Родина, народ, людство у творі Г. Маркеса “Сто років самотності”

Створюючи роман “Сто років самотності”, Г. Маркес мав на увазі перш за все версію розвитку свого народу, але твір виявився набагато значушішим, оскільки змалював історію людства через історію народу і сім’ї.

Історія сім’ї Буендіа – це історія становлення людського суспільства: від па­тріархального укладу, де вагому роль відіграє жінка, до громадянської війни, на якій стає героєм воїн полковник Ауреліано Буендіа, і до розвитку капіталістич­них відносин.’На перший погляд, родині Буендіа за рахунок віддаленості від світу

вдалося жити окремим життям і самим творити історію. Але надто вже схожа ця історія на багато інших. У малому повторюється велике. Так і в розвитку подій ро­ману можна побачити історію майже біблійну: кровозмішання – вбивство — ви­хід – новий світ – відкриття законів природи і підкорення її – розвиток еконо­мічний – війни і революції, а потім усвідомлення безглуздя існування і думки про наближення кінця. Але усі ці етапи показано через історію роду, який дав початок цілому народові. Ці люди жили, як уміли. Вони кохали й ревнували, народжува­ли дітей і гинули на війнах. Але головне – вони побудували
Макондо – спочатку селище, а потім місто. І робили це з добрими намірами. Адже й прізвище автор дібрав для родини промовисте: “Буенос діас” означає “добрий день”. Тоді чому ж так страшно склалася історія роду? У романі часто з’являється натяк на рок, який тяжіє над родом і керує їхніми діями. Та чи тільки рок? Адже змінивши себе, лю­дина змінює свою долю. А хто з Буендіа хотів цього? Вони йшли своїм шляхом, покликані власними інтересами – хто до чого. І цікаво, що саме Ауреліо Бабіло – нье, мудрець, який навчився багато чого, в тому числі й санскриту, розшифру­вавши пророцтво Мелькіадеса, сприяв загибелі роду. Чи не попередження цс? Кі­нець роману розповідає про кінець роду Буендіа. І чи тільки про цей рід? Ауреліо Бабілонье розшифровує пергаменти, “і все, що у них записано, ніколи більше не повториться, бо тим родам людським, які приречені на сто років самотності, не судилося двічі з’являтися на землі”.

Отож Маркес у романі “Сто років самотності” відтворює історію людства че­рез історію народу і роду, аби зрозуміти долю світу, великі закони його існування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Родина, народ, людство у творі Г. Маркеса “Сто років самотності”