого з них відбувається на островах Ла-Маншського архіпелагу, де Гюго провів роки вигнання. Враження від життя рибалок цих островів, від картин моря, сповнених могутньої динаміки й мінливої краси, від боротьби людей із стихією лягли в основу […]...
- Роман Олександра Бєляєва “Людина-амфібія” Роман Олександра Бєляєва “Людина-амфібія” з’явився в 1928 році. Однойменний фільм – через тридцять чотири роки. Книга написана в рік офіційного народження звукового кіно. Фільм знімався в ту пору, коли знімальна техніка вже освоїла морські глибини. Бєляєв склав сумну утопію, у якій мотиви відкриття нових життєвих просторів римувалися з животрепетною темою синтетичної людини. Ласі до наживи […]...
- Твір на тему: “Про державні пісні. Гімн України” Патріотичний вірш “Ще не вмерла Україна” був написаний у 1862 році вченим-народознавцем, поетом і вірним сином України Павлом Чубинським. Не знав і не відав поет, що колись його поезія стане гімном вільної і незалежної держави. Спочатку твір поширювався серед української студентської молоді Києва як підпільна патріотична пісня. На той час інші слов’янські народи вже мали […]...
- Роман “Тигролови” перший пригодницький роман в українській літературі Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як жанр? Це різновид роману взагалі; […]...
- Зброя улюбленого роду. Сатира у добутках В. Маяковського Сатира як жанр виникла дуже давно. Вона була відома ще в часи стародавніх греків. Вже тоді викривала пороки і недоліки суспільства, будь то суди, політичні партії, наука, література. В основі давньогрецької комедії лежав сатиричний спосіб відбиття життя. Її герої не були індивідуалізовані, не відрізнялися психологізмом, Вони з’являлися як би в кривому дзеркалі, у гротескному, карикатурному […]...
- Вірш В. Сосюри “Любіть Україну’ – гімн рідному краю Українська література щедра на таланти, на щирих і задушевних поетів. Серед них був і Володимир Сосюра, який любив рідну землю і народ, оспівував їх у своїх творах і залишив нам у спадок свій солов’їний голос. Але він не просто любив Україну – він боровся з її ворогами, захищав Батьківщину пером і багнетом. Із початком німецько-фашистської […]...
- Короткий зміст роману Прощай, зброя! Хемингуея е Дія відбувається в 1915-1918 гг. на італо-австрійському фронті. Американець Фредерик Генрі – лейтенант санітарних військ італійської армії (італійської – тому що США ще не вступили у війну, а Генрі пішов добровольцем). Перед настанням у містечку на Плавні, де коштують санітарні частини, – затишок, офіцери проводять час хто як уміє – п’ють, грають у биллиард, ходять […]...
- Твір-мініатюра на тему “Чому поему І. Франка “Мойсей” називають заповітом українському народові?” Один із видатних філософів колись сказав, що “найзначніші твори мистецтва завжди були витворами доби занепаду, коли поступово нагромаджуваний досвід до решти оголював творчі нерви”. Цей вислів якнайточніше характеризує творчість видатного українського письменника та поета І. Франка, бо його твори наскрізь пройняті філософськими думками про долю людства та окремих людей, про моральні цінності та духовність, про […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Ідея служіння митця народові у творчості Л. Українки Для кожного справжнього письменника дуже важливим є чітке визначення свого ставлення до суспільного життя і свого місця у ньому. Пригадаймо Т. Шевченка, І. Франка, П. Грабовського, їх твори і знайдемо чимало доказів цього. Так, І. Франко у поезії “Декадент” писав: “Я син народа, що вгору йде, хоч був запертий в льох, мій поклик: праця, щастя […]...
- Проблема служіння народові в історичній повісті «Роксолана» Повість «Росколяна» писалася упродовж кількох років – з 1918 по 1926 pp. Головні герої повісті – Сулейман Величний і дівчина-русинка Настя Лісовські, дочка О Луки. Ці історичні постаті жили на переломі Середньовіччя й Нових часів. Український народ, на думку істориків, переживав у цей час найглибший занепад. Державність його була зруйновано, він (народ) був безпросвітною темною […]...
- Ідея служіння митця народові у творчості Лесі Українки Для кожного справжнього письменника дуже важливим є чітке визначення свого ставлення до суспільного життя і свого місця у визвольній боротьбі. Пригадаймо Т. Шевченка, 1. Франка, П. Грабовського, їх твори і знайдемо чимало доказів цього. Так, 1. Франко у поезії “Декадент” писав: “Я син народа, що вгору йде, хоч був запертий в льох, мій поклик: праця, […]...
- “Він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним” (значення творчості Михайла Коцюбинського) Любов і краса – це ті діаманти, які він відшліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури. Володимир Гнатюк Михайло Михайлович Коцюбинський – великий український письменник і громадський діяч, один із найпрогресивніших людей свого часу. Письменник-гуманіст, він посідає одне з чільних, місць в історії української літератури. Його творчість, що припадає на […]...
- Ідея служіння поета народові в поезії Франка та Лесі Українки Два прекрасних поетичних голоси злились в одну пісню великої любові до рідної землі, до свого народу. Це вірні своїй землі діти: ніжна донька Волині, Леся Українка, та мужній син Карпат, Іван Франко. Розмірковуючи над поетичним кредо Франка, оцінюючи його творчий доробок, бачимо великого трудівника, Каменяра, що своїм натхненним словом намагався зрушити скелю російського самодержавства та […]...
