Роль прийому протиставлення для вираження ідейного змісту твору “Патріоти”

Особливу сторінку творчої спадщини В. Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких митець висміює негативні вчинки своїх землякїв-українцїв, їх неробство та боягузство, псевдопатріотичне базікання про високі матери. До цієї тематичної групи належить і вірш “Патріоти” 1899. Сюжет твору простий: двоє хлопців розмовляли про “долю своєї землі”, вони у словесах “боронили” долю і права народні, роздумували “про окремість натури”, “давність своєї – культури”, фантазували про те, “як дійде народ своїх

прав”. А третій хлопчина стояв собі мовчки, бо “він мовити красно не міг” і справді глибоко замислився над долею своєї безталанної України:

Вбачались йому патріоти Із купою слів голосних, А поруч мільони голоти, І темність, і вбожество їх.

Але й поведінку третього хлопця поет не схвалює, хоч героя й турбують безправне становище народу, його вбогість. Митець вважає, що мало лише співчувати бідному люду, бо справжній патріот той, хто не сидить склавши руки, спостерігачем, а той, хто бореться за краще життя, хто здатний постояти за народні інтереси.

Викриттю показного “патріотизму” В. Самійленко

присвятив і вірш “Патріотична праця” (1891), в якому розповідає про кількох “патріотів”, які взялися піднімати національну культуру. Вони просторікують про свою полум’яну “любов” до рідного краю, розпинаються перед ним у вірності, а самі не знають української мови. Ось чому вся “їхня “патріотична праця” виявляється пустодзвонною й нікчемною. Сатиричному викриттю подібних базік-“патріотів” В. Самійленко присвячує і вірш “Патріота Іван” (1888). Герой вірша належить, як він сам себе вважає, до “благородних”. Івай підроблюється під мову мужика, пише книжки про народ, захоплено цитує вичитане, хвалить тих, хто служить вітчизні. Він, як і йому подібні “патріоти”, розпинається про любов до селянина, а сам тільки й дбає про власне збагачення:

Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То не жди, щоб був кінець… Він і сам колись пристане До роботи… в гаманець.

До цієї тематичної групи сатиричних творів В. Самійленка належать і вірші “На печі”, “Ельдорадо”, “Божий приклад”, в яких поет сатирично викриває імперський шовінізм та позірне народолюбство “патріотів”-фразерів. Ці вірші вивчаються за програмою Інституту літератури у десятому класі, проте ми об’єднуємо їх в одну ідейно-тематичну групу з метою зручності цілісного вивчення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Роль прийому протиставлення для вираження ідейного змісту твору “Патріоти”