Розробка уроків: “Людство потребує дієти, а не операції”

Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая

Конспекти й поурочне планування: Екскурсія до творчої лабораторії Ф. Дюрренматта. Пояснення теми й мети уроку. Слово вчителя. Герой сьогоднішньої розмови – один із найпопулярніших драматургів другої половини XX ст. Підзаголовок теми уроку визначає його жанр: екскурсія до творчої лабораторії Ф. Дюрренматта. Це означає, що предметом обговорення будуть не стільки етапи біографії та творчості письменника, скільки загальні особливості його художнього мислення, що виражалися і в п’єсах, і в прозових творах, і в публіцистичних виступах, і в окремих приватних висловлюваннях. Одне з останніх, до речі, було використане як тема уроку. Поміркуйте над сеансом цієї декларації: “Людство потребує дієти, а не операції”. Що мав на увазі Дюрренматт, говорячи про “дієту” та “операцію”?

Відповіді учнів. Часові і просторові координати життя письменника, їхнє відображення у його творчості Проблемне запитання.

– Яким, на вашу думку, історичним досвідом була спричинена Дюрренматтова позиція відмови від радикальних (“оперативних”)

засобів втручання в суспільне життя? Для відповіді на це запитання спробуйте співвіднести роки життя письменника (1921-1990) з найважливішими історичними подіями сучасної йому доби.

За відповідями учнів на дошці малюється схема №1: 1921 1939 1945 1990

Друга світова війна “Холодна війна”. Час життя Ф. Дюрренматта. Отже, Дюрренматтові в молодості доводилося слідкувати за перебігом такої жахливої “операції”, як Друга світова війна. Згодом він став свідком тривалого протистояння капіталістичного та соціалістичного таборів, яке підігрівалося наявністю ядерної зброї. Парадоксальним чином та ж сама зброя підтримувала політичну рівновагу в світі. Вона було водночас і смертельною загрозою для людства, і засобом уникнення третьої світової війни. За умов її присутності у воєнному арсеналі ворожих держав будь-який “операційний” рух міг призвести до глобальної катастрофи. Звідси – й Дюрренматтове заперечення рішучих дій. Щоправда, поняття “дієта” тут містило також і вказівку на необхідність та засіб лікування морального стану людства, який явно відставав від рівня науково-технічного розвитку цивілізації.

Значущим є те, що головним героєм Дюрренматтового афоризму митця виступає людство. Воно було й головним героєм його драм-притч, які загалом вирізнялися величезним масштабом зображуваних в них подій. Автор сміливо оперував епохами та імперіями. Одна з його п’єс має показову в цьому сенсі назву – “Портрет планети” (1970).

Такий універсалізований погляд на речі був почасти зумовлений походженням письменника. Адже батьківщиною Дюрренматта була Швейцарія – країна з давньою традицією нейтралітетного статусу. Ця традиція вціліла навіть у XX ст., упродовж якого світ неодноразово розщеплювався на ворожі блоки. Маленька Швейцарія, що знаходилася у серці Європи, яка то покривалася коричневими й червоними плямами, то завмирала під диханням холодної війни, спромоглася зберегти позицію “над сутичкою”. Ця особливість історичного розвитку країни викарбувалася й у свідомості її мешканців. Як відзначав Д. Затонський, протягом багатьох сторіч тут склалася традиція споконвічного спостереження за зовнішнім світом. Отже, Дюрренматта також цікавили не переваги чи вади конкретної державно-суспільної системи, а суспільство як таке, не конкретні політичні програми, а сучасний стан людства як такий. І цей стан однозначно діагностувався ним як апокаліпсичний.

Тема Апокаліпсису в творчості Ф. Дюрренматта

Робота над схемою № 2.

Ствердження ідеї спасіння через повернення до гуманістичних цінностей провина моральна відповідальність справедливість індивідуального бутя цивілізації концептуальна спрямованість викриття неспроможності влади, ідеології та законів суспільного життя

Примітки

1) Найближчим собі по духу Дюрренматт вважав художника І. Босха – уславленого як майстра апокаліпсичних картин;

2) Апокаліпсичне бачення світу втілене й в образотворчих роботах Дюрренматта;

3) Дюрренматове сприйняття світу як такого, що перебуває на межі з Ніщо, певним чином живилося екзис-тенціалістськими ідеалами, котрі панували в європейській культурі в середині XX ст. Цікаво, що навіть у його детективах теми суду, провини та спокуси набували екзис-тенціалістського забарвлення.

Стихія комічного в п’єсах Дюрренматта

– Втім, слід зазначити, що митець зовсім не прагнув створювати суто трагічні портрети апокаліпсичного світу. “Хоч я й найсумніший з сучасних драматургів, жарт мені

Дуже подобається, я зовсім не безнадійний похмурий тип”, – зізнавався він. Це ж саме підкреслювали й крити ки, називаючи Дюрренматта “сумним паяцом”. Створені ним п’єси були здебільшого “трагікомічними”.

Питання для з’ясування значення терміни: – Спробуйте дати визначення, що таке “трагікомедія”. – Чим вона відрізняється від “трагедії”, “комедії” та “драми”? – Яким чином в ній відбувається взаємодія трагічних та комічних елементів? – Жанр “трагікомедії” був надзвичайно популярний у середині XX ст. Крім Дюрренматта, його розробляли в своїх п’єсах Ж. Ануй, Е. йонеско, С. Беккет, К. Цукмаиер та ін. Які, на вашу думку, причини сприяли його поширенню на західній сцені в цей час?






Чи потрібні сьогодні дон кіхоти.
Розробка уроків: “Людство потребує дієти, а не операції”