- “За нить щастя” – ліричний гімн коханню (за новелою 0. Гончара) І. Олесь Гончар – майстер психологічного портрета. (У Гончара герої творів – не прибульці з космосу, не мешканці казкових чи фантастичних міст. Це реальні жителі планети Земля на окремо взятій території. Вони живуть як звичайні люди, потрапляють у різні ситуації, вони воюють, вони спілкуються, вони кохають і прагнуть звичайного людського щастя. Багатство ідей у художніх […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка «Перехресні стежки» Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому «у однім кінці чхнеш, у другім чути». Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, «вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому». Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Ідея служіння митця народові в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Михайло Коцюбинський – письменник, який подарував українській літературі чимало прекрасних сторінок. Він збагатив її новими темами, літературними формами, жанрами. У такому новому для українсь кої літератури того часу жанрові, як новела “Іntermezzo”, він звернувся до дуже важливої і давньої теми: митець і суспільство. Письменник знайшов хвилину […]...
- Твір “Сила слова” або “Слово – це зброя” На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово – вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово – одне з найвищих досягнень людей. Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного – перший соціально-психологічний роман в українській літературі Серед майстрів глибокого психологізму в українській літературі другої полонини XIX століття найпочесніше місце посідає Панас Мирний. Особливість індивідуального стилю цього письменника – внутрішній стан героя. Він підкреслював, що для нього головне – зобразити душевне життя з усіма суперечностями і труднощами. У його щоденнику є такий запис: “Якби я зміг показати безталанную долю життя людського, високую […]...
- Проблема служіння народові в романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Гімн професії лікаря Я слухаю ті сповіді щодня. Вони не криються, Вони відверті – хворі Це важко так – наосліп, навмання Брести в чужих сльозах, в чужому горі Професіє! О, дай мені слова, Дай силу – втішити, пізнати, розділити… / В. Коротич, “Я слухаю ті сповіді…”/ Колись Г. Сковорода говорив, що світ – це театр. І кожен повинен […]...
- Гімн світлому образу Матері (за романом Уласа Самчука “Марія”) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Т. Шевченко “Але пригадай, сестро, ту Марію, ту Святу Матір, що родила світові Бога живого… І пригадай велику Матір, яка день і ніч стояла під хрестом розп’ятого Сина. Пригадай Її велику мужність, попроси у Неї сили пережити твоє горе і видержати так само, як це видержала […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі «Intermezzo» Новела «Intermezzo» написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих М. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Іntermezzo” Мабуть, в українській літературі ніхто до Михайла Коцюбинського з такою психологічною достовірністю не писав про внутрішній світ митця. Серед його творчої спадщини вирізняються присвячені цій проблемі новели “Цвіт яблуні” та ” Іntermezzo “. В українській літературі завжди був у пошані найперший, почесний і священний обов’язок письменника – служити народові. Нерідко його декларували з надмірним пафосом. […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові у романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він, повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Роман Лермонтова “Герой нашего времени” роман с “грустной думой” Роман Лермонтова был не только “грустной думой” о времени, но и “грустной думой” о судьбе героя времени. Белинский лучше других понял внутреннюю сущность, объективный смысл образа Печорина, указав на действительность как источник раздвоенности его внутреннего мира. Объективными предпосылками для глубокого постижения романа послужили не только чуткость и проницательность Белинского, но и духовная близость его с […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) Слово – єдина зброя в боротьбі з кривдою і неправдою. Поет, озброєний словом, повинен стати ватажком рідного народу й активно діяти на його користь. Великий Кобзар своїми творами прокладав шлях розвитку нової української літератури, і цим шляхом пішли наступні покоління письменників. Леся Українка народилась через десять років після смерті Шевченка. Творчість Великого Кобзаря будила любов […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Іntermezzo” “Іntermezzo” – це невеликий музичний твір довільної будови, що виконується оркестром між частинами опери. У перекладі з італійської означає “перерва”. Для героя твору подорож з міста на природу теж стає невеличкою перервою у його гамірливому, повному переживань та турбот житті, що протікає в місті. Епізод, описаний у творі, справді мав місце у житті М. Коцюбинського […]...
- Національний гімн Україна довгі часи не мала державності, а отже, і державного гімну. Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XІX ст. пісня-гімн “Ще не вмерла Україна”. Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом […]...
- Ти – людина (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?”) Людина – найбільша цінність світу, вона спроможна змінити світ на краще. Великий людинолюб Василь Симоненко не залишився осторонь теми людини. У його поезіях вона зазвучала з новою силою. Ставлення до людини як до гвинтика, що принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух, – це і змусило написати його вірш “Ти знаєш, що ти людина?”. […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Державний гімн України Ще не вмерла Україна Ні слава, ні воля, Ще нам, браття молодії. Усміхнеться доля. Так клятвенно й священно звучить гімн нашого народу, так просто й мудро виражають слова Чубинського віру в щасливе майбутнє України. Саме ця пісняр пройшовши через імперські тюрми й катівні, сибірські морози й соловецькі концтабори, вийшла напередній край визвольного руху, удостоїлась бути […]...
- Iдея служіння митця народові у творчості Лесі Українки Леся Українка понад тридцять років віддала творчості. На ці ж роки припадає безупинне змагання з туберкульозом. Безперечно, і тяжка хвороба, і тривалі болі, і хвилинні радощі впливали на твори Лесі Українки, але ніколи вони не були виявом вузько особистого. Героїзм, з яким поетеса переборювала свої муки, непримиренність компромісів робили Лесю Українку наймужнішою серед численних тогочасних […]...